номер провадження справи 34/100/25
29.08.2025 Справа № 904/2832/25
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,
розглянувши у письмовому провадженні, без виклику сторін, справу № 904/2832/25
за позовом: Комунального закладу «База спеціального медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради, ідентифікаційний код юридичної особи 05535473 (вул. Старокозацька, 52, м. Дніпро, 49004)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс», ідентифікаційний код юридичної особи 40308189 (вул. Каховська, буд. 11А, каб. № 8, м. Запоріжжя, 69096)
про стягнення 73 625 грн 22 коп.
До Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Комунального закладу «База спеціального медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс», 73 625 грн 22 коп. та судових витрат, які складаються з судового збору та витрат на поштові відправлення.
Позовні вимоги обгрунтвоані порушенням відповідачем зобов'язань за Договорами № 0727-СК-Д від 11.07.2024 та № 0891-СК-Д від 04.12.2024 в частині забезпечення відпуску пального через мережу АЗС постачальника та/чи його партнерів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2025 у справі № 904/2832/25 направлено матеріали позовної заяви ща територіальною підсудністю до Господарського суду Запорізької області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2025 справу № 904/2832/25 передано на розгляд судді Науменку А.О.
30.06.2025 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Сторони належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.
Позивач та відповідач повідомлені про відкриття провадження у даній справі через електронний кабінет 30.06.2025.
Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Згідно ст. 165, 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
29.08.2025 судом ухвалено рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд
04.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (Постачальник, Відповідач) та Комунальним закладом «База спеціального медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради» (Покупець, Позивач) укладений Договір № 0891-СК-Д (далі - Договір).
Згідно з предметом Договору, від Постачальник прийняв на себе зобов'язання передати Покупцю у власність пально-мастильні матеріали (талони) бензин А-95 (кількість 500 літрів) (код ДК 021:2015-09130000-9 Нафта і дистиляти) надалі - товар, а Покупець зобов'язався сплатити і прийняти вказаний товар.
11.07.2024 між сторонами також укладено Договір № 0727-СК-Д (далі-Договір) , згідно з яким Постачальник прийняв на себе зобов'язання передати Покупцю у власність пально-мастильні матеріали (талони) бензин А-95 (кількість 560 літрів) (код ДК 021:2015-09130000-9 Нафта і дистиляти) надалі - товар, а Покупець зобов'язався сплатити і прийняти вказаний товар.
Згідно з п. 1.2 Договорів відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» затверджених постановою КМУ № 1442 від 20.12.1997.
Відповідно до п.п. 5.2.1 та 5.2.2. Договорів, передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється Постачальником на АЗС шляхом заправки автомобілів Покупцю при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-карт.
Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-карті.
Пунктом 6.3.1. Договорів передбачено, що Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим Договором.
Строк дії Договорів до 31 грудня 2024 року.
Відповідно до п. 3.1 договору № 0727-СК-Д від 11.07.2024, загальна ціна (вартість) становить 31 920,00 грн.
Відповідно до п. 3.1 договору № 0891-СК-Д від 04.12.2024, загальна ціна (вартість) становить 27 000,00.
За умовами п. 4.2 Договорів оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку та накладної на товар.
Відповідно до п. 7.2 Договорів, у разі невиконання або виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти Постачальник сплачує Покупцю штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі, визначеному відповідно до п.п. 7.3.1., 7.3.2 цього Договору, а у разі здійснення попередньої оплати Постачальник, крім сплати зазначених
Строк дії Договорів закінчився 31.12.2024, товар у повному обсязі Позивачем не отримано, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» на користь Комунального закладу «База спеціального медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради 73 625 грн 22 коп. було предметом судового розгляду у даній справі.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню виходячи з такого.
Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Спірні правовідносини сторін є господарськими і виникли за договором поставки.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п.3 Правил).
Згідно з п.9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Згідно з п.3 Інструкції талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п.п.10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона.
Тож, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договорів, за видатковими накладними № 0001/0002149 від 11.07.2024 та № 0001/0004442 від 04.12.2024 Позивач здійснив оплату товару у повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних інструкцій № 301 (внутрішній номер 358835759) від 23 липня 2024, призначення платежу: бензин А-95 за Договором № 0727-СК-Д від 11.07.2024, № 534 (внутрішній номер 390069545) від 16 грудня 2024, призначення платежу: пально-мастильні матеріали за договором № 0891-СК-Д від 04.12.2024.
Відповідач 24.12.2024 виконав умови Договору № 0891-СК-Д від 04.12.2024 шляхом видачі (заправки) бензину А-95, про що свідчить чек ТОВ «АЛЕТЕЯ» АЗС № 30 по вул. Каштанова, буд.9, м Дніпро на суму 2 160,00 грн бензин автомобільний А-95-Євро5-ЕФ, 40 л.
Станом на 02 червня 2025 року об'єм недоотриманого бензину А-95 за Договором № 0891-СК-Д від 04.12.2024 становить - 460 літрів на суму 24 840,00 грн, за Договором № 0727-СК-Д від 11.07.2024 - 560 літрів на суму 31 920,00 грн.
Станом на 29.05.2025 залишок непоставленого бензину склав 1020 літрів марки А-95 у талонах «Авіас» на суму 56 760,00 грн.
Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до приписів ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 у справі № 5011-42/13539-2012/3-30гс13.
Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.
Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 ЦК України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
При цьому, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року по справі №918/631/19.
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з порушенням умов договору, Позивач направив відповідачу Претензію про поставку товару та про повернення коштів сплачених за товар.
Таким чином, з викладених обставин вбачається невиконання відповідачем умов Договорів щодо належної поставки товару та виникнення у нього зобов'язання із повернення позивачу передоплати за непоставлений товар.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Враховуючи викладене, Відповідачем порушено умови Договорів, оскільки Позивачем не було отримано 1020 бензину А-95, а відтак у Відповідача виник обов'язок з повернення Позивачу 56 760 грн 00 коп. за пальне, вартість якого сплачена.
Суд відзначає, що Відповідачем не спростовано доводи Позивача щодо недопоставки товару, не надано власного розрахунку суми грошових коштів, що підлягає поверненню.
За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Позивач надав докази оплати на користь Відповідача грошових коштів за товар.
Відповідач не надав доказів відвантаження позивачу попередньо оплаченого товару на заявлену суму або доказів повернення коштів передоплати. Заперечень проти позову відповідач також не надав.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що Відповідачем порушено умови Договорів, оскільки Позивачем не отримано товару на суму 56 760 грн 00 коп., а відтак у Відповідача виник обов'язок з повернення позивачу 56 760 грн 00 коп за пальне, вартість якого сплачена, але не поставлена.
Оскільки матеріалами справи підтверджено, що Позивачем попередньо оплачено товар, однак Відповідач визначений Договорами товар покупцю в повному обсязі не передав, доказів на спростування обставин, наведених у позові, не надав, тому вимоги Позивача про стягнення вартості недопоставленого Відповідачем палива у заявленій до стягнення сумі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойк.
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 7 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором (п. 7.1). Види порушень та санкцій за них, установлені Договором: за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення (п. 7.3.2).
Позивач нарахував Відповідачеві пеню за Договором № 0727-СК-Д від 11.07.2024 в сумі 7743, 58 грн та за Договором № 0891-СК-Д від 04.12.2024 в сумі 3088 грн 66 коп.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивач нарахував Відповідачеві за Договором № 0727-СК-Д від 11.07.2024 3 825 грн 66 коп. інфляційних втрат та 835 грн 68 коп. 3% річних і за Договором № 0891-СК-Д від 04.12.2024 1 059 грн 31 коп. інфляційних втрат та 312,33 грн 3% річних.
Судом перевірено вищевказані розрахунки та визнано правомірними вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача заявлених до стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір за позовом в сумі 3028 грн 00 коп. відноситься на відповідача.
При цьому суд, враховую, що позивачем не доведено інші суми судових витрат.
Керуючись 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс», ідентифікаційний код юридичної особи 40308189 (вул. Каховська, буд. 11А, каб. № 8, м. Запоріжжя, 69096) на користь Комунального закладу «База спеціального медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради, ідентифікаційний код юридичної особи 05535473 (вул. Старокозацька, 52, м. Дніпро, 49004) 56 760 (п'ятдесят шість тисяч сімсот шістдесят) грн 00 коп. заборгованості, 10 832 (десять тисяч вісімсот тридцять дві) грн 24 коп. пені, 1 148 (одна тисяча сто сорок вісім) грн 01 коп. 3% річних, 4 884 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят чотири) грн 97 коп. інфляційних втрат та 3028 (три тисячі двадцять вісім ) грн 00 коп. судового збору. Видати наказ.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 29.08.2025.
Суддя А.О. Науменко