25.08.2025м. СумиСправа № 920/855/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/855/25
за позовом Фізичної особи - підприємця Одринченка Віталія Олексійовича ( АДРЕСА_1 )
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вигідна покупка" (вул. Свято-Михайлівська, буд. 3Б, смт. Опішня, Полтавський район, Полтавська область, 38164)
про стягнення 632 800 грн 00 коп.,
Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 632 800 грн 00 коп. неустойки за період з 12.11.2024 до 12.06.2025 у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення повернення приміщення з оренди.
Ухвалою від 23.06.2025 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/855/25, задовольнив клопотання Фізичної особи - підприємця Одринченка Віталія Олексійовича про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення відповідно до ст. 167 ГПК України.
Згідно зі ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету відповідача 23.06.2025, що підтверджується довідкою Господарського суду Сумської області.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк, будь-яких клопотань чи заяв не подав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
28.04.2023 між сторонами був укладений договір № 2191 за умовами якого позивач зобов'язується передати відповідачу, а відповідач зобов'язується прийняти у тимчасове платне користування (оренду) приміщення для здійснення господарської діяльності та здійснювати плату за користування таким приміщенням.
Адреса місцезнаходження об'єкта оренди: Сумська обл., м. Білопілля, вул. Макаренка, 1/1. Площа об'єкта оренди: 205 м2.
Порядок приймання-передачі та повернення об'єкта оренди визначений сторонами у розділі 2 договору.
Передача об'єкта оренди в оренду орендарю та його повернення орендодавцю здійснюється згідно з актами приймання-передачі. Акт приймання-передачі оформлюється представниками сторін та є документом, що підтверджує отримання об'єкта оренди стороною. Датою закінчення нарахування орендної плати вважається відповідна дата акта приймання-передачі, якщо інше не погоджено сторонами.
Факт передачі приміщення в оренду підтверджується відповідним актом від 01.07.2023, що підписаний сторонами.
Згідно з п. 1.4. договору розмір орендної плати за один календарний місяць складає з 01.07.2023 по 31.07.2023 - 100 (гривень); з 01.08.2023 - 45 200 (сорок п'ять тисяч двісті) гривень. Орендна плата за перший та останній неповні місяці строку оренди розраховується пропорційною кількості днів у такому неповному місяці.
Відповідно до п. 1.5. договору строк його дії з 28.04.2023 до 31.03.2026.
У 2024 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Вигідна покупка" звернулося з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця Одринченка Віталія Олексійовича про розірвання договору оренди №2191 від 28.04.2023 з 01.02.2024.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 07.10.2024 у справі № 920/578/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вигідна покупка" до фізичної особи-підприємця Одринченка Віталія Олексійовича про розірвання договору оренди задоволений частково; договір оренди №2191 від 28.04.2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вигідна покупка" та фізичною особою-підприємцем Одринченком Віталієм Олексійовичем розірваний з дня набрання чинності рішенням Господарського суду Сумської області у справі №920/578/24.
Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України, якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.
Рішення Господарського суду Сумської області від 07.10.2024 у справі № 920/578/24 набрало законної сили 12.11.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач не повернув орендоване приміщення після розірвання договору, у зв'язку з чим позивач нарахував та заявляє до стягнення з відповідача на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за період з 12.11.2024 до 12.06.2025, в сумі 632 800 грн 00 коп.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 759, 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частина перша статті 785 ЦК України передбачає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно з частиною другою статті 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Сплата неустойки саме як правовий наслідок порушення зобов'язання (тобто, неправомірної поведінки боржника) передбачена частиною першою статті 611 ЦК України.
Здійснюючи аналіз ст. 785 ЦК України, Верховний Суд неодноразово висновував, що неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору - якщо наймач не виконує обов'язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним.
Неустойка за ч. 2 ст. 785 ЦК України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов'язання наймача (орендаря) з повернення об'єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов'язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном (постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19).
Законодавство у сфері орендних правовідносин пов'язує припинення обов'язків орендаря з фактом поверненням об'єкта договору оренди, тобто з моментом підписання акта приймання-передачі (постанова Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 910/2597/14).
У застосуванні положень частини 2 статті 785 ЦК України сам факт невикористання об'єкта оренди орендарем не звільняє відповідача від виконання обов'язку повернути об'єкт оренди після припинення строку дії договору. Водночас у кожному конкретному випадку суд повинен дослідити та встановити обставини щодо наявності вини орендаря у неповерненні об'єкта оренди та наявності можливості у орендаря виконати свій обов'язок щодо повернення об'єкта оренди. При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку, передбаченому частиною 2 статті 785 ЦК України, обов'язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов'язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки, як контрагента за договором оренди та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин.
У разі невиконання обов'язку, передбаченого ч. 1 ст. 785 ЦК України, цивільним законодавством визначена можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди.
Частиною 1 ст. 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Умисел як форма вини включає елемент усвідомлення та наміру. Діяння особи вважаються такими, що вчинені з умислом, якщо вона усвідомлювала протиправність своєї поведінки та бажала або свідомо допускала настання шкоди (збитків). Вина у формі необережності має місце за відсутності у особи наміру завдати шкоди. При необережності особа не передбачала можливість настання шкідливих наслідків свого діяння, хоча могла та повинна була їх передбачити або легковажно (безпідставно) сподівалася на їх відвернення.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ч. 2 ст. 614 ЦК України).
За змістом рішення Господарського суду Сумської області від 07.10.2024 у справі № 920/578/24 суд встановив, що ТОВ «Вигідна покупка» в обґрунтування позовних вимог про розірвання договору зазначало, що 06.12.2023 звернулося способом комунікації через застосунок-месенджер «VIBER» до контактної особи ФОП Одринченко В.О. за тел. НОМЕР_1 . У повідомленні у месенджері «VIBER» ТОВ «Вигідна покупка» було надіслано лист з повідомленням про розірвання договору в односторонньому порядку, а також для підписання угоду від 01.02.2024 про розірвання до договору оренди №2191 від 28.04.2023 та акт приймання-передачі до договору від 01.02.2024. ТОВ «Вигідна покупка» повторно було направлено на зазначену у договорі адресу ФОП Одринченко В.О. листа про розірвання договору від 06.12.2023 № А2191, як зазначає ТОВ «Вигідна покупка» з додатками, а саме угодою від 01.02.2024 про розірвання до договору оренди № 2191 від 28.04.2023 та актом приймання-передачі від 01.02.2024. Водночас суд у справі № 920/578/24 дійшов висновку, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження направлення відповідачу повідомлення про дострокове розірвання договору, розірвав договір з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Докази вчинення відповідачем дій після розірвання договору за рішенням суду щодо повернення позивачу орендованого приміщення за актом приймання-передачі, як це визначено у договорі, в матеріалах справи відсутні. Також матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження відсутності можливості у орендаря виконати свій обов'язок щодо повернення об'єкта оренди після розірвання договору. Відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі, однак ні відзиву, ні будь-яких доказів в обґрунтування своєї позиції по справі не подав.
За викладених обставин суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки в сумі 632800 грн 00 коп. відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України за період з 12.11.2024 до 12.06.2025 у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення, виходячи з розміру орендної плати, визначеної сторонами у договорі (45 200 грн).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір, що становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач подав позовну заяву в електронній формі через електронний суд. За подання позовної заяви до суду сплатив судовий збір в сумі 9492 грн 00 коп.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті (в тому числі позовної заяви майнового характеру), в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 7593 грн 60 коп. (судовий збір, що підлягав сплаті за подання позовної заяви з урахуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору) покладаються на відповідача.
Щодо судового збору сплаченого позивачем за подання позовної заяви в сумі 1898 грн 40 коп. (внесений в більшому розмірі, ніж встановлено законом) суд зазначає, що за приписами п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.
Керуючись ст. 2, 13, 123, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вигідна покупка" (вул. Свято-Михайлівська, буд. 3Б, смт. Опішня(з), Полтавський район, Полтавська область, 38164, код ЄДРПОУ 41130363) на користь Фізичної особи - підприємця Одринченка Віталія Олексійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 632800 грн 00 коп. неустойки, 7593 грн 60 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене та підписане суддею 29.08.2025.
Суддя Д.В. Вдовенко