Справа № 283/2176/15-к
провадження №1-кп/283/10/2025
29 серпня 2025 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді ОСОБА_1 , з секретарем судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
представника потерпілого адвоката ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12015060080000422 від 13 червня 2015 року по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,
В провадженні Малинського районного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження внесене в ЄРДР за № 12015060080000422 від 13 червня 2015 року по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_7 12.06.2015 близько 19 години 30 хвилин керуючи технічно справним автомобілем «Renault Dokker» державний номер НОМЕР_1 рухався по проїзній частині автодороги «Київ-Ковель» в напрямку м. Ковель.
У вказаний день та час, проїжджаючи перехрестя із другорядною автодорогою «Малин-Термахівка-Іванків» неподалік села Різня Малинського району Житомирської області, виявивши попереду скутер «Yamaha Aprio» реєстраційний номер НОМЕР_2 , на якому у попутному напрямку рухався та розпочав виконувати маневр лівого повороту до м. Малина Житомирської області ОСОБА_8 , якого він об'єктивно спроможний був виявити, водій ОСОБА_7 , в порушення пункту 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, а коли скутерист ОСОБА_8 залишив смугу по напрямку м. Ковеля та знаходився на смузі для руху зустрічного транспорту, водій ОСОБА_7 змінив напрямок руху ліворуч, що призвело до зіткнення транспортних засобів.
В результаті даної дорожньо-транспортної події водій скутера ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення, які знаходяться в причинному зв'язку зі смертю, що настала від важкої внутрішньочерепної травми з тривалим коматозним станом, яка ускладнилась набряком та набуханням головного мозку, що зумовило зупинку функцій центральної нервової системи, серцевої діяльності, від яких він ІНФОРМАЦІЯ_1 помер в Малинській центральній районній лікарні.
Порушення водієм ОСОБА_7 вимог пункту 12.3. Правил дорожнього руху знаходяться у прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідками.
Дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
З дня вчинення інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення минуло вже більше десяти років, так як початком перебігу строку давності є дата вчинення кримінального правопорушення 12 червня 2015 року.
Обвинувачений ОСОБА_7 просив закрити кримінальне провадження за його обвинуваченням за ч. 2 ст. 286 КК України за закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України.
В судовому засіданні захисник адвокат ОСОБА_6 підтримав позицію свого підзахисного.
Прокурор не заперечував проти клопотання обвинуваченого.
Потерпілий ОСОБА_4 та його представник адвокат ОСОБА_5 не заперечували щодо закриття кримінального провадження з заявлених підстав.
Заслухавши клопотання, думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання та, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК України підстав і відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності. Відповідне рішення судом приймається у формі ухвали.
ОСОБА_7 згідно обвинувального акту обвинувачується в тому, що своїми умисними, протиправними діями вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правила безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Відповідно до статті 12 КК України, кримінальне правопорушення, яке інкриміноване обвинуваченій ОСОБА_7 передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, є тяжким злочином.
В той же час інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинено згідно обвинувального акту 12 червня 2015 року та минуло більше 10 років 13 червня 2025 року.
Перебіг передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України десятирічного строку давності не переривався і не зупинявся, а відтак, на цей час, строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності закінчився, у зв'язку з чим останній підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України.
Відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності буде порушенням прав останнього, що є недопустимим.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.
Правилами ч. 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Таким чином, за змістом статей 284 - 288 КПК України, підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода підозрюваного, обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, як обов'язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено. Як і не передбачено можливості суду відмовити у задоволенні відповідного клопотання лише з тих підстав, що проти цього заперечує потерпілий.
Даних про те, що в зазначений строк ОСОБА_7 ухилявся від слідства та суду або вчинив нове кримінальне правопорушення матеріали кримінального провадження не містять.
Звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.
Згідно із постановою об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06.12.2021р. по справі за № 521/8873/18, строк давності - це передбачений ст. 49 КК України, певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Застосування інституту давності обумовлене зменшенням суспільної небезпечності кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила внаслідок спливу певного проміжку часу.
Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: десять років - у разі вчинення тяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 29.07.2021p по справі 552/5595/18.
Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: - закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 та ст. 106 КК України строків; - відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-4 ст. 49 КК).
Процесуально - правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: - притягнення особи як обвинуваченого; - згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284-288 Кримінального процесуального кодексу України).
Закінченням перебігу строку давності є день набрання вироком законної сили.
Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.
Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь - які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.
З огляду на наведене, на час судового розгляду у даному кримінальному провадженні і розгляду клопотання обвинуваченого, закінчився 10-ти річний строк давності, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України.
Згідно з ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Обвинувачений не заперечує проти звільнення його від кримінальної відповідальності.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст. 284 КПК України).
У судовому засіданні обвинувачений надав свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності за нереабілітуючих підстав і закриття кримінального провадження відносно нього з цих підстав. Така згода викладена ним усно в судовому засіданні.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа), але до набрання вироком суду законної сили.
Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченої з огляду на те, що злочин за яким обвинувачується ОСОБА_7 є тяжким, та з моменту скоєння злочину минуло більше десяти років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст.49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд приходить до переконання, що клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак слід звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, закривши відносно нього кримінальне провадження за ч. 2 ст. 286 КК України.
Щодо цивільного позову.
Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.
Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.
Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК України, цивільний позов не підлягає розгляду за умови закриття кримінального провадження.
Шодо процесуальних витрат.
Згідно правової позиції Верховного Суду, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, то процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту (Постанова ОП ККС ВС від 12.09.2022 у справі № 203/241/17).
Керуючись ст. 284,285, 369-372 КПК України, п.4 ч.1 ст. 49 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 286 КК України на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження 12015060080000422 від 13 червня 2015 року по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Малинської міської ради Житомирської області про відшкодування витрат на лікування потерпілого, та
цивільний позов ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 до приватного підприємства «Укрпалетсистем», приватного акціонерного товариства «Страхова група» ТАС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_7 про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої злочином - залишити без розгляду.
Речові докази: автомобіль Renault Dokker, державний номерний знак НОМЕР_1 , переданий на відповідальне зберігання на штрафмайданчик ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області (т.5 а.с. 62) - повернути ПП «Укрпалетсистем» (с. Ушомир Коростенського району вул. Березюка, 15), за належністю
скутер марки Yamaha Aprio, державний номерний знак НОМЕР_2 , переданий на відповідальне зберігання на штрафмайданчик ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області (т.5 а.с. 62) - повернути ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя