вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про відмову у забезпеченні позову
"26" серпня 2025 р. Справа№ 910/15454/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Тарасенко К.В.
Коробенка Г.П.
без виклику сторін,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Олві Груп Україна"
про забезпечення позову у межах розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шулявська-Капітал"
на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 (повне рішення складено 03.06.2025)
у справі № 910/15454/24 (суддя Смирнова Ю.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олві Груп Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шулявська-Капітал"
про стягнення 1 329 379,59 грн,
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі №910/15454/24 позов задоволено повністю.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шулявська-Капітал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олві Груп Україна" 1 250 715,60 грн основного боргу, 45 500,99 грн пені, 3% річних на суму 5 250,11 грн, 27 912,89 грн інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору на суму 15 952,56 грн.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Шулявська-Капітал" 23.06.2025 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі № 910/15454/24 скасувати в частині стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних; стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шулявська-Капітал" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі № 910/15454/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Тарасенко К.В., Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шулявська-Капітал" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі № 910/15454/24 залишено без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Надано скаржнику десять днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржником 10.07.2025 усунуто недоліки апеляційної скарги та надано суду докази сплати судового збору у розмірі 3 633,60 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шулявська-Капітал" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі № 910/15454/24, справу 910/15454/24 призначено до розгляду на "26" серпня 2025 року о 14 год 40 хв.
07.07.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду Товариства з обмеженою відповідальністю "Олві Груп Україна" подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Шулявська-Капітал" (04116, Україна, м. Київ, вул. Шулявська, буд. 7, код ЄДРПОУ 44648770), розміщені на його багківських рахунках, в межах ціни позову, яка складає 1 329 379,59 грн.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що ТОВ "Шулявська-Капітал" порушуючи умови договору перевезення №23012024 від 23.01.2024, а також порушуючи ч.1 ст. 307 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо оплати наданих послуг. Так позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Шулявська-Капітал" в межах суми стягнення, яка дорівнює 1 329 379,59 грн, може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Також позивач посилається на інформацію Єдиного державного реєстру судових рішень, згідно якої лише у 2025 році відносно відповідача прийняті рішення судами першої інстанції про стягнення заборгованості, зокрема:
- Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/7966/25 від 18.08.2025 за позовом ТОВ "Крячківка-Агро" стягнуто 595 893,06 грн;
- Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/3209/25 від 17.07.2025 за позовом ТОВ "Іст-Агро" стягнуто 473 366,11 грн.;
- Рішенням Господарського суду м. Києва у справі №910/358/25 від 13.06.2025 за позовом ПОСП "Веселий Кут-ІІІ" стягнуто 381 311, 87 грн;
- Рішенням Господарського суду м. Києва у справі №910/362/25 від 13.05.2025 за позовом ФГ "Бренюк I К" стягнуто 205 950,84 грн;
- Рішенням Господарського суду м. Києва у справі №910/34/25 від 30.05.2025 за позовом ТОВ "ВІДРОДЖЕННЯ-СВ" стягнуто 167 219,17 грн;
- Судовим наказом Господарського суду м. Києва по справі №910/1359/25 від 07.02.2025 за заявою ФОП Ярковського О.Л. стягнуто 40 236,60 грн.
Окрім цього, наразі в Господарському суді міста Києва на розгляді перебувають наступні справи:
- №910/7381/25 за позовом ТОВ "НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" про стягнення 2 123 767,68 грн.
- № 910/8197/25 за позовом ТОВ "Х-ТРАНС" про стягнення 119 109, 84 грн.
Розглянувши вказану заяву, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для її задоволення з урахуванням наступного.
За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту.
За змістом статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред'являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Колегія суддів зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Аналогічну правову позицію наведено у Постановах Верховного Суду від 30.03.2018 у справі №905/2130/17 та від 13.02.2018 у справі №911/2930/17.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.
Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Проте, за висновками суду, заявником не наведено належного доказового обґрунтування поданої заяви, що вказує на відсутність дійсних та достатніх підстав для забезпечення позову.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішень судів першої інстанції про стягнення з відповідача заборгованості у інших справах не є беззаперечним свідченням наявності підстав вважати, що виконання рішення у даній справі буде ускладнено, або унеможливлено.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (відсутність грошових коштів для виконання зобов'язання за спірним правочином, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, незадовільний фінансовий стан, наявність відкритих виконавчих проваджень тощо).
Відтак, подана позивачем заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості та адекватності вимог про забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений позивачем спосіб та імовірності ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до пункту 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 136, 137, 140, 234, 267, 269, 281 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Олві Груп Україна" про забезпечення позову у справі №910/15454/24.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її підписання та підлягає оскарженню у строки та в порядку передбаченими ст.ст. 287-288 ГПК України.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді К.В. Тарасенко
Г.П. Коробенко