29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"28" серпня 2025 р. Справа № 924/1048/24 (924/628/25)
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Шевчук О.І., за участі секретаря судового засідання Демчук М.С., розглянувши матеріали
заяви ліквідатора Житлово-будівельного кооперативу "Міськбуд" - арбітражного керуючого Пирожка Є.В., подану в межах справи №924/1048/24,
до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
про покладення субсидіарної відповідальності на засновників та керівника боржника у справі
за заявою Головного управління Державної податкової служби України в Хмельницькій області
про банкрутство Житлово-будівельного кооперативу "Міськбуд"
Представники сторін:
ліквідатор не з'явився
від кредитора: не з'явився
від боржника: адвокат Подрез О.О. згідно ордеру (в режимі відеоконференції)
від ОСОБА_1 : не з'явився
від ОСОБА_2 : не з'явився
від ОСОБА_3 : не з'явився
Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення у справі
Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін
Постановою Господарського суду Хмельницької області від 03.03.2025 визнано Житлово-будівельний кооператив "Міськбуд" банкрутом, відкрито відносно Житлово-будівельного кооперативу "Міськбуд" ліквідаційну процедуру на строк, що не може перевищувати 12 місяців, ліквідатором Житлово-будівельного кооперативу "Міськбуд" призначено арбітражного керуючого Пирожка Євгенія Віталійовича.
23.06.2025 до суду від ліквідатора - арбітражного керуючого Пирожка Є.В. надійшла заява від 21.06.2025 про покладення субсидіарної відповідальності на засновників та керівника боржника Житлово-будівельного кооперативу "Міськбуд", в якій просить покласти субсидіарну відповідальність у розмірі 956 361,15 грн за зобов'язаннями боржника на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та солідарно стягнути з вказаних осіб грошові кошти на користь житлово-будівельного кооперативу "Міськбуд".
27.06.25 ухвалою господарського суду прийнято заяву ліквідатора житлово-будівельного кооперативу "Міськбуд" арбітражного керуючого Пирожка Є.В. від 23.06.2025 про покладення субсидіарної відповідальності на засновників та керівника боржника до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 17.07.2025 та встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті.
Ухвалами суду від 17.07.2025, 07.08.2025, 19.08.2025 оголошувались перерви у судовому засіданні під час розгляду справи №924/1048/24 (924/628/25).
Ліквідатор - арбітражний керуючий Пирожок Є.В. в обґрунтування поданої заяви вказує, що за даними здійсненого розпорядником майна аналізу фінансово-господарської діяльності Житлово-будівельного кооперативу (далі - ЖБК "Міськбуд") зроблено висновок, що з огляду на наявну кредиторську заборгованість в розмірі 956 361,15 грн та відсутність будь-яких активів, кооператив має ознаки критичної неплатоспроможності станом на кінець 2024 року, його фінансовий стан відповідає законодавчому визначенню боржника, який неспроможний виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредитором не інакше, як через застосування процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства. При цьому, не виявлено ознак дій фіктивного банкрутства та ознак дій з доведення про банкрутство, так як боржник не звітував до державних органів, відтак такий аналіз фінансово-господарської діяльності не може бути інформативним.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.10.2023 у справі №560/17461/23 задоволено адміністративний позов Головного управління ДПС у Хмельницькій області до Житлово-будівельного кооперативу "Міськбуд" та стягнуто з останнього кошти у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 746 292,20 грн. з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить відповідачу.
Вказаним рішенням встановлено, що за Житлово-будівельним кооперативом "Міськбуд" рахується заборгованість в сумі 746 292,20 грн, яка утворилась внаслідок несплати в установлені законодавством строки узгоджених сум податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємств, які сплачують інші підприємства на підставі податкового повідомлення-рішення №0006261209 від 18.08.2017. Контролюючим органом виставлено платнику податкову вимогу №0006767-1303-2201 від 16.08.2023, проте вжиті заходи не призвели до погашення заборгованості.
Податкове повідомлення-рішення №0006261209 від 18.08.2017 винесено на підставі акту від 09.08.2017 №1570/22-01-14-03/39360366 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки житлово-будівельного кооперативу "Міськбуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства з питань взаємовідносин з ТОВ "Валіо Груп" (ІПН 39200771) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015" (далі - Акт). Перевіркою встановлено порушення ЖБК "Міськбуд" вимог п.п.133.4.3 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України (в редакції з 13.08.2015), в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік в сумі 409 997 грн., в т.ч.: у серпні 2015 року в сумі 86 677 грн.; за три квартали 2015 року в сумі 183 765 грн., в т.ч. за ІІІ квартал 2015 року в сумі 183 765 грн.; за 2015 рік в сумі 323 320 грн., в т.ч. за IV квартал 2015 року в сумі 139 555 грн.
За даними Акту з метою отримання інформації щодо взаємовідносин ЖБК "Міськбуд" з ТОВ "Валіо Груп" за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 ГУ ДФС у Хмельницькій області направлено запит ЖБК "Міськбуд" від 05.05.2017 №5893/10/22-01-14-06-10, на який отримано відповідь за №12 від 19.05.2017 з поясненнями та копіями документів: акту звірки розрахунків між ЖБК "Міськбуд" та ТОВ "Валіо Груп" за період з 12.05.2015 по 30.10.2017; договору підряду на виконання будівельних робіт №8/05-19п від 08.05.2015; довідки про вартість виконаних робіт (форми КБ-3) за травень - жовтень 2015 року; актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2) за травень - жовтень 2015 року. Згідно наданих банківських виписок ЖБК "Міськбуд" здійснював перерахування коштів в загальній сумі 5 296 364,91 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ "Валіо Груп" № НОМЕР_1 в ПУАТ "Смартбанк" у період з 12.05.2015 по 29.10.2015. Працівниками оперативного управління ГУ ДФС у Хмельницькій області зібрано додаткові дані про "фіктивність" ТОВ "Валіо Груп" та проведення безтоварних фінансово-господарських операцій службовими особами підприємства. Відповідно до наданих для дослідження банківських виписок встановлено, що житлово-будівельними кооперативами, які знаходяться на обліку у ОДПІ у м. Хмельницькому, службовими особами яких являються ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , та ОСОБА_4 , починаючи із 13.08.2015 (днем набрання чинності змін до Податкового кодексу України, внесених Законом України від 17.07.2015 №652-VIII "Про внесення змін до щодо оподаткування неприбуткових організацій") по 30.10.2015 перераховано на ТОВ "Валіо Груп" грошові кошти у сумі 108 648 864 грн., з призначенням платежу "Оплата за будівельно - монтажні роботи згідно договорів... ", зокрема, т.ч. і ЖБК "Міськбуд" 2 277 765 грн. Перевіркою встановлено, що ТОВ "Валіо Груп" задіяний в незаконних схемах обготівкування коштів, які поступали на його рахунки по удаваних правочинах від підприємств реального сектору економіки.
Звертає увагу, що в ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що невстановлені слідством особи створили (придбали) ТОВ "Валіо Груп" з метою прикриття незаконної діяльності реального сектора економіки, серед яких: ЖБК "Міськбуд". Під час проведення обшуку квартири де проживав та здійснював свою протиправну діяльність один з фігурантів "конвертаційного центру" вилучено печатку ТОВ "Валіо Груп", чорнові записи та чисті аркуші паперу формату А-4 з відтисками печатки ТОВ "Валіо Груп". Перевіркою встановлено, що ТОВ "Валіо Груп" будівельні роботи фактично не виконувало, кошти, які поступали на рахунки ТОВ "Валіо Груп" конвертувались для СГД, що їх перераховували. Від імені посадових осіб ТОВ "Валіо Груп" в порушення вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1994 оформлялись завідомо недостовірні документи: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та акти приймання виконаних робіт, оскільки на момент проведення таких операцій у ТОВ "Валіо Груп" були відсутні виробничі та трудові ресурси для здійснення будь-якого виду господарської діяльності. ЖБК "Міськбуд" придбавало у ТОВ "Валіо Груп" лише пакети документів (довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) та акти приймання виконання будівельних робіт (форма КБ-2в) з метою відображення їх у витратній частині Звіту про використання коштів неприбутковими установами і організаціями за 2015 рік. Фактично єдиною ціллю перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Валіо Груп" була конвертація безготівкових коштів неприбуткової установи в готівку.
Наголошує, що згідно статуту ЖБК "Міськбуд" є неприбутковою організацією та не має на меті одержання прибутку. Предметом діяльності кооперативу є забезпечення житлом та/або житловими приміщеннями членів (учасників) та асоційованих членів кооперативу і членів їх сімей шляхом сприяння будівництва багатоквартирних житлових будинків за власні кошти кооперативу, а також наступної експлуатації та управління цими будинками.
Зазначає, що оскільки статутом ЖБК "Міськбуд" передбачено витрачання коштів виключно для здійснення діяльності, яка не має на меті отримання прибутку, тому перерахування коштів ТОВ "Валіо Груп" в 2015 році у сумі 5 296 364,91 грн., в тому числі за період з 13.08.2015 у сумі 2 277 725 грн., з них в серпні 2015 року в сумі 481 540,00 грн., вересні 2015 року в сумі 1 020 918,00 грн., жовтні 2015 року в сумі 775 307,00 грн. для переведення їх конвертування в готівку є нецільовим використанням коштів для даної неприбуткової установи. Відтак, відповідно до пп. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (в редакції з 13.08.2015) ЖБК "Міськбуд" зобов'язано було до 20.09.2015 подати звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку 2015 року по 31.08.2015 (останній день місяця, у якому вчинено порушення) та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 409 997 грн., виходячи із суми нецільового використання коштів в розмірі 2 277 765 грн. Натомість в порушення вимог пп. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (в редакції з 13.08.2015) ЖБК "Міськбуд" занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток за 2015 рік в сумі 2 277 725 грн в т.ч. у серпні 2015 року в сумі 481 540 грн.; у ІІІ кварталі 2015 року в сумі 1 020 918 грн., ІУ кварталі 2015 року в сумі 775 307 грн. в результаті ненарахування податкового зобов'язання на суми операцій нецільового використання коштів неприбуткової установи всього в сумі 409 997 грн., в т.ч. у серпні 2015 року в сумі 86 677 грн.; у ІІІ кварталі 2015 року в сумі 183 765 грн., ІУ кварталі 2015 року в сумі 183 765 грн.
Звертає увагу на тому, що ЖБК "Міськбуд" фактичну діяльність не вело та подання обов'язкової звітності не здійснювало. Засновниками (учасниками, членами кооперативу), керівництвом кооперативу не скликались та не проводились як обов'язкові річні так і позачергові збори з нагальних питань кооперативу, при цьому, ні засновниками, ні керівництвом кооперативу не було розпочато процедуру припинення юридичної особи шляхом добровільної ліквідації згідно зі статтями 110-112 Цивільного кодексу України, не прийнято рішення про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, враховуючи наявність існуючої кредиторську заборгованості.
Сума розміру вимог кредиторів складає 956 361,15 грн., з яких: 409 997 грн. основного платежу, 446 128,15 грн. пені та 100 236 грн. судового збору та авансування винагороди арбітражного керуючого.
У даній справі ліквідатором визначено суб'єктів відповідальності: керівника та учасників банкрута. Згідно Статуту ЖБК "Міськбуд" його засновниками (членами, учасниками) є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . За весь період діяльності обслуговуючого кооперативу залишався незмінним склад членів кооперативу у кількості трьох осіб, з яких одна особа - ОСОБА_1 був і головою цього кооперативу. За статутними повноваженнями кожна з цих осіб мала право ініціювати скликання позачергових зборів з питань діяльності кооперативу. Збори членів (засновників, учасників) кооперативу стосовно діяльності кооперативу вказаними особами не приймалися. При цьому, статутом передбачено, що загальні збори (учасників) кооперативу скликаються головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Відтак, голова та члени кооперативу не вчиняли жодних дій з ведення діяльності кооперативу.
Ліквідатор стверджує, що дії керівника ЖБК "Міськбуд" ОСОБА_1 , які полягали у нецільовому використанні коштів, що спричинило утворення податкового боргу, що став підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство кооперативу, та бездіяльність засновників кооперативу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що полягала у нездійсненні контролю за діяльністю керівника, призвели до банкрутства кооперативу, відтак просить покласти на вказаних осіб субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями ЖБК "Міськбуд" в розмірі 956 361,15 грн. та стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 956 361,15 грн. на користь ЖБК "Міськбуд".
06.08.2025 до суду надійшла заява ліквідатора, в якій він просить покласти субсидіарну відповідальність в розмірі 956 361,15 грн. за зобов'язаннями ЖБК "Міськбуд" на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 956 361,15 грн. на користь ЖБК "Міськбуд".
21.08.2025 до суду надійшла заява в порядку ст.46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства від ліквідатора ЖБК "Міськбуд" про збільшення вимог - первісно заявленого розміру субсидіарної відповідальності, згідно якої ліквідатор збільшує розмір субсидіарної відповідальності з 956 361,15 грн. до 964 461,15 грн., з яких згідно реєстру вимог кредиторів: 108 336 грн. (36 336 грн судовий збір та 72 000 грн. авансування винагороди арбітражному керуючому) - вимоги першої черги, 409 997 грн. (основний платіж) - вимоги третьої черги, 446 128,15 грн. (пеня) - вимоги шостої черги, та просить покласти субсидіарну відповідальність в розмірі 964 461,15 грн. за зобов'язаннями ЖБК "Міськбуд" на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 964 461,15 грн. на користь ЖБК "Міськбуд". Заява обґрунтована допущенням технічної помилки при розрахунку загальної суми визнаних кредиторських вимог, зокрема, в частині суми авансування винагороди арбітражному керуючому, яка входить до складу першої черги. Заява підписана арбітражним керуючим Пирожком Євгенієм Віталійовичем. До заяви додано докази її надіслання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 28.08.2025, занесеною до протоколу судового засідання, прийнято заяву ліквідатора про збільшення вимог та продовжено розгляд справи з урахуванням вимог ліквідатора ЖБК "Міськбуд" про покладення субсидіарної відповідальності в розмірі 964 461,15 грн. за зобов'язаннями ЖБК "Міськбуд" на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 964 461,15грн. на користь ЖБК "Міськбуд".
Ліквідатор - арбітражний керуючий Пирожок Є.В. не скористався правом участі у судових засіданнях, належним чином повідомлений про дати, час та місце розгляду справи шляхом надіслання ухвал суду до зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС). Ухвали суду від 27.06.2025, 17.07.2025, 07.08.2025, 19.08.2025 доставлені до електронного кабінету арбітражного керуючого, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками.
Представник ЖБК "Міськбуд" в судовому засіданні подану ліквідатором заяву про покладення субсидіарної відповідальності в розмірі 964 461,15 грн. на засновників та керівника боржника підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити з підстав, викладених у заяві ліквідатора від 21.06.2025 з урахуванням заяви ліквідатора про збільшення вимог від 21.08.2025.
Кредитор - Головне управління Державної податкової служби України в Хмельницькій області (далі - ГУ ДПС у Хмельницькій області, кредитор) подав до суду заяву від 21.07.2025, за змістом якої підтримав подану ліквідатором ЖБК "Міськбуд" заяву про покладення субсидіарної відповідальності на засновників та керівника боржника в повному обсязі.
14.08.2025 до суду надійшов лист ГУ ДПС у Хмельницькій області з копією довідки №1445/22-01-12-01-13 від 08.08.2025 з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків щодо зміни прізвища ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 , отриману засобами програмного модуля "ДРФО. Е-кабінет інспектора".
25.08.2025 до суду надійшла заява кредитора, згідно якої станом на 25.08.2025 розмір грошових зобов'язань боржника перед ГУ ДПС в Хмельницькій області становить 964 461,15 грн., з яких: 36 336 грн. - судовий збір (1 черга задоволення вимог кредиторів); 72 000 грн. - авансування винагороди арбітражному керуючому (1 черга задоволення вимог кредиторів); 409 997 грн. - податковий борг, основний платіж (3 черга задоволення вимог кредиторів); 446 128,15 грн. - пені (6 черга задоволення вимог кредиторів). Відтак кредитор вважає, що покладенню на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає субсидіарна відповідальність за зобов'язаннями ЖБК "Міськбуд" в розмірі 964 461,15 грн.
У судове засідання 28.08.2025 представник кредитора не з'явився, хоча повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 (адреса місця реєстрації - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 (адреса місця реєстрації - АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) не скористалися правом участі в судових засіданнях, письмових відзивів на заяву ліквідатора про покладення на них субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ЖБК "Міськбуд" не подали, причин неявки в судові засідання не повідомили; належним чином повідомлені про дати, час та місце розгляду справи шляхом надіслання ухвал суду поштовими відправленнями за адресами місця проживання, зареєстрованими в установленому законом порядку, згідно з Єдиним державним демографічним реєстром та інформації управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради №3441-02-27-25 від 03.07.2025. Ухвали суду від 27.06.2025, 17.07.2025, 07.08.2025, 19.08.2025, скеровані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , повернуті на адресу суду з відмітками відділення поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою". Ухвали суду від 27.06.2025, 17.07.2025, 07.08.2025, скеровані ОСОБА_1 , повернуті на адресу суду з відмітками відділення поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою", а ухвала суду від 19.08.2025 вручена адресату, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суд враховує положення пунктів 2, 3, 5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідно до яких днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується судом при розгляді справ як джерело права, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення у справі "Смірнова проти України" від 08.11.2005). Разом з тим, гарантованому праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення від 07.07.1989 у справі "Uniуn Alimentaria Sanders SA v. Spain").
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України"). Така позиція кореспондує висновку у рішенні від 16.02.2017 у справі "Каракуця проти України", де, серед іншого, зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення усіх учасників провадження про дати, час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами, а неявка ліквідатора, кредитора, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не призводить до неможливості вирішення заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на керівника та засновників банкрута по суті.
Розглянувши заяву ліквідатора - арбітражного керуючого Пирожка Є.В. про покладення субсидіарної відповідальності на керівника та засновників ЖБК "Міськбуд", суд зазначає та враховує таке.
Відповідно до ч.1 ст.3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Банкрутство є окремою судовою процедурою, яка здійснюється господарськими судами з переважним застосуванням норм матеріального та процесуального права, визначених Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Відповідно до ч.1 ст.7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення (ч.2 ст.7 КУзПБ).
Суд зазначає, що одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.
20.12.2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі про банкрутство Житлово-будівельного кооперативу "Міськбуд", визнано грошові вимоги ГУ ДПС України у Хмельницькій області в розмірі 746 292,20 грн. (409 997 грн. основний платіж та 336 295,20 грн. пеня) по податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства, а також 30280 грн. судового збору, сплаченого за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство; призначено розпорядником майна Житлово-будівельного кооперативу "Міськбуд" арбітражного керуючого Пирожка Євгенія Віталійовича та встановлено йому оплату послуг (грошову винагороду) за виконання повноважень розпорядника майна в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором) на депозитний рахунок Господарського суду Хмельницької області.
12.02.2025 ухвалою суду визнано додаткові грошові вимоги Головного управління ДПС України в Хмельницькій області до боржника в розмірі 109 832,95 грн., що є пенею по податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства, заборгованість зі сплати якої виникла з 14.07.2023 по 20.12.2024, а також 6056 грн. судового збору.
12.02.2025 ухвалою суду визначено розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів до боржника, що підлягають внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів Житлово-будівельного кооперативу "Міськбуд", а саме: грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби України в Хмельницькій у сумах: 36 336 грн. судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів; 409 997 грн. основного платежу - третя черга задоволення вимог кредиторів; 446 128,15 грн. пені - шоста черга задоволення вимог кредиторів.
Кредитором також сплачено 72 000 грн. авансування винагороди арбітражному керуючому у справі про банкрутство "Міськбуд", що стверджується платіжними інструкціями №4089 від 07.11.2024 на суму 63 900 грн. та №4565 від 05.12.2024 на суму 8 100 грн.
Постановою господарського суду від 03.03.2025 визнано банкрутом Житлово-будівельний кооператив "Міськбуд"; відкрито відносно Житлово-будівельного кооперативу "Міськбуд" ліквідаційну процедуру на строк, що не може перевищувати 12 місяців; призначено ліквідатором банкрута Житлово-будівельного кооперативу "Міськбуд" арбітражного керуючого Пирожка Є.В.
У справі, що розглядається, предметом заяви ліквідатора є покладення субсидіарної відповідальності на засновників та керівника банкрута, позаяк дії керівника ЖБК "Міськбуд" ОСОБА_1 , які полягали у нецільовому використанні коштів, що спричинило утворення податкового боргу, який став підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство кооперативу, та бездіяльність засновників кооперативу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що полягала у нездійсненні контролю за діяльністю керівника, призвели до банкрутства кооперативу.
Відповідно до ч.1 ст.619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
Верховний Суд у постанові від 19.03.2024 у справі №911/2999/21 (911/2021/22) вказав, що одним із юридичних механізмів досягнення гарантій захисту прав кредиторів та унеможливлення застосовування процедури банкрутства як інструменту виключно списання боргів є, зокрема, застосування доктрини "пронизування корпоративної вуалі" (piercing the veil of incorporation), згідно якої суд може покласти відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи на органи управління юридичної особи.
У КУзПБ доктрина "пронизування корпоративної вуалі" знайшла своє втілення в інституті субсидіарної відповідальності керівників, засновників (учасників, акціонерів) боржника, інших осіб (ч.2 ст.61 КУзПБ), яку можливо реалізувати в межах справ про банкрутство юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 ст.61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 19.03.2024 у справі №911/2999/21 (911/2021/22) субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.
Метою субсидіарної відповідальності як інституту є створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок, відтак забезпечення стабільності функціонування ринку та фінансової дисципліни.
Юридичним механізмом досягнення такої мети та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок є притягнення винних осіб у доведенні боржника до банкрутства, які використовували таку особу як прикриття ("вуаль") для досягнення своїх цілей (отримання доходів, матеріальної вигоди, зокрема через зловживання правом тощо), до додаткової (субсидіарної) відповідальності і стягнення на користь кредиторів непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог.
Визначене частиною другою статті 61 КУзПБ господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони).
Верховний Суд у постанові від 19.06.2024 у справі №906/1155/20 (906/1113/21) виснував:
- у справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії / бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства. Потерпілою особою в такому випадку є банкрут, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру;
- визначене нормами частини другої статті 61 КУзПБ правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю відповідно до закону необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності. Такими елементами є об'єкт та суб'єкт правопорушення, а також об'єктивна та суб'єктивна сторони правопорушення;
- об'єктом правопорушення є ті майнові права боржника та кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство, що порушені у зв'язку з доведенням боржника до банкрутства, та відновлення яких відбувається відшкодуванням шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами частини другої статті 61 КУзПБ;
- суб'єкт (суб'єкти) правопорушення визначені законом, зокрема ними є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника;
- об'єктивну сторону правопорушення становлять дії/бездіяльність відповідних суб'єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможність боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства;
- щодо змісту правопорушення з доведення до банкрутства, то окрім вже визначеного, слід виходити зі змісту, визначеного частиною третьою статті 215 Господарського кодексу України. Водночас, такий зміст не обмежується вичерпним переліком дій/бездіяльності суб'єктів правопорушення, а їх характер саме як протиправний оцінюється за відповідними правовими та економічними показниками. Зокрема, доведення до банкрутства можуть спричинити дії з відчуження майна за заниженими цінами, придбання майна за завищеними цінами, надання послуг за цінами, нижчими за ринкові, здійснення невиправдано ризикових чи невигідних операцій тощо. Неправомірні дії чи бездіяльність, завдання ними шкоди боржнику та виявлення її розміру можуть не збігатися у часі. Наприклад, окремі неправомірні дії чи бездіяльність або сукупність таких дій чи бездіяльності можуть мати наслідком втрату ліквідності юридичною особою в майбутньому. Тобто зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії/бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам. За змістом частини другої статті 61 КУзПБ вказані умисні дії/бездіяльність та їх результат узагальнено іменуються доведенням до банкрутства, що і дає назву цьому делікту. При цьому винні особи хоча і не є стороною боргових зобов'язань, але їх поведінка перебуває в причинно-наслідковому зв'язку зі шкодою у вигляді непогашених вимог кредиторів;
- щодо суб'єктивної сторони правопорушення, то її становить ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (вини суб'єкта правопорушення).
Відтак, визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення відповідно до частини другої статті 61 КУзПБ та з урахуванням положень статей 74, 76, 77 ГПК України причинно-наслідкового зв'язку між винними діями/бездіяльністю суб'єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів), обов'язок чого покладається на ліквідатора. Встановлення такого причинно-наслідкового зв'язку також належить до об'єктивної сторони цього правопорушення (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 19.03.2024 у справі №911/2999/21 (911/2021/22), від 18.04.2024 у справі №5006/1/23б/2012).
З огляду на наведене, зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії/бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам.
Виходячи з положень ст.73 та ч.1 ст.74 ГПК України щодо покладеного на сторону/учасника у справі про банкрутство тягаря доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд наголошує, що обставини існування або відсутності будь-якого із елементів/складових об'єктивної сторони цивільного правопорушення (стверджуваних або заперечуваних: вчинення дії, бездіяльність, існування боргу в період вчинення боржником майнової дії тощо), мають бути доведені у встановленому законом порядку належними та допустимими доказами.
Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об'єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб'єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об'єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства) та, відповідно, не надає можливості визначити суб'єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на таких суб'єктів (правова позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 15.02.2022 у справі №927/219/20).
У разі, якщо після визнання боржника банкрутом, за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи - боржника, погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, то такі особи можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності за заборгованістю боржника поки такі особи не доведуть протилежного (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №917/1500/18 (917/1932/20), від 07.04.2021 у справі №911/1815/17, від 24.02.2021 у справі №Б8/191-10, від 24.02.2021 у справі№ 902/1129/15 (902/579/20).
Суд враховує, що статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.
Зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість відповідних осіб довести відсутність своєї вини у банкрутстві боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності, має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.
Особа вправі протиставити будь-які аргументи на користь відсутності умислу або й необережності при покладенні на неї субсидіарної відповідальності. Ненадання контраргументів свідчить про усвідомлення особою статусу та наслідків та відсутність критеріїв, які б могли впливати на оцінку обставин справи.
Якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника, викликають об'єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, які стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. У силу статті 13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої своєї поведінки.
Для визначення статусу особи як відповідача по субсидіарній відповідальності за зобов'язаннями боржника ліквідатор має проаналізувати, а суд під час розгляду заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності та з'ясуванні наявності підстав для покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності дослідити сукупність правочинів та інших юридичних дій, здійснених під впливом осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.
Об'єктом оцінки суду в цьому випадку є надані ліквідатором докази на підтвердження доведення діями чи бездіяльністю третіх осіб боржника до банкрутства, до яких належить, зокрема, звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, складений у відповідності до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності.
Саме детальний аналіз фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, щодо доведення до банкрутства юридичної особи (висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 02.09.2020 у справі №923/1494/15).
Водночас, відсутність у матеріалах справи висновку про доведення до банкрутства боржника не може бути беззаперечною підставою для звільнення винних осіб від субсидіарної відповідальності (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.11.2020 у справі №916/1105/16 та від 10.12.2020 у справі №922/1067/17).
Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17).
З матеріалів справи вбачається, що в у ході процедури розпорядження майном ЖБК "Міськбуд" розпорядником майна з метою виконання покладених на нього повноважень та для здійснення аналізу фінансово - господарської діяльності на адресу керівника боржника та засновника - ОСОБА_1 , засновників: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 направлено вимоги від 24.12.2024 щодо надання копій документів боржника за три роки, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, зокрема фінансову, статистичну звітність, всі укладені договори, акти прийому-передачі, докази виконання установчі документи, довідки про дебіторську та кредиторську заборгованість, докази щодо підстав виникнення, докази про розрахункові рахунки, перелік майна, тощо. Вимоги не були виконані, документація не надана.
Згідно звіту розпорядника майна ЖБК "Міськбуд" та аналізу фінансово-господарської діяльності, за місцем реєстрації боржника останній та його керівні органи відсутні; майно та майнові активи боржника відсутні за адресою реєстрації; за боржником не зареєстровані права на нерухоме майно; за 2021-2024 роки боржник не подавав до органів державної статистики статистичну та фінансову звітність; у підприємства відсутній залишки запасів, оборотні активи мають нульове значення; в результаті аналізу виявлено, що показники рівня забезпечення зобов'язань кредиторів мають нульове значення; значення решти показників неможливо встановити; вартість активів боржника знаходиться на нульовому значенні; в результаті інвентаризації встановлена відсутність майна чи інших майнових активів за рахунок чого можна покрити кредиторську заборгованість; ознаки фіктивного банкрутства підприємства не встановлені; ознаки доведення посадовими особами боржника до банкрутства не можливо встановити. Зроблено висновок, що враховуючи наявну кредиторську заборгованість та відсутність будь-яких активів, підприємство має ознаки критичної неплатоспроможності, його фінансовий стан відповідає законодавчому визначенню боржника, який неспроможний виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредитором не інакше, як через застосування процедур передбачених КУзПБ.
Ліквідатор стверджує, що у зв'язку з неподанням звітності, витребуваних документів за результатами аналізу фінансово-економічного стану боржника, висновку щодо виявлення ознак дій керівника та засновника боржника ОСОБА_1 а також інших засновників ОСОБА_2 , ОСОБА_7 з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства неможливо встановити. При цьому, фінансове становище боржника охарактеризовано стійкою неплатоспроможністю. Однак, звіт розпорядника майна не містить висновків щодо конкретних неправомірних дій засновників, що призвели до такої стійкої неплатоспроможності боржника.
Згідно протоколу №1 установчих зборів засновників Житлово-будівельного кооперативу "Міськбуд" від 18.08.2014 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 вирішили створити житлово-будівельний кооператив для будівництва багатоквартирного житлового будинку "Міськбуд", затвердити Статут ЖБК "Міськбуд", обрано головою кооперативу ОСОБА_1 та надано йому повноваження на представництво житлово-будівельного кооперативу, підписання фінансово-господарської документації, укладання договорів та здійснення поточного керівництва діяльністю житлово-будівельного кооперативу без видачі доручення - в межах, визначених Статутом ЖБК "Міськбуд".
Відповідно то відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Житлово-будівельний кооператив "Міськбуд" зареєстровано 21.08.2014, до складу його засновників увійшли ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 . Керівником ЖБК "Міськбуд", який може вчиняти дії від імені юридичної особи, з 19.08.2014 є ОСОБА_1 , який виконував повноваження керівника протягом діяльності кооперативу.
Згідно довідки ГУ ДПС у Хмельницькій області №1445/22-01-12-01-13 від 08.08.2025 з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків 17.12.2015 внесено відомості щодо зміни прізвища ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з ОСОБА_5 на Сусляк.
Згідно з п.1.1 Статуту житлово-будівельного кооперативу "Міськбуд", затвердженого протоколом установчих зборів засновників кооперативу №1 від 18.08.2014 (далі - Статут), ЖБК "Міськбуд" є неприбутковою організацією, створюється і діє у відповідності до Конституції України, Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України "Про кооперацію", на підставі рішення установчих зборів на добровільних засадах з метою забезпечення житлом та/або нежилими приміщеннями членів та асоційованих членів кооперативу і членів їх сімей.
Відповідно до п. 2.1 Статуту метою кооперативу є задоволення житлових, економічних та соціальних потреб його членів та асоційованих членів кооперативу на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, трудової участі та майна, поділу між ними ризиків, витрат від спільної діяльності кооперативу, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.
Предметом діяльності кооперативу є забезпечення житлом та/або не житловими приміщеннями членів та асоційованих членів кооперативу і членів їх сімей шляхом сприяння будівництва багатоквартирних житлових будинків, за власні кошти кооперативу, а також для наступної експлуатації та управління цими будинками (п. 2.2 Статуту).
В пункті 2.3 Статуту передбачено, що кооператив має право здійснювати, зокрема, такі види діяльності: організація, фінансування та сприяння у будівництві будівель будь-якого призначення (нові роботи, роботи з заміни, реконструкції та відновлення), в тому числі: зведення несучих та огороджувальних конструкцій будівель і споруд, будівництво та монтаж конструкцій зовнішніх інженерних мереж і систем, монтаж внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання, захист конструкцій, устаткування та мереж, пусконалагоджувальні роботи, які необхідні для задоволення споживчих потреб членів кооперативу (п.2.3.1); спільна участь у будівництві цивільних та промислових об'єктів для задоволення споживчих потреб членів кооперативу та без мети отримання прибутку (п. 2.3.7).
Пунктом 3.1 Статуту визначено, що кооператив є юридичною особою, утвореною шляхом добровільного об'єднання громадян та/або юридичних осіб на основі членства для ведення діяльності з метою будівництва багатоквартирних житлових будинків для його членів, асоційованих членів та членів їх сімей та подальшої експлуатації і управління цими об'єктами на засадах самоврядування для задоволеним споживчих потреб членів кооперативу.
Згідно з п.3.2 Статуту кооператив є юридичною особою з дня його державної реєстрації, має самостійний баланс, печатку із своїм найменуванням, поточні та інші рахунки в установах банків і інших фінансових установах.
Відповідно до п.3.3.4 Статуту житлово-будівельний кооператив має право укладати договори, пов'язані з будівництвом, експлуатацією і ремонтом жилих будинків, їх добровільного страхування та утримання прибудинкової території відповідно до мети його діяльності для задоволення споживчих потреб членів кооперативу та без мети отримання прибутку.
Засновниками (членами) кооперативу є наступні особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (п. 4.1 Статуту).
Згідно пункту 6.1 Статуту Вищим органом управління кооперативу є Загальні збори членів (учасників) кооперативу.
До компетенції Загальних зборів членів (учасників) кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу. Утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю, встановлення порядку визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв членів та асоційованих членів кооперативу; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу. Прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об'єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу; прийняття будь-яких інших питань щодо діяльності кооперативу (п. 6.2 Статуту).
Згідно з п.6.3 Статуту загальні збори членів (учасників) кооперативу скликаються головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний Загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені Головою кооперативу не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.
Відповідно до п. 6.7 Статуту позачергові Загальні збори членів (учасників) кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; ревізійної комісії. органу управління кооперативного об'єднання, членом якого він є. Позачергові Загальні збори членів (учасників) кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням (головою) кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів.
Виконавчим органом кооперативу є Голова кооперативу, який обирається Загальними зборами членів (учасників) кооперативу зі складу членів або асоційованих членів кооперативу. Рішення Голови по питанням, визначеним у статуті, схвалюються загальними Зборами членів (учасників) кооперативу (п. 6.13 Статуту).
Голова кооперативу: підписує від імені кооперативу банківські документи; відповідає за зберігання установчих та інших правовстановлюючих документів та печатки кооперативу; представляє кооператив у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами; підписує від імені кооперативу угоди (договори) між кооперативом та іншими особами; має право підпису на усіх розпорядчих документах кооперативу; здійснює управління кооперативом у період між Загальними зборами членів (учасників) кооперативу, забезпечує виконання їх рішень; здійснює контроль за дотриманням членами кооперативу статуту, рішень його керівних органів; готує та подає на розгляд Загальних зборів членів (учасників) кооперативу документи, проекти рішень та інші пропозиції з питань діяльності кооперативу (п.6.14 Статуту).
Суд враховує, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (ст.3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Будь-яка господарська операція, дія суб'єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення, які мають відповідати інтересам цієї юридичної особи.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов'язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. Між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) у процесі діяльності складаються відносини довірчого характеру, у зв'язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатись не лише у невиконанні нею обов'язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному чи недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень (постанова від 04.12.2018 у справі №910/21493/17).
Недодержання принципу добросовісності перетворюється на винну поведінку, оскільки протиправне порушення суб'єктивних цивільних прав особи є прямим наслідком дій зобов'язаної особи, яка, виходячи з конкретних обставин, могла усвідомлювати характер своїх дій як таких, що можуть завдати шкоди.
Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС у Хмельницькій області здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку Житлово-будівельного кооперативу "Міськбуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства з питань взаємовідносин з ТОВ "Валіо Груп" (ПН 39200771) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт №1570/22-01-14-03/39360366 від 09.08.2017.
Цим актом зафіксовано порушення ЖБК "Міськбуд" вимог п.п.133.4.3 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України (в редакції з 13.08.2015), в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік в сумі 409 997 грн., в т.ч.: у серпні 2015 року в сумі 86 677 грн.; за три квартали 2015 року в сумі 183 765 грн., в т.ч. за ІІІ квартал 2015 року в сумі 183 765 грн.; за 2015 рік в сумі 323 320 грн., в т.ч. за IV квартал 2015 року в сумі 139 555 грн.
Зокрема, в акті встановлено, що між ЖБК "Міськбуд" в особі керівника - Єрьоменка О.О. та ТОВ "Валіо Груп" укладено договір підряду від 08.05.2015 на виконання будівельних робіт. Однак, ТОВ "Валіо Груп" будівельні роботи фактично не виконувало. Кошти які поступали на рахунки ТОВ "Валіо Груп" конвертувались для СГД, що їх перераховували. Від імені посадових осіб ТОВ "Валіо Груп" в порушення вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1994 оформлялись завідомо недостовірні документи: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та акти приймання виконаних робіт, оскільки на момент проведення таких операцій у ТОВ "Валіо Груп" були відсутні виробничі та трудові ресурси для здійснення будь-якого виду господарської діяльності.
ЖБК "Міськбуд" придбавало у ТОВ "Валіо Груп" лише пакети документів (довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) та акти приймання передачі виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) з метою відображення їх у витратній частині Звіту про використання коштів неприбутковими установами і організаціями за 2015 рік. Фактично єдиною ціллю перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Валіо Груп" була конвертація безготівкових коштів неприбуткової установи в готівку. Зазначено, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що невстановлені слідством особи створили (придбали) ТОВ "Валіо Груп" з метою прикриття незаконної діяльності реального сектора економіки, в т.ч. ЖБК "Міськбуд".
Оскільки статутом ЖБК "Міськбуд" передбачено витрачання коштів виключно для здійснення діяльності, яке не має на меті отримання прибутку, тому перерахування коштів ТОВ "Валіо Груп" в 2015 році в сумі у сумі 5 296 364,91 грн., в тому числі за період з 13.08.2015 у сумі 2 277 725 грн., з них в серпні 2015 року в сумі 481 540,00 грн., вересні 2015 року в сумі 1 020 918,00 грн., жовтні 2015 року в сумі 775 307,00 грн. для переведення їх конвертування в готівку є нецільовим використанням коштів для даної неприбуткової установи. Тому ЖБК "Міськбуд" повинно було подати Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток, подати податкову декларацію.
За результатами даної перевірки ГУ ДФС у Хмельницькій області винесло податкове повідомлення-рішення від 18.08.2017 №0006261209 про нарахування податкового зобов'язання.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.10.2023 у справі №560/17461/23 задоволено адміністративний позов Головного управління ДПС у Хмельницькій області до Житлово-будівельного кооперативу "Міськбуд" та стягнуто з останнього кошти у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 746 292,20 грн. з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить відповідачу.
Вказаним рішенням встановлено, що за Житлово-будівельним кооперативом "Міськбуд" рахується заборгованість в сумі 746 292,20 грн, яка утворилась внаслідок несплати в установлені законодавством строки узгоджених сум податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємств, які сплачують інші підприємства на підставі податкового повідомлення-рішення №0006261209 від 18.08.2017. Контролюючим органом виставлено платнику податкову вимогу №0006767-1303-2201 від 16.08.2023, проте вжиті заходи не призвели до погашення заборгованості.
Обставини, встановлені рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.10.2023 у справі №560/17461/23, мають преюдиційне значення в силу положень ч.4 ст.75 ГПК України та не потребують повторного доведення.
Позаяк субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, за наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності, для її застосування необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона правопорушення).
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 4 КУзПБ засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству боржника. У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов'язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства. Засновниками (учасниками, акціонерами) боржника, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника, кредиторами боржника, іншими особами в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника може бути надана фінансова допомога в розмірі, достатньому для погашення грошових зобов'язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і відновлення платоспроможності боржника (санація боржника до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство).
Матеріали справи не містять відомостей про дотримання наведених вимог закону керівником ЖБК "Міськбуд" ОСОБА_1 щодо якого скерована заява ліквідатора про субсидіарну відповідальність.
З огляду на наведені обставини, визначені права та обов'язки керівника ЖБК "Міськбуд" щодо укладення угод від імені юридичної особи, здійснення безпосереднього керівництва діяльністю кооперативу, подання звітності, ініціювання скликання зборів тощо, вбачається винна, протиправна поведінка керівника ЖБК "Міськбуд", зокрема укладення угод, реальні операції по яких не відбулись, перерахування коштів на рахунок ТОВ "Валіо Груп" для переведення їх в готівку, що є нецільовим для кооперативу як неприбуткової організації використанням коштів, неподання необхідної звітності та ненарахування податкових зобов'язань, зв'язку з чим відповідно до п.п. 133.4.4 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України контролюючим органом здійснено нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства, який ліг в основу грошових вимог кредитора ГУ ДПС у Хмельницькій області, що становить об'єктивну сторону правопорушення.
Відтак, суб'єктивна сторона правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності характеризується умисними діями та бездіяльністю, які призвели до виникнення кредиторської заборгованості боржника та доведенні ЖБК "Міськбуд" до банкрутства.
Разом з тим ОСОБА_1 не спростована його вина у вчиненому правопорушенні, матеріали справи не містять доказів, що неплатоспроможність настала через форс-мажорні обставини, економічну ситуацію, інші незалежні від волі керівника кооперативу причини, а тому виходячи із закріпленого у ст.61 КУзПБ принципу правової презумпції субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, вважається встановленою.
Об'єктом правопорушення у даній справі є майнові права кредитора, вимоги якого визнані у справі про банкрутство, порушені у зв'язку з доведенням боржника до банкрутства, позаяк не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, вартість ліквідаційної маси боржника становить 0,00 грн., а непогашена заборгованість кооперативу перед кредитором становить 964 461,15 грн., з яких згідно реєстру вимог кредиторів: 108 336 грн. (36 336 грн судовий збір та 72 000 грн. авансування винагороди арбітражному керуючому) - вимоги першої черги, 409 997 грн. (основний борг) - вимоги третьої черги, 446 128,15 грн. (неустойка (штраф, пеня) - вимоги шостої черги.
Верховний Суд у постанові від 22.04.2021 у справі №915/1624/16 вказав, що розмір вимог ліквідатора до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства, визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
Відтак, неможливість задоволення вимог кредитора в сумі 964 461,15 грн., що виникла внаслідок винних дій керівника ЖБК "Міськбуд" з доведення боржника до банкрутства, складає об'єкт правопорушення, за вчинення якого покладається субсидіарна відповідальність.
Отже, оцінка наданих та зібраних матеріалів справи у їх сукупності дають можливість встановити наявність всіх елементів правопорушення, за яких настає субсидіарна відповідальність згідно ч.2 ст.61 КУзПБ, а відтак і наявність підстав для задоволення заяви ліквідатора ЖБК "Міськбуд" арбітражного керуючого Пирожка Є.В. щодо покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ЖБК "Міськбуд" у зв'язку із доведенням його до банкрутства на керівника боржника - ОСОБА_1 в розмірі 964 461,15 грн.
Щодо покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на засновників ЖБК "Міськбуд" ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд враховує таке.
Заява про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обґрунтована тим, що за весь період діяльності обслуговуючого кооперативу залишався незмінним склад членів кооперативу, які вправі були ініціювати скликання позачергових зборів з питань діяльності кооперативу. Запити арбітражного керуючого до цих осіб та до голови кооперативу щодо діяльності кооперативу, зокрема про проведення загальних зборів, залишилися без відповіді; документи стосовно діяльності кооперативу останніми не надано; документи фінансової звітності (баланс та податкова звітність) до державних органів не подавалися. Виходячи з зазначених обставин члени кооперативу у сукупності та кожний окремо не вчиняли жодних дій з ведення діяльності кооперативу.
Верховний Суд у постанові від 15.02.2022 у справі №927/219/20 зазначив, що при вирішенні питання щодо вини (виду вини) суб'єкта субсидіарної відповідальності, слід виходити з обов'язків та повноважень суб'єктів відповідальності стосовно боржника, покладених на них законом та/або статутом, враховуючи при цьому положення ст.4 КУзПБ, якими передбачено, зокрема, що засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані своєчасно вживати заходів для запобігання банкрутству боржника.
Тобто, права та обов'язки визначеного законом суб'єкта субсидіарної відповідальності, які встановлені законом та (або) випливають з відповідного статусу цього суб'єкта, мають оцінюватись та досліджуватись судом у співставленні з реальною можливістю їх реалізувати відповідним суб'єктом та, відповідно, з реальною його можливістю безпосередньо або опосередковано давати обов'язкові для боржника вказівки чи іншим чином визначати його дії, наслідком яких є доведення до банкрутства.
Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об'єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб'єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об'єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства, а відповідно не надає можливості визначити суб'єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на таких суб'єктів (правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 15.02.2022 у справі №927/219/20, від 16.06.2020 у справі № 910/21323/16).
Суд звертає увагу, що на ліквідатора відповідно до ч.5 ст.61 КУзПБ покладено обов'язок доведення причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) суб'єкта відповідальності та негативними наслідками (неплатоспроможністю боржника та відсутністю майна для задоволення вимог його кредиторів у процедурі банкрутства).
Як зазначалось вище, відповідно до положень статуту банкрута саме до повноважень та обов'язків керівника - голови кооперативу відноситься скликання загальних зборів членів (учасників) кооперативу, представлення кооперативу у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами, підписання від імені кооперативу угод (договорів) між кооперативом та іншими особами, здійснення управління кооперативом у період між загальними зборами членів (учасників) кооперативу, збереження печатки та правовстановлюючих документів.
За приписами ч. 2 ст. 4 КУзПБ у разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов'язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що безпосередній вплив на діяльність житлово-будівельного кооперативу здійснює його виконавчий орган - голова кооперативу, на якого покладено обов'язки із вчинення дій, зокрема, щодо вжиття заходів з недопущення банкрутства підприємства, а опосередкований вплив - учасники, ревізійна комісія, як органи, контролюючі діяльність керівника
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також Статуту ЖБК "Міськбуд", ОСОБА_1 на відміну від ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , окрім статусу засновника (члена) кооперативу, є керівником боржника. Тобто, ОСОБА_1 окрім прав та обов'язків члена житлово-будівельного кооперативу, наділений повноваженнями його керівника як одноособового виконавчого органу боржника, а тому безпосередньо своїми діями та рішеннями впливає на діяльність кооперативу, на відміну від інших учасників, які не належать до виконавчого органу боржника, та мають лише опосередкований вплив на діяльність, права та обов'язки ЖБК "Міськбуд".
Отже, саме на керівника кооперативу покладено обов'язки із вчинення дій, зокрема, щодо вжиття заходів з недопущення банкрутства підприємства.
З огляду на наведене, доводи ліквідатора в обґрунтування заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на засновників боржника - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо невжиття заходів з недопущення банкрутства, ненадання до державних органів документів фінансової звітності (балансу та податкової звітності), а також укладення договорів та перерахування коштів на розрахунковий рахунок іншої юридичної особи з метою конвертації безготівкових коштів неприбуткової установи в готівку, що призвело до виникнення податкових зобов'язань, і, як наслідок, банкрутства боржника, стосуються, керівника боржника.
Відтак, ліквідатором банкрута не доведено належними та допустимими доказами бездіяльність засновників (учасників) Житлово-будівельного кооперативу "Міськбуд" ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що мала наслідком доведення ЖБК "Міськбуд" до банкрутства.
Наведене своєю чергою унеможливлює покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на вказаних осіб, у зв'язку з чим в частині заяви ліквідатора боржника про покладення субсидіарної відповідальності на засновників кооперативу - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить відмовити.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом кожному учаснику справи була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цього учасника в суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
За змістом частин 1-3 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).
Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти, суд вважає за належне заяву ліквідатора Житлово-будівельного кооперативу "Міськбуд" - арбітражного керуючого Пирожка Є.В. про покладення субсидіарної відповідальності на засновників та керівника боржника задовольнити частково: покласти субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями ЖБК "Міськбуд" на керівника боржника - ОСОБА_1 та, відповідно, стягнути з останнього на користь боржника 964 461,15 грн. у зв'язку з доведенням до банкрутства. В решті заяви належить відмовити.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає таке.
Згідно ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у розмірах, які залежать від найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, та платника судового збору.
Законом України "Про судовий збір" не визначено порядок сплати судового збору за подання до господарського суду заяви ліквідатора про стягнення з засновників (керівника) боржника грошових сум як субсидіарної відповідальності цих осіб.
Верховний Суд у постанові від 20.10.2022 у справі №911/3554/17 (911/401/21) виснував, що заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу, винну у доведенні до банкрутства боржника, розглядається за правилами ГПК України у межах справи про банкрутство в порядку, визначеному ст. 7 КУзПБ, і судовим збором не оплачується, оскільки таку оплату не передбачено Законом України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 2, 7, 34 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 4, 73, 74, 86, 231-233, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву ліквідатора Житлово-будівельного кооперативу "Міськбуд" - арбітражного керуючого Пирожка Є.В. про покладення субсидіарної відповідальності на засновників та керівника боржника задовольнити частково.
Покласти субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями Житлово-будівельного кооперативу "Міськбуд" в розмірі 964 461 (дев'ятсот шістдесят чотири тисячі чотириста шістдесят одну) гривню 15 коп. на керівника боржника ОСОБА_1 (м. Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, 2-А, РНОКПП НОМЕР_3 ) у зв'язку з доведенням боржника до банкрутства.
Стягнути з ОСОБА_1 (м. Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, 2-А, РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь житлово-будівельного кооперативу "Міськбуд" (29000, м. Хмельницький, вул. Володимирська, буд. 109, ЄДРПОУ 39360366) грошові кошти в розмірі 964 461 (дев'ятсот шістдесят чотири тисячі чотириста шістдесят одну) гривню 15 коп. у якості субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями житлово-будівельного кооперативу "Міськбуд" (ЄДРПОУ 39360366) у зв'язку з доведенням до банкрутства.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті заяви відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення Господарського суду Хмельницької області подається до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене (лише вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 28.08.2025.
Суддя О.І. Шевчук