Справа № 947/9451/25
Провадження № 2/947/2287/25
26.08.2025
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого - судді Луняченка В.О. ,
За участю
представника позивача адвоката Аверіної В.В.
представників відповідача Волкова В.І. - Кравець Р.Ю., Мартиненко А.В.
представника ДО «УКРНОІВІ» - Фінагіна В.Б.
розглянувши клопотання представника позивача про поновлення процесуальних строків на подання доказів по цивільної справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Левада» до ОСОБА_1 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», за участі третіх осіб Приватного підприємства «Дольче-Віта» і Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГФУД», про припинення дії свідоцтв на знак для товарів та послуг і на торгівельну марку та зобов'язання внесення змін до Державного реєстру свідоцтв України
До Київського районного суду , шляхом подання у паперовому вигляді до канцелярії суду позовної заяви 12.03.2025 року,в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Левада» звернулась адвокат Аверіна Вікторія Валеріївна, із цивільним позовом до ОСОБА_1 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» за участі третьої особи Приватне підприємство «Дольче-Віта» із вимогами про припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_1 від 25.01.2019 року на знак для товарів і послуг «РОЛЛІНІ», власником якого є ОСОБА_1 у зв'язку з перетворенням знака в позначення, що стало загальновживаним як позначення товарів 30 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків, після подання заявки 24.04.2017 № m201709085; зобов'язання ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про припинення дії свідоцтва України 253211 від 25.01.2019 на знак для товарів і послуг «РОЛЛІНІ» та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність»; припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_2 від 22.03.2023 року на торговельну марку «РОЛЛИНИ», власником якого є ОСОБА_1 , у зв'язку з перетворенням торговельної марки в позначення, що стало загальновживаним, як позначення товарів 30 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків, після подання заявки 15.04.2021 року № m 202108892; зобов'язання ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки про припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_2 від 22.03.2023 року на торговельну марку «РОЛЛИНИ» та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».
Позов оплачено судовим збором у загальному розмірі 12 112,00 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Одеси від 12.03.2025 року головуючим у справі визначено суддю Луняченко В.О.
Ухвалою від 21.03.2025 року відкрито провадження у даної цивільної праві за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання на 21.04.2025 рок.
В системі «Електронний суду» 27.03.2025 року сформовано відзив із додатками представника відповідача Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» Фінагіної В.Б.
Також 09.04.2025 року у системі «Електронний суд» сформовано відзив із додатками представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Кравець Р.Ю.
Вказані відзиві із додатками прийняти судом у підготовчому засіданні 21.04.2025, яке було проведено за участю представника позивача, а у підготовчому засіданні об'явлена перерва за клопотанням представників відповідача.
За клопотанням представника позивача судом 10.06.2025 в якості третій сторони , яка не заявляє власних вимог, залучено Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГФУД».
Також до суду 10.06.2025 представником позивача надане клопотання про доручення в якості доказів висновку експерта Юдіної Г,О. №2/ТМ/2024 від 26.12.2025 а також аналітичного звіту , який складений 21.03.2025 ТОВ « Градус Рісеч Плюс».
Під час підготовчого засідання у звязку із відсутністю клопотання про поновлення строків на подання доказів вказані докази були повернуті представнику позивача.
Представником позивача , шляхом формування в системі «Електронний суд» 20.08.2025 подано клопотання про поновлення строку на подання доказів та повторно подані для залучення в якості доказів висновку експерта Юдіної Г,О. №2/ТМ/2024 від 26.12.2025 а також аналітичного звіту , який складений 21.03.2025 ТОВ « Градус Рісеч Плюс».
Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів.
На підставі ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи ( постанова Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14).
Статтею 83 ЦПК України визначено що сторони і інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду ( ч.1) , при чому позивач та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви ( ч.2) , а у випадку якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу ( ч.3).
Частиною п'ятою вказаної статті визначено, що у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Таким чином законом встановлений строк на подання доказів стороною позивача по цивільної справі у вигляді обмеження відповідного права у вигляді подання доказів водночас з поданням позовної заяви.
Зазначені обмеження визначені з метою підтримання відповідного балансу можливостей сторін, так як саме позивач як ініціатор спору має певний ( необмежений судом) час на підготовку звернення до суду , а відповідач як особа яка вимушена діяти в рамках існуючої цивільної справи з відповідним обмеженням, встановленим судом, по часу підготовки власної позиції і необхідністю подавати власні докази разом із поданням першої заяви по суті справи.
Одними з основних засад ( принципів) цивільного судочинства, відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 ЦПК України є змагальність сторін, яка відповідно до положень ст. 12 цього кодексу , здійснюється на засадах рівності сторін, рівних прав щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом із визначенням законом ризиків настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням сторонами процесуальних дій.
У ЦПК України статтею 122 України встановлено, що строки встановлені законом або судом також можуть визначатись вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати, та перебіг такого строку, згідно ст. 123 починається з наступного дня з настання події, з якою пов'язано його початок, при чому за змістом ст. 124 перебіг строку, закінчення якого пов'язано із подією , закінчується наступного дня після настання відповідної події.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом ( ч.1,2 ст. 126 ЦПК України).
В обґрунтуванні поважності причин для поновлення строку на подання вказаних вище доказів представник позивача посилається на той факт що висновок експерта Юдіної Г,О. №2/ТМ/2024 від 26.12.2025 був отриманий нею особисто лише 29.05.2025 , однак у звязку із знаходження представника за кордоном до 08.06.2025 , вона змогла подати його до суду лише 10.06.2025.
Аналітичний звіт від 21.03.2025 було отримано особисто адвокатом Аверіною В.В. 28.05.2025 , що призвело також до можливості його подання лише 10.06.2025.
Представник позивача наполягає на тому, що сама позовні вимоги пов'язані з необхідністю встановлення під час розгляду справи факту перетворення назви торгівельної марки у загальновживані позначення а тому відмова у поновленні відповідного процесуального строку та неприйняття вказаних доказів буде мати ознаки надмірного формалізму який приведе до неповноти з'ясування всіх обставин що мають суттєве значення для вирішення справи а тому фактично буде заважати сприянню правової визначеності і належному здійсненню правосуддя.
Представниками відповідачів заперечується проти задоволення заяви про поновлення процесуальних строків на подання вказаних вище доказів з мотивів того що кожна сторона має не лише право а і обов'язки щодо виконання процесуальних дій, і це пов'язано із визначеністю для кожної з сторін правової позиції та доказової бази опонентів що, у сою чергу, дозволяє ефективно використовувати власні права на подання заперечень і підготовки доказів які вказані заперечення підтверджують, та є одним із основних принципів судочинства - рівність сторін у змагальності.
Представники відповідачів звертають увагу на той факт, що стороною позивача не доведено факт пропущення процесуальних строків на подання вказаних доказів у звязку із наявністю обставин які були непереборними та в цілому не могли залежати від волевиявлення сторони. Так при звернення до суду із позовною заявою 12.03.2025 сторона позивача, яка на той час вже отримала первісний висновок експерта від 26.12.2024 та направила його до експерта із проханням виправити технічні помилки 04.03.2025, але розуміючи наявність вказаного доказу, який сама сторона вважає суттєвим, а ні у позовної заяві а ні окремим клопотанням при подачі позовної заяви сторона не повідомила суд при наявність вказаного доказу або неможливість його подання до суду. Так саме і про наявність аналітичного звіту , який було проведено у лютому 2025 року на прохання сторони позивача , про проведення такого дослідження та намір подання вказаного звіту при подачі позовної заяви суд та інших учасників процесу повідомлено не було.
У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
Відповідно до сталої практики Верховного Суду докази, що підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем суду та належним чином обґрунтована. При цьому докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи ( зокрема постанови Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14 та інші).
Велика Палата Верховного Суду також зазначала, що поважними визнаються лише обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій ( постанова від 08.12.2022 у справі №990/102/22).
У даному випадку судом враховується факт звернення із позовної заявою 12.03.2025 року та існування на вказаний час доказів у вигляді висновку експерта Юдіної Г,О. №2/ТМ/2024 від 26.12.2025 а також факт проведення дослідження за проханням сторони позивача з лютого 2025 року на підставі якого було виготовлено аналітичний звіт , який складений 21.03.2025 ТОВ « Градус Рісеч Плюс».
Однак а ні у позовної заяві а ні у окремому клопотанні/заві не було повідомлено про існування вказаних доказів або намір подання вказаних доказів, що свідчить про свідомо ігнорування стороною своїх процесуальних обов'язків.
Суд також приймає до уваги що вказані докази були виготовлені та передані стороні у остаточному вигляді у травні 2025 року, однак стороною ( представником) пр це не було своєчасно повідомлено суд та сторони , що також, на думку суду, є підтвердженням свідомого ігнорування стороною своїх обов'язків.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Цивільним процесуальним кодексом України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Безпідставне поновлення строку є порушенням вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
Враховуючи вказані обставини суд вважає що стороною позивача не доведено а ні наявність поважності причин для поновлення процесуальних строків а ні відсутність істотних перешкод чи труднощів для своєчасного вчинення процесуальних дій по наданню вказаних доказів або повідомлення суду та інших учасників процесу про наявність таких доказів та неможливість їх подання водночас із позовною заявою, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання про поновлення процесуальних строків на подання доказів, у вигляді висновку експерта Юдіної Г,О. №2/ТМ/2024 від 26.12.2025 а також аналітичного звіту , який складений 21.03.2025 ТОВ « Градус Рісеч Плюс».
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 81,127,353,354 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволення клопотання про поновлення процесуальних строків на подання доказів, у вигляді висновку експерта Юдіної Г,О. №2/ТМ/2024 від 26.12.2025 а також аналітичного звіту , який складений 21.03.2025 ТОВ « Градус Рісеч Плюс», по цивільної справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Левада» до ОСОБА_1 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», за участі третіх осіб Приватного підприємства «Дольче-Віта» і Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГФУД», про припинення дії свідоцтв на знак для товарів та послуг і на торгівельну марку та зобов'язання внесення змін до Державного реєстру свідоцтв України
Ухвала про відмову у поновленні процесуального строку може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня виготовлення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 29.08.2025.
Суддя В. О. Луняченко