Справа № 185/9903/25
Провадження № 1-кс/185/758/25
30 серпня 2025 року м. Павлоград
Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), слідчого ОСОБА_4 , у присутності підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Веселе Межівського району Дніпропетровської області, освіта середня спеціальна, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 за контрактом/УДЗ, у військовому званні «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , маючого судимість,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
До Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області звернулася старший слідчий СВ ВП № 2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 з клопотанням, погодженим з прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.08.2025 за №12025041480000294, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Відповідно до зазначеного клопотання, СВ ВП № 2 Синельниківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025041480000294, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 26.08.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Нагляд за додержанням законів на досудовому розслідуванні у формі процесуального керівництва забезпечується групою прокурорів Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.
Досудовим розслідування встановлено, що солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом/УДЗ та, перебуваючи на посаді стрільця - санітара 3 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 1 штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», 19 серпня 2025 року, близько 22-20 год., перебуваючи за місцем свого проживання, а саме на території домоволодіння АДРЕСА_1 , разом із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 розпивали спирті напої. Після розпиття спиртного, останні за домовленістю вирішили поїхати на ставок, який розташований за межами с. Веселе, щоб продовжити свій відпочинок. Близько 23-30 год., перебуваючи біля вказаного домоволодіння, між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 виникла словесна сварка, в ході якої у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на умисне вбивство. Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 , із застосуванням металевого лому наніс близько 4-х ударів, а саме: 2 в область голови, потиличної ділянки, від чого останній упав на землю, та 2 удари в область обличчя, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді перелому склепіння черепу, відкритої черепно мозкової травми, набряку головного мозку, від яких потерпілий помер на місці. Після цього труп потерпілого ОСОБА_9 , з метою приховування злочину, було розміщено до автомобілю марки ВАЗ 2105, д.р.н. НОМЕР_2 , який належить потерпілому на праві приватної власності, та під керуванням ОСОБА_5 , перевезено та переміщено до колодязя, який розташований за межами с. Веселе, Синельниківського району Дніпропетровської області.
28.08.2025 о 17:45 год. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
29.08.2025 ОСОБА_5 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, - умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянню смерті іншій людині.
Підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, обґрунтовується наступними матеріалами та доказами наявними у кримінальному провадженні, а саме:
-протоколом огляду місця події від 26.08.2025;
-протоколом огляду трупа від 27.08.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 28.08.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 29.08.2025;
-протоколом проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_10 від 29.08.2025;
-протоколом проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_7 від 29.08.2025;
-речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження.
Тим самим встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині.
Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, вчинив особливо тяжкий злочин, вказана обставина дає підстави вважати, що перебуваючи під загрозою кримінальної відповідальності та розуміючи реальність та невідворотність її настання, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового слідства та суду та вчинити інші кримінальні правопорушення. Крім того, підозрюваному ОСОБА_5 відомі дані про свідків по кримінальному провадженню, у зв'язку з чим слідство вважає, що останній може незаконно впливати на них у цьому ж кримінальному провадженні.
Таким чином, оцінюючі в сукупності всі зібрані обставини у кримінальному провадженні та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України: серед яких - переховуватися від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, доцільно застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інший - більш м'який запобіжний захід, не зможе запобігти ризикам, яка вказані у клопотанні.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні просили застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 заперечували проти застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили суд застосувати до ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Вивчивши клопотання слідчого та матеріали додані до клопотання, з'ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання слідчого, зокрема, міркування прокурора та слідчого щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, підозрюваного, захисника, щодо можливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, передбаченого ст. 176 КПК України, проаналізувавши та зіставивши результаті розгляду клопотання слідчого між собою, та в сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням приходжу до наступного висновку.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, у провадженні СВ ВП № 2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.08.2025 за №12025041480000294 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
28.08.2025 о 17 годині 45 хвилин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано в порядку статті 208 КПК України.
29 серпня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, - умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших учасників цього ж кримінального провадження;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Окрім того, статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Мюррей проти Об'єднаного Королівства" (п. 55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
При розгляді справи слідчий суддя враховує принцип призначення альтернативного запобіжного заходу, викладеного у рішеннях ЕСПЛ «Летельє проти Франції» та правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12 січня 2012 року у справі «Тодоров проти України», згідно якої «для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою».
У рішенні по справі “Александровська проти України» від 25 березня 2021 року ЄСПЛ відзначив, що Конвенція вимагає, щоб під час обрання запобіжного заходу суди розглядали також і не пов'язані з позбавленням свободи заходи. При цьому рішення про тримання під вартою чи його продовження не може ґрунтуватися винятково на серйозності висунутих обвинувачень, а його обґрунтування не може бути абстрактним, узагальненим чи стереотипним.
Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його «пілотному» рішенні від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», рішенні від 29 вересня 2011 року у справі «Третьяков проти України», рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України» зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов'язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.
ЄСПЛ визнав допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою наявність із боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину. Проте й у цих випадках ЄСПЛ наголошує на тому, що наявність відповідних ризиків, які слугують підставою тримання підозрюваного під вартою, повинна бути доведена в кожному конкретному випадку.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, вчинив особливо тяжкий злочин у період умовно-дострокового строку, схильний до вчинення злочинів, військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , який самовільно залишив військову частину, не одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліках у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, враховуючи також існування ризиків незаконного впливу на свідків з метою схилення їх до надання суду неправдивих свідчень на його користь, перебуваючи на свободі, ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, тому слідчий суддя дійшов до висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки інший, менш суворий запобіжний захід, не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти наявним ризикам у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, відповідно до вимог ч. 3, ч. 4 ст. 183 КПК України, вважає за необхідне не визначати щодо ОСОБА_5 заставу у кримінальному провадженні, оскільки скоєний ним злочин, спричинив загибель людини.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Таким чином, строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час досудового розслідування не може перевищувати двох місяців, що обраховується з дня повідомлення особі про підозру.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 309, 372,395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з 17 години 45 хвилин 28 серпня 2025 року.
Строк дії ухвали - до 17 години 45 хвилин 26 жовтня 2025 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1