18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
28 серпня 2025 року Черкаси справа №925/432/25
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., без учасників справи, розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вулиця Шолуденка, 1, місто Київ, 04116, ідентифікаційний код 42399676)
до Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго» (вулиця Тищика, 12А, місто Умань, Черкаська область, 20300, ідентифікаційний код 02082675)
про стягнення 105 234 080,49 грн,
21.04.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулося у Господарський суд Черкаської області із позовом до Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго», у якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором постачання природного газу №6335-ТКЕ(23)-36 від 19.09.2023 у сумі 105 234 080,49 грн. У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати зі сплати судового збору у сумі 847 840,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору постачання природного газу №6335-ТКЕ(23)-36 від 19.09.2023, за період з жовтня 2023 року до березня 2024 року позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 105 234 080,49 грн. Відповідач використав поставлений газ, але за нього не розрахувався, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі, яка є предметом спору. Несплата заборгованості відповідачем стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду за примусовим її стягненням у судовому порядку.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 105 234 080,49 грн за договором не погашена, договір про організацію взаєморозрахунків не укладався (відповідачем не було здійснено проведення взаєморозрахунків заборгованості або реструктуризації заборгованості за договором). Підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається суб'єктами господарювання та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості. Предметом спору у справі №925/432/25 є майнова вимога про стягнення основної заборгованості за поставлений газ, така заборгованість може вважатися відсутньою лише у разі фактичного врегулювання заборгованості за поставлений газ та здійснення взаєморозрахунків згідно зі статтею 4 Закону №1730-VIII та реструктуризації залишків заборгованості згідно зі статтею 5 Закону №1730-VIII. Сам лише факт участі відповідача у процедурі врегулювання заборгованості згідно із Законом №1730-VIII без фактичного врегулювання заборгованості (шляхом проведення розрахунків та реструктуризації), тобто без вчинення юридично значимих дій не можуть свідчити про відсутність заборгованості. Відповідач, як учасник процедури врегулювання заборгованості, частково виконав певні елементи процедури, яка направлена на врегулювання заборгованості (його включено до Реєстру, затверджено суму різниці в тарифах), однак це не означає, що заборгованість вже врегульована (погашена), або належним чином відповідачем виконані умови договору. З огляду на зазначене, наразі відсутні підстави для проведення розрахунків за договором щодо заборгованості відповідача перед позивачем за рахунок видатків державного бюджету.
У відзиві на позовну заяву, відповідач зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними. Відзив мотивований тим, що заборгованість відповідача пов'язана з відсутністю у Законі України «Про державний бюджет України на 2023 рік» та Законі України «Про державний бюджет України на 2024 рік» статті видатків на субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах та послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, що нівелює задекларовані державою України гарантії суб'єктам господарювання, що такі послуги надають. Відсутність таких статей видатків у законі про державний бюджет унеможливлює проведення учасниками відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання взаєморозрахунків, спрямованих на компенсацію різниці в тарифах та послуги з постачання теплової енергії та гарячої веди, у будь-який спосіб, й, зокрема, шляхом укладення договору про організацію взаєморозрахунків. Загальна сума узгодженої Комісією заборгованості з різниці в тарифах для відповідача» складає 177 460 297,00 грн, з яких за спірний період у цій справі (з жовтня 2023 до березня 2024 року) - 30 065 643,00 грн. Отже, відповідач позбавлений можливості самостійного впливати на дотримання Державою в особі Кабінету Міністрів України взятих на себе зобов'язань, в тому числі, в частині забезпечення функціонування та реалізації механізму надання субвенції з Державного бюджету на компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Відповідач, як теплопостачальна організація критичної інфраструктури та одночасно учасник процедури врегулювання заборгованості, в силу Закону №2479 (та в розумінні Закону №1730-VIII) не може бути належним відповідачем цього спору, що розглядається в порядку господарського судочинства, оскільки з урахуванням наявного державного регулювання сфери теплопостачання в умовах воєнного стану, відносини між сторонами набувають публічно-правового характеру.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.04.2025 суд прийняв заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи вирішив здійснювати за правилами загального позовного провадження, відповідачу встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази. Цією ж ухвалою призначив підготовче засідання у справі 10 год 00 хв 20.05.2025.
Протокольною ухвалою від 20.05.2025 суд задовольнив клопотання відповідача та відклав підготовче засідання у справі до 11 год 30 хв 03.06.2025.
Протокольною ухвалою від 03.06.2025 суд відклав підготовче засідання у справі до 12 год 30 хв 24.06.2025.
Протокольною ухвалою від 24.06.2025 суд задовольнив клопотання відповідача та відклав підготовче засідання у справі до 12 год 00 хв 05.08.2025.
Протокольною ухвалою від 05.08.2025 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті об 11 год 00 хв 26.08.2025.
До початку розгляду справи по суті - 13.08.2025 представник відповідача надіслав суду заяву №875 від 13.08.2025, у якій позовні вимоги визнав у повному обсязі та проти задоволення позову не заперечив та просив розгляд справи здійснювати без участі представника відповідача. У цій заяві відповідач також послався на частину 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України щодо повернення позивачу з Державного бюджету 50% судового збору у зв'язку із визнанням відповідачем позовних вимог до початку розгляду справи по суті.
Права та обов'язки учасників справи передбачені у статті 42 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, пунктом 3 частини 1 цієї статті передбачене право учасників справи подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до частини 1 статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
З огляду на наведені положення законодавства заява відповідача про визнання позову відповідає його праву, тому суд приймає її до розгляду.
Позивач та відповідач (їх представники) у судове засіданні 26.08.2025 не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що є відомості у матеріалах справи.
Представник позивача надіслав суду заяву про розгляду справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
19.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (постачальник) та Уманським комунальним підприємством «Уманьтеплокомуненерго» (споживач) було укладено договір постачання природного газу №6335-ТКЕ(23)-36 (далі - договір). За умовами цього договору постачальник зобов'язується поставити споживачеві, який є виробником теплової енергії у розумінні підпункту 1 пункту 4 Положення, природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (пункт 1.1 договору).
За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України (пункт 1.3 договору).
Постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з 01 вересня 2023 року до 15 квітня 2024 року (включно) у кількості 18237,695 тис.куб.метрів згідно із таблицею, яка наведена у цьому пункті (пункт 2.1 договору).
Обсяг І (фіксований) природного газу використовується споживачем для потреб виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води населенню та/або постачання теплової енергії як товарної продукції для зазначених потреб.
Обсяг ІІІ (фіксований) природного газу використовується споживачем для виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води бюджетним установам/організаціям, релігійним організаціям, підприємствам, установам та організаціям, що перебувають в управлінні Державного управління справами, та/або постачання теплової енергії як товарної продукції для зазначених потреб.
Обсяг ІІ природного газу використовується споживачем для власних потреб, відмінних від тих, що покриваються за рахунок Обсягів І (фіксований) та ІІІ (фіксований) (пункт 2.2.1 договору).
Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (пункт 3.5 договору).
Споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, по два примірники актів приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акти), підписані уповноваженим представником споживача, а саме: акт на Обсяг І (фіксований), акт на Обсяг ІІІ (фіксований) та акт на Обсяг (ІІ). В актах зазначаються фактичні обсяги використання природного газу, які визначаються з урахуванням вимог пункту 2.1, пункту 2.2.3 та пункту 3.5.2 цього договору, їх ціна (визначається відповідно до розділу 4 цього договору) та вартість (пункт 3.5.1 договору).
Сумарні обсяги за всіма складеними за розрахунковий/звітний період актами мають відповідати обсягам за даними остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС за цей період (пункт 3.5.2 договору).
Постачальник протягом 3-х робочих днів з дати одержання актів зобов'язується повернути споживачу по одному примірнику оригіналів актів, які підписані уповноваженим представником постачальника або надає обґрунтовану відмову від підписання акту. Після підписання сторонами актів приймання-передачі, замовлені обсяги природного газу за договором вважаються скоригованими (пункт 3.5.4 договору).
Ціна обсягів газу, які визначені у пункті 2.1 цього договору як обсяг І (фіксований) за 1000,00 м3 без ПДВ становить 6183,33 грн, крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ 7420,00 грн; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000,00 м3. Всього ціна газу для Обсягу І (фіксований) за 1000,00 м3 з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 7583,89 грн. (пункт 4.1.1 договору).
Ціна природного газу для обсягу ІІ визначається щомісяця для виробника теплової енергії за формулою яка наведена у пункті 4.1.2. Крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000,00 м3 (пункт 4.1.2 договору).
Ціна на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється відповідно до обсягів газу, які визначені у пункті 2.1 цього договору як Обсяг ІІІ (фіксований), за 1000,00 м3 газу без ПДВ становить 13658,33 грн, крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ - 16390,00 грн. Крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000,00 м3. Всього ціна газу для Обсягу ІІІ (фіксований) за 1000,00 м3 з ПДВ з урахуванням тарифу на послуги транспортування коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16553,89 грн (пункт 4.1.3 договору).
Оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем у якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.3 пункту 3.5 цього договору (пункт 5.1 договору).
Споживач зобов'язаний, зокрема прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу у розмірі та порядку, що передбачені цим договором та використовувати його відповідно до умов цього договору (пункт 6.2.4 договору).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє до 15 квітня 2024 року включно, а у частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (пункт 13.1 договору).
Договір підписаний уповноваженими представника постачальника та споживача та скріплений печатками підприємств.
На виконання умов договору позивач за період жовтень 2023 року - березень 2024 року, поставив відповідачу природний газ на загальну суму 105234080,49 грн:
природний газ Обсягу І обсягом 9733,956 тис.куб.метрів на суму 69539346,42 грн, що підтверджене актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2023, від 30.11.2023, від 31.12.2023, від 31.01.2024, від 29.02.2024, від 31.03.2024;
природний газ Обсягу ІІ обсягом 111,21 тис.куб.метрів на суму 1951638,06 грн, що підтверджене актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2023, від 30.11.2023, від 31.12.2023, від 31.01.2024, від 29.02.2024, від 31.03.2024;
природний газ Обсягу ІІІ обсягом 2038,379 тис.куб.метрів на суму 33743096,01 грн, що підтверджене актами приймання-передачі природного газу від 31.12.2022, від 31.01.2023 та від 28.02.2023.
Акти приймання-передачі природного газу підписані уповноваженими представниками постачальника та споживача та скріплені печатками підприємств.
Відповідач за поставлений протягом цього періоду природний газ не розрахувався, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 105234080,49 грн.
Відповідачем у справу додано розрахунок заборгованості перед Уманським комунальним підприємством «Уманьтеплокомуненерго» з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, який підписаний директором та головним бухгалтером відповідача, згідно з яким заборгованість з різниці в тарифах за період 01.06.2021-31.12.2024 становить 177 460 297,00 грн.
На день звернення з позовом до суду відповідач у добровільному порядку не перерахував залишок заборгованості позивачу, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду для її стягнення у судовому порядку.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.
Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений згідно з договором постачання природного газу разом.
Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки природного газу, на підставі укладеного між сторонами договору. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з положеннями статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (статті 669, 671, 691 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення статті 204 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання укладеного між сторонами умов договору постачання природного газу, позивач протягом жовтня 2023 року - березня 2024 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 105 234 080,49 грн, зокрема: природний газ Обсягу І на суму 69 539 346,42 грн; природний газ Обсягу ІІ на суму 1951638,06 грн та природний газ Обсягу ІІІ на суму 33 743 096,01 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2023, від 30.11.2023, від 31.12.2023, від 31.01.2024, від 29.02.2024 та від 31.03.2024, які підписані уповноваженими представниками постачальника та споживача та скріплені печатками підприємств.
Відсутність претензій відповідача щодо неналежної поставки товару, недопоставки, неякісного товару чи іншого невиконання умов спірного договору є доказом належного виконання постачальником своїх зобов'язань за договором.
За умовами договору остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому споживач повинен був сплатити за відповідний розрахунковий період. Отже, у силу наведених правових норм після отримання природного газу від постачальника, у відповідача виник обов'язок з оплати його вартості.
Загальна вартість отриманого відповідачем та неоплаченого останнім природного газу становить 105 234 080,49 грн, що визнано і відповідачем у своїй заяві про визнання позовних вимог від 13.08.2025.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі. Отже, оскільки відповідач порушив свої зобов'язання в частині оплати вартості отриманого природного газу, позивачем правомірно заявлена вимога про примусове стягнення цієї заборгованості з відповідача.
Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що наявність і розмір боргу в сумі 105 234 080,49 грн позивачем доведені належними, достатніми та допустимими доказами, тому зазначена сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.
Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права. З огляду на це, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго» про стягнення 105234080,49 грн підлягають до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Разом з тим, за приписами статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічні приписи щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті за відповідною ухвалою чи рішенням суду містяться у частині 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги.
Відповідно до частини 1 статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це у заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, тому суд приймає визнання позову та ухвалює рішення про задоволення позову.
При зверненні з цим позовом до суду, позивачем було сплачено 847840,00 грн судового збору згідно із платіжною інструкцією №0000027526 від 09.04.2025.
Застосовуючи наведені положення щодо визнання відповідачем позовних вимог, суд вважає, що 50% сплаченого судового збору при поданні позову підлягають поверненню позивачу з бюджету, а інша частина у розмірі 50 відсотків судового збору, що становить 423 920,00 грн стягується з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 46, 129, 130, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго» (вулиця Тищика, 12А, місто Умань, Черкаська область, 20300, ідентифікаційний код 02082675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 42399676) 105234080,49 грн заборгованості та 423 920,00 грн судового збору.
3.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вулиця Шолуденка, 1, місто Київ, 04116, ідентифікаційний код 42399676) з Державного бюджету України судовий збір, який сплачений згідно з платіжною інструкцією №0000027526 від 09.04.2025 у сумі 423 920,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя О.І.Кучеренко