29.08.2025 Справа №607/14936/25 Провадження №3/607/5892/2025
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Якімець Тарас Ігорович, розглянув матеріали, що надійшли з Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 424320 від 14 липня 2025 року вказано, що 14 липня 2025 року близько 15 год. 50 хв. неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в громадському місці, на території дитячого майданчику, що по вул. Шухевича, 14, в м. Тернопіль, викурював електронну сигарету ТМ «Vaporesso», де відповідно до пункту 11 статті 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та шкідливого впливу на здоров'я населення» куріння заборонено, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), однак, оскільки ОСОБА_2 не досяг 16-річного віку, до відповідальності притягується його мати ОСОБА_1 за частиною третьою статті 184 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що повністю розуміє зміст роз'яснених їй прав, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, винуватою себе у вчиненні адміністративного правопорушення визнала, хоча вказала, що після складання адміністративних матеріалів її син стверджував, що протиправних дій не вчиняв, проте вона провела з ним відповідну розмову й переконана, що ОСОБА_2 більше не допустить такої поведінки.
Вину ОСОБА_1 підтверджують такі матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 424320 від 14 липня 2025 року (а.с. 1); рапорт ДОП СДОП ВП ПП Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області лейтенанта поліції В. Киянко
від 14 липня 2025 року (а.с. 2); письмові пояснення ОСОБА_1 від 14 липня 2025 року (а.с.3); письмові пояснення ОСОБА_2 від 14 липня 2025 року, відібрані в присутності матері ОСОБА_1 (а.с. 4); фотоматеріали з місця події (а.с. 5).
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша); адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності (частина друга).
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Адміністративна відповідальність батьків за частиною третьою статті 184 КУпАП настає за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу. Відтак, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 184 КУпАП, полягає в у вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, передбаченого КУпАП.
Згідно зі статтею 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку. Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент вчинення ним діяння, яке підпадає під ознаки адміністративного правопорушення, мав повних 14 років, а отже, до відповідальності слід притягнути його матір - ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 визнала вину, її пояснення узгоджуються з матеріалами справи є, на думку суду, достовірними та сумісні з проаналізованими у судовому засіданні доказами. Відтак, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного проступку, відповідальність за який встановлено частиною третьою статті 184 КУпАП.
Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд відповідно до статей 33, 34, 35 КУпАП приймає до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
У цій справі відсутні докази, які б доводили факт вчинення цього адміністративного проступку за наявності обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 . Суд бере до уваги, що згідно з матеріалами справи таке правопорушення нею вчинено вперше, ОСОБА_1 визнала вину, щиро розкаялась, провела виховну бесіду зі своїми сином, який зобов'язався більше не допускати такої протиправної поведінки.
Згідно з приписами статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При цьому усне зауваження може бути застосоване лише за малозначне правопорушення. Законодавство не містить їх переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють зробити висновок про малозначність провини. Очевидно, це такі адміністративні правопорушення, які не становлять великої шкідливості й не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам.
Зазначені вище обставини у своїй сукупності є такими, що свідчать про малозначність вчиненого правопорушення, тож суд вважає можливе, на підставі статті 22 КУпАП, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до частини другої статті 284 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення при оголошенні усного зауваження постановляється постанова про закриття справи. Судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись статтями 7, 9, 22, 23, 33, 34, 35, 184, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 287, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
1. ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, звільнити її від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
2. Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
3. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
4. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
5. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяТ. І. Якімець