14.01.2025
Справа № 195/899/24
Провадження № 2/331/316/2025
14 січня 2025 року місто Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Яцун О.О.,
за участю секретаря судового засіданні Красан І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
До Жовтневого районного суду міста Запоріжжя, в порядку статті 31 ЦПК України, з Томаківського районного суду Дніпропетровської області, надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ № 1173278 від 31.05.2024 року (а.с. 3-4), до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 22 серпня 2009 року між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Нікополю Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, про що складено відповідний актовий запис № 479. Від спільного подружнього життя у подружжя є малолітня дитина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вказує, що подружнє життя між подружжям не склалося через нерозуміння один одного, різні характери, протилежні погляди на сімейне життя, у зв?язку з чим часто виникали сварки та суперечки. Позивач стверджує, що з 25 березня 2023 року сторони припинили подружнє життя та ведення спільного господарства, проживають окремо. Шлюбні відносини між сторонами остаточно припинено. На думку позивача, спільне життя і збереження шлюбу між подружжям є неможливим і суперечить інтересам сторін. Просить суд не надавати сторонам строк для примирення. Посилаючись на зазначені обставини, враховуючи, що шлюб фактично не існує, сім'ю зберегти неможливо, позивач просить суд розірвати шлюб, який укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , та який зареєстрований 22 серпня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Нікополю Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 479. Після розірвання шлюбу просить суд залишити за нею прізвище « ОСОБА_5 », яке було присвоєно їй під час реєстрації шлюбу.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 28 червня 2024 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено справу до розгляду по суті (а.с.20).
У судове засідання позивач ОСОБА_1 і її представник - адвокат Любарець С.С. не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені судом своєчасно та належним чином (а.с.21-23, 34-35). Разом з тим, представник позивача Любарець С.С. надіслав на адресу суду через підсистему «Електронний суд» заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити (а.с.28, 29-30).
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання також повторно не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, відповідно до приписів ч. 11 ст. 128 ЦПК України та ст. 121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади про виклик відповідача ОСОБА_3 до зали судових засідань (а.с.24, 36). Разом з тим, відповідачем було подано до канцелярії суду відповідні заяви про розгляд справи без участі відповідача, позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти розірвання шлюбу (а.с.26, 37).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За правилами ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до частин 3, 4 статті 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Частиною 3 статті 105 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
За змістом ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Судом встановлено, що 22 серпня 2009 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_6 було укладено шлюб, про що Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Нікополю Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області було видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 22 серпня 2009 року, відповідний актовий запис № 479. При укладенні шлюбу дружина змінила прізвище на « ОСОБА_5 » (а.с.7).
ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 і ОСОБА_3 народився син ОСОБА_4 , про що Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 17 листопада 2011 року (з.б.а.с.7).
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вивчивши обґрунтування заявлених позивачем ОСОБА_1 позовних вимог, врахувавши, що сторони не бажають зберегти шлюб та сім'ю, а також не мають намірів проживати спільно, оскільки факти, які викладені у позовній заяві, свідчать про те, що шлюб між сторонами фактично розпався, шлюбні стосунки сторони не підтримують, від шлюбу мають спільну малолітню дитину, спір між сторонами щодо нажитого в шлюбі майна відсутній, приймаючи також до уваги, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, незважаючи на зусилля суду до примирення подружжя, суд дійшов висновку про те, що сім'ю зберегти не має можливості, тому суд приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.
За правилами ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При зверненні до суду з позовною заявою позивачем ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 968 грн. 96 коп. (а.с.8).
Між тим, позивач ОСОБА_1 не заявляє вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на її користь судових витрат, понесених нею при зверненні до суду з позовною заявою, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у статті 13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно статті 141 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 206, 223, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 105, 110-114 СК України,
Позов ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , який зареєстрований 22 серпня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Нікополю Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 479, розірвати.
Після набрання рішенням про розірвання шлюбу законної сили, залишити позивачу ОСОБА_1 прізвище « ОСОБА_5 », яке було присвоєно їй під час державної реєстрації шлюбу.
Шлюб вважається припиненим у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Після набрання рішенням законної сили копію рішення надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляння відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи, відповідно до п. 4) ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;
представник позивача: адвокат Любарець Сергій Станіславович, місцезнаходження: Дніпропетровська область, місто Нікополь, вулиця Каштанова № 58/15;
відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Суддя О.О. Яцун