номер провадження справи 5/83/25
28.08.2025 Справа № 908/1514/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., розглянувши заяву ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Сеал" від 28.08.2025 вх. № 17359/08-08/25 про відвід судді у справі № 908/1514/25
За позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 40075815)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Сеал" (вул. Рекордна, буд. 9, м. Запоріжжя, 69019; код ЄДРПОУ 44995454)
про стягнення 176 253,00 грн.,
без виклику представників сторін
В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Сеал" про стягнення 176 253,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.06.2025 № 908/1514/25 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 13.08.2025 на 12 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін, яке вирішено проводити в режимі відеоконференції. Явку представників сторін визнано обов'язковою.
15.07.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Сеал" до суду надійшла заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Сеал" (вул. Рекордна, буд. 9, м. Запоріжжя, 69019; код ЄДРПОУ 40526699).
01.08.2025 від Акціонерного товариства "Українська залізниця" до суду надійшли заперечення на клопотання відповідача про залучення ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Сеал" (код ЄДРПОУ 40526699) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Вказані документи сторін долучені судом до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 13.08.2025 здійснювалось в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 13.08.2025 судом відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Сеал" про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Сеал". Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 28.08.2025 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою. Призначене судове засідання здійснювати в режимі відеоконференцзв'язку з використанням підсистеми "Електронний суд".
28.08.2025р. о 09 год. 41 хвил. через систему "Електронний суд" надійшла заява ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Сеал" від 28.08.2025 вх. № 17359/08-08/25 про відвід судді Проскурякова К.В. у справі № 908/1514/25, оскільки на думку заявника існують обґрунтовані сумніви в тому, що суддя неупереджено, належним чином, у повному обсязі, з врахуванням всіх обставин розгляне дану справу.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.08.2025 о 10 год. 20 хвил. заяву передано на розгляд судді Проскурякову К.В.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до приписів ст. 39 ГПК України:
1. Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
2. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
3. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
7. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
8. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
11. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Враховуючи, що питання про відвід судді вирішується невідкладно та відсутність обов'язку суду вирішувати питання про відвід судді у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, суд вважає за необхідне розглянути питання про відвід судді без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи, невідкладно 28.08.2025р.
Розглянувши заяву ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Сеал" від 28.08.2025 вх. № 17359/08-08/25 про відвід судді Проскурякова К.В. у справі № 908/1514/25, суд вважає її необґрунтованою виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів" здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 03 травня 2007 року встановлено, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Частиною 3 ст. 38 ГПК України встановлено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. 4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Обґрунтовуючи підстави для відводу судді заявник вказує, що сумніви у неупередженості судді Проскурякова К.В. виникли під час проведення 13.08.2025 підготовчого судового засідання по даній справі, оскільки суддя протягом усього процесу проведення підготовчого судового засідання позбавляв представника Відповідача надати пояснення; також у засіданні суддя Проскуряков К.В. заявив про те, що у іншого представника Відповідача Борисенкова Віталія Сергійовича, який подавав всі процесуальні документи по даній справі в Електронному кабінеті підсистеми ЕСІТС Електронного суду, не має повноважень на вчинення таких дій нічим іншим ніж перешкоджанням Відповідачу у наданні суду процесуальних документів, а в широкому сенсі - перешкоджанням у доступі до правосуддя. Вважає, що такий передчасний та упереджений підхід судді Проскурякова К.В. свідчить про заздалегідь сформовану позицію у результатах розгляду даної справи та нівелює об'єктивність і неупередженість розгляду даної справи. Зазначені дії судді Проскурякова К.В. беззаперечно та прямо вказують на неприкрите маніпулювання доказами по справі, вирішення питання щодо оцінки доказів в підготовчому судовому засідання в позаправовий спосіб, який не передбачено діючим законодавством України. Також призначаючи наступну дату судового засідання на пропозиції представника Відповідача щодо неможливості приймати участь на запропоновані дати з посиланням на зайнятість адвоката Плецької Ю.В. в інших справах в переважній більшості почав в образливій формі висловлюватись щодо професійних якостей адвоката, безпідставно ставив питання про обставини інших справ, в яких приймає участь Плецька Ю.В., що свідчить про неповагу та упереджене ставлення судді Проскурякова К.В. до представника Відповідача. Така поведінка судді ПроскуряковаК.В. свідчить про його заздалегідь сформовану процесуальну позицію, як судді. Зазначене вище ставить під сумніви неупередженість судді Проскурякова К.В. під час розгляду даної справи та прогнозованість судового рішення, яке буде прийнято за результатами розгляду даної справи.
Оцінюючи наведені заявником обставини суд зазначає, що вони стосуються дослідження судом у підготовчому засіданні виключно клопотання відповідача про залучення до участі у справи третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, в обґрунтування якого відповідачем було подано додатковий доказ - додаткову угоду від 29.08.2024 до договору постачання № 20/01 від 20.01.2024, укладеного ним з третьою особою, в преамбулі якої було зазначено, що Постачальником та Покупцем є одна і та сама юридична особа - ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Сеал", а тому, з огляду і на інші матеріали справи, суд, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, дійшов висновку, що рішення у цій справі ніяким чином не вплине на права та обов'язки ТОВ "НВП "Сеал", та відмовив у задоволенні вказаного клопотання.
Крім цього суду звернув увагу представника відповідача, що вказаний доказ мав би бути поданий ним разом з відзивом на позовну заяву з огляду на вимоги ст. 178 ГПК України та, досліджуючи його, поставив питання представнику відповідача щодо існування вказаного доказу на час складання відзиву на позовну заяву та обставин його виготовлення та підписання, тобто досліджував поданий стороною доказ, що є процесуальним обов'язком суду.
Отже вказане клопотання, яке подано представником відповідача БорисенковимВ.С. в Електронному кабінеті підсистеми ЄСІКС Електронного суду, залучено судом до матеріалів справи, розглянуто та за ним прийнято відповідне процесуальне рішення, а тому твердження відповідача про перешкоджанням Відповідачу у наданні суду процесуальних документів та у доступі до правосуддя, є безпідставним.
Таким чином, дослідження та оцінка судом у підготовчому засіданні поданих сторонами доказів відбувалася виключно в межах розгляду клопотання відповідача про залучення до участі у справи третьої особи та не стосувалася оцінки судом доказів у їх сукупності в контексті прийняття рішення у справі.
Представнику відповідача Плецькій судом було надано достатньо часу та можливості щодо оголошення та обґрунтування клопотання.
Після з'ясування правової позиції позивача щодо вказаного клопотання суд ставив питання обом сторонам з огляду на предмет доказування у справі та його пов'язаність з необхідністю залучення до участі у справи 3 особи, заслуховував їх пояснення, наводив свої міркування щодо оцінки поданих сторонами доказів та наведених ними аргументів (ст. 86 ГПК України).
Також суд спрямовував хід судового засідання на досягнення завдань підготовчого провадження (ст. 182 ГПК України), в тому числі звертаючи увагу представника відповідача Плецької на відсутність необхідності неодноразового повторення раніше висловлених тверджень, неприпустимість сперечань з головуючим суддею та його перебивання, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 42 ГАК України, яка визначає обов'язки учасників справи.
При цьому суд керувався вимогами ГПК України:
- ст. 43, якою встановлено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається; залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема вчинення дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
- ст. 198: Головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку з дотриманням прав учасників судового процесу.
- ст. 200, що визначає правила порядку у судовому засіданні, зокрема: учасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну неповагу до суду або встановлених у суді правил. За прояв неповаги до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом.
З огляду на вказані норми судом роз'яснено представнику відповідача Плецькій, що продовження нею порушення порядку у судовому засіданні можуть стати підставою для притягнення її до відповідальності, а отже є діями Головуючого щодо вжиття необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку його проведення з дотриманням прав учасників судового процесу. При цьому висловлювання головуючого не містили жодних образ чи неповажного ставлення до представника відповідача.
Також суд, враховуючи визначені ГПК України строки підготовчого засідання та раніше призначені судом справи до розгляду, тричі намагався визначити дату першого судового засідання з розгляду справи по суті і усі вони були відхилені представником Плецькою через начебто її зайнятість у інших судових справах, доказів чого нею не було надано, що викликало цілком підставне здивування головуючого. Лише з четвертого разу в щільному графіку адвоката Плецької знайшлося місце для призначення наступного засідання у цій справі. При цьому її посилання на з'ясування судом обставин інших справ у її провадженні та оцінку її професійних якостей не відповідає дійсності.
Отже, заява відповідача про відвід судді Проскурякова К.В. обґрунтована незгодою заявника з процесуальними діями судді та висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання, що само по собі не може бути підставою для відводу.
Надаючи оцінку доводам заявника суд враховує, що незалежність суддів є прерогативою чи привілеєм, що надається не на користь власних інтересів суддів, а на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя (Висновок № 1 (2001) КРЄС про стандарти незалежності судових органів та незмінюваності суддів).
Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути видно, що воно чиниться (рішення у справах «Білуха проти України», пункт 53, «Де Куббер проти Бельгії», пункт 26).
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспекти. Зокрема, у рішеннях у справах «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначено, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Додатково і на доповнення до цього ставлення судді до справи має важливе, проте не вирішальне значення. Вирішальною є можливість об'єктивного підтвердження таких фактів (наприклад, рішення у справі ЄСПЛ «Ferrantelli and Sanyangelo v. Italy», постанова від 7 серпня 1996 року, збірник 1996-ІІІ, с. 951-52, параграф 58, та рішення у справі «Wettstein v. Switzerland», № 33958/96, параграф 44).
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків, вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).
На думку Європейського суду з прав людини, судді у своїй професійній діяльності мають бути вільними від особистих симпатій, уподобань, схильностей. Вважається, що суддя є безстороннім, якщо немає доказів, які свідчили б про протилежне (суб'єктивна безсторонність). Суду також належить бути безстороннім об'єктивно, тобто мати достатньо гарантій, що виключають будь-які сумніви стосовно нього. Цей аспект висуває додаткові обмеження для суддів щодо їхньої участі в політичному житті держави або будь-якій іншій діяльності, оскільки це може викликати підозру в їхній особистій заінтересованості під час вирішення справ. Суддя не буде об'єктивно безстороннім у випадку його залежності від чогось або когось.
Закон не покладає на суддю обов'язку переконувати у своїй неупередженості. Суддя (суд) своєю процесуальною та позапроцесуальною поведінкою має таку неупередженість та безсторонність транслювати, демонструючи презумпцію неупередженості судді. Якщо у судді існують реальні факти для самовідводу, які впливатимуть на його безсторонність, суддя має вказати про це у поданій заяві (процесуальному рішенні).
Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Саме така позиція відображена у пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, та статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з'їздом суддів України 22 лютого 2013 року.
У рішенні у справі «Castillo Algaro v. Spain» (постанова від 28 жовтня 1998 року, збірник 1998-VIII, с. 3116, параграф 45) зазначено, що дійсно навіть припущення про факти, які ставлять під сумнів безсторонність суду, можуть мати певне значення; йдеться про довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні викликати у людей.
Як зазначено у коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, відчуття упередженості - це формування у судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об'єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Подібна позиція висловлена Радою суддів України у рішенні від 7 вересня 2017 року № 46, в пункті 2 якого зазначено, що наявність судового рішення, яке ухвалене судом (суддею, слідчим суддею) в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних чи інших питань у тій самій справі, не породжує у діяльності судді (суддів) конфлікту інтересів у розумінні Закону України «Про запобігання корупції».
Крім цього, як зазначено у пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Craxi v. Italy» від 7 грудня 2000 року, професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд.
Жодних доказів, які б свідчили про упередженість або необ'єктивність судді Проскурякова К.В., його заінтересованість у результаті розгляду справи № 908/1514/25 до заяви не надано. Підстави відводу, в тому числі про заздалегідь сформовану позицію судді щодо результату розгляду даної справи, є надуманими та ґрунтуються не на об'єктивному критерії, а на суб'єктивному ставленні представника Плецької та її особистих припущеннях.
При цьому заявником взагалі не враховані вимоги ч. 4 ст. 35 ГПК України, якою прямо встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Крім цього, заява про відвід на стор. 2 містить посилання на невірне прізвище судді, якому заявлено відвід, а саме вона стосується судді Івченко А.М., що свідчить про неуважну підготовку цієї заяви.
Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 39 ГПК України, оскільки заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
З огляду на викладене суд вважає заяву ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Сеал" від 28.08.2025 вх. № 17359/08-08/25 про відвід судді Проскурякова К.В. у справі № 908/1514/25, необґрунтованою, безпідставною та такою що порушує порядок заявлення відводу, а тому відмовляє у її задоволенні.
Керуючись ст. ст. 32, 35, 36, 38, 39, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Сеал" від 28.08.2025 вх. № 17359/08-08/25 про відвід судді Проскурякова К.В. у справі №908/1514/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 28.08.2025р. та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя К.В. Проскуряков