24.06.2025
Справа № 331/2921/25
Провадження № 2/331/2130/2025
24 червня 2025 року місто Запоріжжя
Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Яцун О.О.,
за участю секретаря судового засідання Красан І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії СА № 1120948 від 21 травня 2025 року (а.с.2), звернувся до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16 жовтня 1999 року між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис № 288. Від спільного подружнього життя у сторін є повнолітня дитина. Позивач вказує, що спільне життя з відповідачем не склалося через те, що вони перестали розуміти одне одного, що призвело до втрати почуттів та поваги один до одного. Наразі шлюб носить формальний характер. Позивач вказує, що фактичні подружні стосунки припинені з листопада 2016 року, з того часу сторони проживають окремо. Спільне господарство сторони не ведуть та спільного бюджету сторони не мають. Спору про поділ спільно нажитого майна між сторонами немає. На думку позивача, подальше спільне життя з відповідачем та збереження сім'ї є неможливим і суперечить інтересам сторін. Посилаючись на зазначені обставини, враховуючи, що шлюб фактично не існує, сім'ю зберегти неможливо, позивач просить суд розірвати шлюб, який укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , та який зареєстрований 16 жовтня 1999 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, відповідний актовий запис № 288.
Ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 28 травня 2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено справу до розгляду по суті (а.с.15).
20 червня 2025 року відповідачем ОСОБА_3 , в особі представника - адвоката Пакуло В.С., яка діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АР № 1247285 від 19 червня 2025 року (а.с.23), було подано до суду через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідача просить суд розірвати шлюб між сторонами по справі без надання строку для примирення; судовий збір не стягувати з відповідача, оскільки такої вимоги не було заявлено у позовній заяві; розгляд справи проводити за відсутності сторони відповідача; після розірвання шлюбу змінити відповідачу ОСОБА_3 її прізвище на дошлюбне « ОСОБА_4 ». Крім того, у відзиві на позовну заяву було звернуто увагу суду на те, що у тексті позовної заяви позивачем вказано, що причиною припинення шлюбних відносин є те, що відповідач почав піднімати руку на позивача, у зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду. При цьому, сторона відповідача заперечує вказані обставини, називає їх нісенітницею, та стверджує, що сторони дійсно не проживають разом з 2016 року та під час спільного проживання, відповідач, як жінка, не робила такого. Разом з тим, відповідач просить суд при ухваленні рішення врахувати, що подружнє життя між сторонами спочатку складалося добре, але з часом сторони втратили почуття любові один до одного. Спільне життя між сторонами не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини, сімейні обов'язки та сімейні цінності(а.с.20-22).
У судове засідання позивач ОСОБА_1 і його представник - адвокат Бочаров О.М. не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином (а.с.16, 17), про причини неявки суд не повідомили. Разом з тим, у прохальній частині позовної заяви позивач просить розглянути справу за його відсутності та за відсутності його представника, позовні вимоги задовольнити (з.б.а.с.1)
Відповідач ОСОБА_3 і її представник - адвокат Пакуло В.С. у судове засідання також не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином (а.с.18), про причини неявки суд не повідомили.При цьому, у прохальній частині відзиву на позовну заявувідповідач просить суд розірвати шлюб між сторонами без надання строку для примирення; а також просить розглянути справу за відсутності сторони відповідача (з.б.а.с.21).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За правилами ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до частин 3, 4 статті 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Частина 3 статті 105 СК України передбачає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
За змістом ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Судом встановлено, що 16 жовтня 1999 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_5 , про що складено відповідний актовий запис № 288 від 16 жовтня 1999 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 05 жовтня 2022 року, яке повторно видано Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 05 жовтня 2022 року. При укладенні шлюбу дружина змінила прізвище на « ОСОБА_6 » (з.б.а.с.6).
Щодо доводів, наведених стороною відповідача у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.
Так, у відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що у тексті даної позовної заяви позивачем вказано, що причиною припинення шлюбних відносин є те, що відповідач почав піднімати руку на позивача, та зазначає, при цьому, що дана обставина є нісенітницею, оскільки сторони по справі дійсно не проживають разом з 2016 року, проте, і під час спільного проживання подружжя, відповідач по справі, як жінка, такого не робила.
В той же час, суд звертає увагу відповідача і її представника на те, що зміст позовної заяви не містить обставин проти яких заперечує сторона відповідача, зазначивши ці обставини у відзиві на позовну заяву.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вивчивши обґрунтування заявлених позивачем ОСОБА_1 позовних вимог, врахувавши, що сторони не бажають зберегти шлюб та сім'ю, а також не мають намірів проживати спільно, оскільки факти, які викладені у позовній заяві, свідчать про те, що шлюб між сторонами фактично розпався, шлюбні стосунки сторони не підтримують, від шлюбу мають спільну повнолітню дитину, спір між сторонами щодо нажитого у шлюбі майна відсутній, приймаючи також до уваги, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, незважаючи на зусилля суду до примирення сторін, суд дійшов висновку про те, що сім'ю зберегти не має можливості, тому шлюб між сторонами необхідно розірвати.
За правилами ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідач ОСОБА_3 також просить суд після розірвання шлюбу відновити її дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Відповідно до статті 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_3 при укладенні шлюбу змінила своє прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_6 », а наразі виявила бажання відновити своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 », яке було нею змінено внаслідок реєстрації шлюбу із позивачем, що вбачається із дослідженого у судовому засіданні свідоцтва про шлюб, суд вважає за необхідне задовольнити дане клопотання відповідача.
За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При зверненні до суду з позовною заявою позивачем ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 968 грн. 96 коп. (а.с.8).
У зв'язку з тим, що позивач ОСОБА_1 не заявляє вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на його користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у статті 13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно статті 141 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 76- 81, 206, 223, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 105, 110-114 СК України,
Позов ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , який зареєстрований 16 жовтня 1999 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 288, розірвати.
Після набрання рішенням про розірвання шлюбу законної сили, відновити відповідачу ОСОБА_3 дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Шлюб вважається припиненим у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Після набрання рішенням законної сили копію рішення надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляння відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи, відповідно до п. 4) ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
представник позивача: адвокат Бочаров Олександр Михайлович, місцезнаходження: Черкаська область, Золотоніський район, село Мелесівка, вулиця Перемоги, будинок № 8;
відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
представник відповідача: адвокат Пакуло Вероніка Станіславівна, місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Суддя О.О. Яцун