(заочне)
29 серпня 2025 рокуСправа № 495/3194/25
Номер провадження 2/495/2134/2025
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Волкової Ю.Ф.,
із участю секретаря судового засідання Мартиненко Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
датою ухвалення судового рішення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п'ятої статті 268 ЦПК України).
06.05.2025 АТ «Комерційний банк «Глобус»» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 09.03.2021 у сумі 26813 грн 42 коп.
1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
1.1. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 09.03.2021 між АТ «КБ «Глобус» та відповідачем укладено договір на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки, шляхом подання заяви-анкети на приєднання до вказаного договору, у якій позичальником зазначено власні персональні дані, погоджено умови кредитування та графік платежів.
Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надав ОСОБА_1 грошові кошти. Проте відповідач за кредитним договором свої зобов'язання не виконував належним чином, у зв'язку з чим станом на 01.01.2025 утворилась заборгованість за договором в сумі 26813,42 грн., яка складається з: 9868грн. - прострочена заборгованість по кредиту, 16945,42 грн. - прострочена заборгованість по процентам, яку позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь.
1.2. Відзив на позовну заяву відповідач не подав.
2. Рух справи у суді
Позов надійшов до суду 06.05.2025.
Ухвалою від 09.05.2025 було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження; справу призначено до судового розгляду на 09.06.2025, відкладено на 09.07.2025, 27.08.2025.
3. Заяви, клопотання учасників процесу та насідки їх вирішення; порядок судового розгляду.
Представник позивача у судове засідання 27.08.2025 не з'явився, у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи здійснювати за його відсутності; проти ухвалення заочного рішення не заперечив.
Відповідач у судове засідання 27.08.2025 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки; про поважність причин неявки або про відкладення розгляду справи суду не заявив.
Керуючись статтею 280 ЦПК України суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв'язку з неявкою всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК України).
4. Фактичні обставини справи.
09.03.2021 між AT «КБ «Глобус» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки в AT«КБ «Глобус» - шляхом подання заяви-анкети на приєднання до вказаного договору, у якій позичальником зазначено власні персональні дані, погоджено умови кредитування та порядок здійснення платежів. Сума ліміту дозволеного овердрафту 10 000 грн; строк кредитування 12 місяців, фіксована процентна ставка у разі непогашення кредитної заборгованості у пільговий період 59,88 % річних.
Заявою-Анкетою передбачено, що після закінчення строку дії Дозволенного овердрафту, визначеного в даній Заяві-Анкеті може продовжувати дію дозволенного овердрафту на кожні 12 місяців на умовах визначених договором.
Відповідно до умов вказаної заяви-анкети на приєднання до договору, відповідач підтвердив, що ознайомлений з умовами договору, тарифами, умовами програми кредитування, які йому зрозумілі і не потребують додаткового тлумачення та складають договір про надання споживчого кредиту.
Банк виконав свої зобов'язання, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами договору, що підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 09.03.2021 по 01.01.2025.
Проте відповідач взяті на себе грошові зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 01.01.2025 утворилась заборгованість за договором в сумі 26813,42 грн., яка складається з: 9868грн. - прострочена заборгованість по кредиту, 16945,42 грн. - прострочена заборгованість по процентам.
24.01.2024 Банк на адресу відповідача направив вимогу про погашення заборгованості, що утворилася станом на 31.12.2023 в сумі 20912,76 грн., яка залишена без виконання
5. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.
В силу статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У відповідності до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна осіб у зобов'язанні пов'язана з тим, що попередні учасники зобов'язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов'язки переходять до суб'єктів, які їх замінюють.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторони.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Тобто позивач довів заборгованість відповідача за тілом кредиту у сумі 9868 грн.
Позивач, крім тіла кредиту, просив стягнути з відповідача заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частин першої четвертої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Таким чином, при вирішенні вимог щодо стягнення процентів має значення строк виконання відповідного зобов'язання і природа нарахованих процентів.
У постановах від 05.03.2023 у справі № 910/4518/16, від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів за користування коштами може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
За змістом позовної заяви та розрахунку боргу позивач ставить вимогу про стягнення процентів за правомірне користування кредитом. Вимога про стягнення процентів на підставі ст.625 ЦК не заявлена.
Суд відповідно до вимог статті 13 ЦПК України розглядає справу в межах заявлених вимог.
Ураховуючи вимоги статті 1048 ЦК України, правові висновки Верховного Суду, суд вважає необхідним, окрім неповернутого тіла кредиту за договором, стягнути з відповідача на користь позивача проценти за правомірне користування кредитом в межах строку кредитування за ставкою 59,88 % річних у сумі 16945,42 грн (враховуючи пролонгацію договору).
6. Розподіл судових витрат
6.1 Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, зважаючи на таке:
Відповідно до ч.1 ст.133ЦПКУкраїни судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п.1 ч.3 цієї статті до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Представник позивача Прохоренко В.П., як доказ понесення останнім витрат на послуги адвоката подав копію договору про надання правничої допомоги № 0102/2024 від 01.02.2024; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю; акт прийому-передачі послуг за договором про надання правничої допомоги № 0102/2024 від 01.02.2024 № ВКП/1972 від 26.03.2025; платіжну інструкцію № 31950 від 01.04.2025, відповідно до якої АТ «КБ «Глобус»» перерахувало адвокату Прохоренко В.П. кошти за професійну правову допомогу за договором про надання правничої допомоги № 0102/2024 від 01.02.2024 у сумі 6000 грн.
Як встановлено заявлена сума витрат на правничу допомогу становить 6 000 грн. На переконання суду така сума є непропорційною та несправедливою.
Керуючись положеннями частини третьої статті 141 ЦПК України; керуючись принципом дійсності, необхідності, розумності понесених позивачем витрат на правничу допомогу, їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи, суд знаходить необхідним зменшити суму правничої допомоги до 3 000 грн.
6.2 Судовий збір.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги, було задоволено повністю, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 3028 грн.
Керуючись статтями 525, 526, 530, 615, 626, 628, 629, 638, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-289, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
позовні вимоги Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус»» заборгованість за кредитним договором у сумі 26813 грн 42 коп (двадцять шість тисяч вісімсот тринадцять грн 42 коп).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус»» витрати на правничу допомогу у сумі 3 000 грн (три тисячі грн); витрати по сплаті судового збору у сумі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім грн).
Копію рішення направити учасникам справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.
Дата складення повного судового рішення - 29.08.2025.
Повне найменування сторін:
позивач - Акціонерне товариство «Комерційний банк «Глобус»», код ЄДРПОУ: 35591059, місцезнаходження: Куренівський провулок, місто Київ;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Ю.Ф. Волкова