справа № 753/18315/25
провадження № 1-кс/753/2510/25
"30" серпня 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП в м.Києва ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Житомира, українця, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100020003233 від 28.08.2025 року, -
Слідчий СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, за погодженням з прокурором Дарницького окружної прокуратури м. Києва звернувся до слідчого судді з клопотанням за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100020003233 від 28.08.2025 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на існування ризиків, передбачених п.п.1, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування підозрюваним від органу досудового розслідування та/або суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Вважаючи, що покарання, яке загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, у вчиненні якого він обгрунтовано підозрюється, та можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, він, хоча будучи особою раніше не судимим, проте усвідомлюючи суворість покарання, яке йому загрожує, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також вжити спроби протидії кримінальному провадженню у форма, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановленої ймовірності можливості здійснення ним зазначених дій., з метою уникнення кримінальної відповідальності або полегшення свого становища, з урахуванням того, що досудове розслідування кримінального провадження ще не завершено, а потерпілий і свідки не дорпитані судом.
Водночас, ОСОБА_4 інкриміновано вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, тобто таємного викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану.
Враховуючи вказані обставини, характер інкримінованого злочину, є всі підстави вважати, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, не буде діявим до такого підозрюваного.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у видідомашнього арешту цілодобово обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування пропонованого заходу, посилаючись на ризики, визначені п.п.1,4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Захисник клопотання визнав частково, вважаючи можливим застосувати до підозрюваного домашній арешт у нічний час доби, оскільки підозрюваний має на меті працевлаштуватися.
Підозрюваний підтримав доводи захисника й просив застосувати до нього більш м'якший запобіжний захід - домашній арешт у нічний час доби. Вказав, що визнає свою вину.
Вивчивши клопотання слідчого та матеріали, додані до нього, з'ясувавши думки осіб, що приймали участь у його розгляді, зокрема, міркування прокурора та слідчого щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, думку підозрюваного, його захисника, проаналізувавши надані стороною обвинувачення доказів підозри, у їх сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.
У вчиненні даного кримінального правопорушення обгрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , раніше не судимий.
Наявність підозри у вчиненіОСОБА_4 інкримінованого злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, підтверджується зібраними в кримінальному проваджені доказами, а саме:
-протоколами огляду місця події;
-протоколами допиту свідків;
-протоколами допиту потерпілого;
-протоколом затримання за ст. 208 КПК України ОСОБА_4 ,
-
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Так, прокурор вважає, що, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, спонукатиме його до переховування від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення кримінальної відповідальності або полегшення свого становища, з урахуванням того, що досудове розслідування кримінального провадження ще не завершено, а потепілий, свідки у відповідності до вимог ст.23 КПК України не допитані судом.
Водночас, ОСОБА_4 інкриміновано вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, тобто таємного викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненого в умовах воєнного стану, обґрунтовючи ризики з метою уникнення кримінальної відповідальності та полегшення свого становища.
Наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених п.п.1, 4 ч. 1 ст.177 КПК України, надають підстави для обрання запобіжного заходу відносно такого підозрюваного.
Практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
Відповідно до положень ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа та інші.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також ризиків, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені у п.п.1, 4 ч. 1 цієї статті, що є підставою для застосування до нього запобіжного заходу.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зважаючи на санкцію статті, яка йому інкримінується, й розуміння наслідків покарання може вплинути на зміну процесуальної поведінки підозрюваного, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення кримінальної відповідальності або полегшення свого становища, з урахуванням того, що досудове розслідування кримінального провадження ще не завершено, а потепілий, свідки у відповідності до вимог ст.23 КПК України не допитані судом.
Зазначені обставини у їх сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний, зважаючи на обставини вчиненого ним злочину, його особу, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, й про реальність даного ризику також свідчить факт відсутності у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, відсутність працевлаштування.
Отже наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених п.п.1, 4 ч.1 ст.177 КПК України, надають підстави для обрання запобіжного заходу.
Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Обговорюючи питання наявності ризику щодо переховування підозрюваним від органів досудового розслідування й суду, то існування такого ризику є цілком ймовірним.
Так, підозрюваний хоча і є раніше не судимою особою, разом із тим він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, працевлаштовання, насліки вчиненого ним злочину, й усвідомлення наслідків покарання є достатньо вагомими підставами для прийняття спроб уникнути відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування.
Що стосується оцінки обставин, які дають підстави вважати, що мають місце ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення кримінальної відповідальності та полегшення свого становища, то тяжкість обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення інших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (ibid., § 40), й у даній справі підозрюваному інкриміновано вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, наявність ризику існує з метою уникнення кримінальної відповідальності та полегшення свого становища, його особа, поведінка в суспільстві, що характеризуються діянням за ознаками злочину,передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а зібрані у ході досудового розслідування відомості, дають достатні підстави вважати, що до підозрюваного більш м'який запобюіжнимй захід застосований не може бути з огляду на його недієвість, а тому доводи сторони захисту про позитивну харатериистику підозрюваного, слідчий суддя відхиляє. Відомості про те, що такий підозрюваний за станом здоров"я не може перебувати під цілодобовим домашнім арештом, слідчим суддею не встановлено, строною захисту не інформовано.
Варто зауважити, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Відповідно до частини 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Беручи до уваги обставини передбачені ст.178 КПК України, а саме наявність вагомих доказів, що підтверджують факт вчинення підозрюваним злочину, тяжкість вчиненого ним діяння, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 5до 8 років, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, визнання підозрюваним вини, внаслідок вчиненого ним злочину, враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи, зважаючи на його особу, порівняно із пропонованим прокурором - домашнім арештом, не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, вважає за необхідне застосувати до підозрюваного саме такий запобіжний захід, й він є вцілому пропорційним обставинам для застосування ч.1 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців (ч.6 ст. 181 КПК України).
Відтак, надавши оцінку поясненням учасників судового розгляду та матеріалам, що містяться разом з клопотанням, взявши до уваги обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його виннним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, стан здоров'я підозрюваного, його репутацію, майновий стан, відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту підлягає до задоволення, оскільки такий запобіжний захід забезпечить належне виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов'язків.
З врахуваннях сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, в силу характеру вчиненого ним діяння та одночасної потереби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти ризикам переховування від органу досудового розслідування та суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, є пропонований запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт, а відтак, доводи сторони захисту про застосування більш м'якого запобіжного заходу - домашній арешт у нічний час доби, слідчий суддя відхиляє з огляду на те, що за своєю м'якістю він не здатен забезпечити вказані ризики, зважаючи на особу підозрюваного.
Унаслідок застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, до підозрюваного ОСОБА_4 , який був затриманий 28.08.2025 року о 22.08 год., відповідно до правила п.1 ч.3 ст.202 КПК України, підозрюваний підлягає негайному доставленню до місця проживання і звільнення з-під варти.
На підстави вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 181, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 376, 395 КПК України, з урахуванням ст.ст. 5, 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП в м.Києва ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100020003233 від 28.08.2025 року, - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, тобто з 30.08.2025 року до 30.10.2025 року включно у межах строку досудового розслідування.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло за адресою міця проживання:АДРЕСА_1 ,цілодобово, й покласти на нього наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду,
-не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-уникати спілкування з потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні.
Унаслідок застосуваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був затриманий 28.08.2025 року о 22.08 год., негайно доставити до місця проживання і звільнити з-під варти.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.