29.08.2025
Справа № 744/771/25
Провадження № 3/744/562/2025
29 серпня 2025 року Семенівський районний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Гнипа О. І.,
при секретарі: Кекух А. А.,
за участі захисника Наполова М. І. (в режимі відеоконференції),
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Новгород-Сіверського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, зі слів оператора БПЛА НОМЕР_1 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_2 ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
02 серпня 2025 року о 19 годині 52 хвилин на автодорозі по вулиці Богдана Хмельницького, 21, в селі Машеве Семенівської міської територіальної громади Новгород-Сіверського району Чернігівської області водій ОСОБА_1 керував мотоциклом TEKKEN250, номерний знак НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки зі згоди водія за допомогою приладу Alcotest Drager 6820 (результат - 0,88%о). Тим самим ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 спочатку свою вину у вчиненні приведеного вище адміністративного правопорушення визнав повністю та пояснив про те, що за обставин, поставлених йому до вини, він справді керував мотоциклом, але поспішав на службу. Посвідчення водія йому потрібне в силу виконання службових обов'язків, а тому просив призначити адміністративне стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами. Згодом, враховуючи думку його захисника Наполова Миколи Івановича, про безпідставність, на думку сторони захисту, зупинки водія і документування обставин його діяння, просив справу закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. На продемонстрованому відео сказав так, що їхав на мотоциклі в магазин, бо злякався поліції. Застосунком «Дія» на місці події не користувався і посвідчення водія в «Дії» не демонстрував, бо старий смартфон був зламаний, а на новий на той час ще не встиг встановити застосунок. Приведене посвідчення, зі слів ОСОБА_1 , у нього було закріплене в застосунку для «Дія» на смартфоні ще давно. Втім, у судовому засіданні ОСОБА_1 продемонстрував, надаючи на це згоду, смартфон із доступними даними про посвідчення водія, але з датою оновлення чомусь лише 28.08.2025 (загальновідомо, що при першому додаванні посвідчення водія в застосунок «Дія» система показує дату додавання документа в застосунок (поточну дату), а не дату оновлення самого документа; дата оновлення змінюється лише при офіційних процедурах заміни або оновлення документа через державні сервіси). Чому такі відомості щодо дати оновлення документа відображаються у встановленому на його смартфоні «Дія» він пояснити не може. Фізично такого документа як посвідчення водія він, за його твердженням, на місці події не мав.
Незважаючи на остаточну незгоду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зі складом адміністративного правопорушення, вина ОСОБА_1 доводиться відомостями наявних у матеріалах справи про адміністративне правопорушення документів:
даними протоколу про адміністративне правопорушення, але за виключенням таких, що не відповідають дійсності, відомостей про місце роботи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (в графі 4 протоколу зазначено «Інші») та даних про встановлення особи (в графі 5 зазначено «ПОСВІДЧЕННЯ ВОДІЯ НОМЕР_4 »), причини не вилучення документів (в графі 15 зазначено «не вилучалися, посвідчення водія показано через систему «Дія») (а.с. 1);
даними відтворених у судовому засіданні файлів відеозаписів згідно із якими ОСОБА_1 визнає на місці події в ході бесіди з поліцейськими факт вживання ним алкоголю, говорить після зупинки про те, що він трохи випив і їде в магазин (конверт з DVD-R диском для лазерних систем зчитування під час дослідження судом відеозаписів на цьому фізичному носії знаходився на а. с. 4).
даними роздруківки на мобільному принтері за результатами тестування на алкоголь відомостей з приладу Alcotest Drager 6820, де вказаний результат тесту - 0,88%о (а. с. 1).
Зважаючи на відомості відеозаписів, суд критично ставиться та відхиляє частину приведених вище пояснень ОСОБА_1 у судовому засіданні, зокрема, у частині заперечення мети поїздки на мотоциклі в магазин, адже це суперечить даним відеозаписів, переглянутих судом у судовому засіданні. До того ж з даних відеозаписів слідує, що застосунок «Дія» на смартфоні ОСОБА_1 , з його слів (час 19:54:05 електронного файлу 0000000_00000020250802195326_0134.MP4), був установлений. Отже, це все суд вважає нічим іншим, аніж захисною версією, повідомленою суду з метою уникнення накладення повнорозмірного адміністративного стягнення.
Аргументи ОСОБА_1 та його захисника із приводу нібито безпідставності зупинки водія ОСОБА_1 лише в контексті саме цієї справи про адміністративне правопорушення спростовуються наступним.
1.Особливості правового режиму воєнного стану.
Загальновідомо, що село Машеве Семенівської міської територіальної громади Новгород-Сіверського району Чернігівської області, де відбувалася подія, розташоване орієнтовно за 16 - 18 км від кордону з Росією.
Семенівська міська територіальна громада Новгород-Сіверського району Чернігівської області, до якої входить наведене село Машеве, з 01.12.2024 по цей час відноситься до зони активних бойових дій, на якій функціонують державні електронні інформаційні ресурси згідно із Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за №380/43786.
На місці зупинки водія з самого початку , як слідує з відеозаписів (час 19:57:17 електронного файлу 0000000_00000020250802195326_0134.MP4), були не тільки поліцейські, але й представник Військової служби правопорядку.
В умовах чинного на момент діяння воєнного стану діяли і діють особливі правила, зокрема п. 7 ч.1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII (зі змінами), які надають правоохоронним органам розширені повноваження, позаяк нормою цього Закону передбачено можливість перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
На території активних бойових дій пріоритетом є безпека, що може певною мірою звужувати процесуальні вимоги.
Втім, хоча закон і надає вказані вище розширені повноваження правоохоронним органам, базові процесуальні вимоги (як повідомлення про причини зупинки) залишаються чинними, але недоліки в цьому аспекті мають оцінюватися саме судом з урахуванням особливих умов воєнного стану.
Присутність представника Військової служби правопорядку на місці події, суд вважає, підтверджує виключну необхідність дій поліцейських щодо зупинки транспортних засобів на вказаній вулиці прикордонного села, котре у свою чергу до того ж віднесене до території зони активних бойових дій, на якій функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
2. Процедура зупинки та її наслідки.
Суд переконаний, що незначні процесуальні прорахунки при зупинці (як-от неповідомлення причини) в приведених вище виключних умовах самі по собі не можуть призводити автоматично до недопустимості всіх подальших доказів. Доктрина «плодів отруєного дерева» в площині сутності приведених вище обставин не може бути пріоритетною, позаяк вона є актуальною переважно для тилової території України, а не там, де мають вживатися вкрай рішучі заходи в умовах активних бойових дій.
Для визнання доказів недопустимими порушення має бути істотним та таким, що вплинуло на об'єктивність встановлення факту правопорушення, що у справі не спостерігається.
2.Специфіка правопорушення за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Керування транспортним засобом у стані сп'яніння є правопорушенням з підвищеною суспільною небезпекою.
Навіть за наявності процесуальних недоліків, об'єктивні докази (результати огляду на стан алкогольного сп'яніння, зафіксовані на роздруківці на мобільному принтері за результатами тестування на алкоголь за допомогою приладу Alcotest Drager 6820) зберігають доказову силу.
Через це суд має зважати на баланс між формальним дотриманням процедури та підвищеним ступенем небезпечності вказаного адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що окремі формальні ознаки не у повній мірі відповідної реалізації на практиці всіх вимог порядку зупинки транспортних засобів, яка здійснюється в специфічній обстановці в зоні активних бойових дій, самі по собі не є підставою для закриття даної справи про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Поряд цим, суд переконаний, що наведені вище умисні прорахунки, допущені при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, не торкаються самої фабули адміністративного правопорушення, наведеної у протоколі, а відтак не можуть бути підставою для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності. Ці прорахунки, які свідчать про потурання особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, його ухиленню від вимог закону при майбутньому виконанні постанови по справі про адміністративне правопорушення у частині позбавлення спеціального права, входять до окремого кола питань реагування судді на втручання у здійснення правосуддя та є підставою для подальшого вжиття виключних заходів, передбачених ч. 4 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (зі змінами).
Призначаючи адміністративне стягнення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , його майновий стан, відсутність поставлених до вини обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а також не присутність пом'якшуючих відповідальність обставин.
За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 має бути призначене стягнення у виді штрафу у межах санкції ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, чинної на час вчинення адміністративного правопорушення, з позбавленням його права керування транспортними засобами (останнє згідно санкції наведеної частини статті є додатковим обов'язковим адміністративним стягненням за вчинення згаданого правопорушення водіями, тобто особами, котрі мають відповідне посвідчення щодо прав керування транспортними засобами).
Закон не встановлює винятків стосовно не застосування позбавлення права керування транспортними засобами по відношенню до військовослужбовців, тим більш у разі використання ними транспортних засобів в побутових особистих цілях (задля поїздки в магазин (доводиться даними відео, час 19:56:42 електронного файлу 0000000_00000020250802195326_0134.MP4), а відтак можливість не накладення судом цього додаткового обов'язкового адміністративного стягнення у справі щодо ОСОБА_1 виключається.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 33, 221, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та призначити стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в доход держави, що становить 1000 (одну тисячу) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
У разі несплати штрафу добровільно у п'ятнадцятиденний строк, обчислюваний за правилами ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у порядку примусового виконання постанови на підставі ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), в доход держави подвійний розмір штрафу в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або у передбачених законом випадках прокурором до Чернігівського апеляційного суду через Семенівський районний суд Чернігівської області шляхом подачі протягом десяти днів з дня винесення постанови апеляційної скарги.
Суддя: О. І. Гнип