Справа № 307/3184/25
Провадження № 1-кс/307/542/25
25 серпня 2025 року м.Тячів
Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тячів у режимі відеоконференції клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , який перебуває на посаді старшого стрільця першого стрілецького відділення першого стрілецького взводу третьої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні "солдат", підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у кримінальному провадженні №62023100140000218 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.05.2023 року,
Cлідчий СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що згідно зі ст.1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.
Слідчий зазначає, що у ході досудового розслідування встановлено, що громадянина України ОСОБА_5 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.06.2022 №88 на посаду: старшого стрільця першого стрілецького відділення першого стрілецького взводу третьої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до мобілізаційного плану, якого було 26.03.2022 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини.
Згідно Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У такий спосіб, з моменту затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 на території України почав діяти правовий режим воєнного стану, який продовжує діяти і на даний час.
Вимогами статей 17, 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України.
Стаття 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут). Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини).
Так, згідно з ст.ст. 5, 6 Статуту, внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.
Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань. Вимоги цього Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.
Під час проходження військової служби, у відповідності до ст.ст. 6, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, солдат, зобов'язаний був свято і непорушно додержуватися вимог Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати свій військовий обов'язок, не допускати негідних вчинків, точно й вчасно виконувати покладені на нього обов'язки.
Натомість, солдат ОСОБА_5 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України та законів України, став на шлях вчинення кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за наступних обставин.
Слідчий зазначає, що станом на червень 2022 року ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні у Золотоніській центральній районній лікарні м.Золотоноша Черкаської області. 15.06.2022, ОСОБА_5 самовільно залишив зазначений лікувального закладу, відсутність якого було виявлено 18.06.2022 офіцером з МПЗ РУ ОК “ЗАХІД» підполковником ОСОБА_9 .
Так, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи на посаді старшого стрільця першого стрілецького відділення першого стрілецького взводу третьої стрілецької роти вказаної військової частини, у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без дозволу командування частини, 18.06.2022 умисно не з'явився вчасно на службу без поважних причин до місця дислокації 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , що на той час дислокувалась поблизу АДРЕСА_2 та був відсутній без поважних причин на військовій службі до моменту звернення 18.07.2025 до Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області, який розташований в м.Тячів, Закарпатській обл. з метою подальшого проходження служби та скерування його до військової частини, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України , тобто нез'явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 України, громадянин України, українець, з повною загальною середньою освітою, не одружений, раніше не судимий, військовослужбовець військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , який перебуває на посаді старшого стрільця першого стрілецького відділення першого стрілецького взводу третьої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат».
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.
Слідчий вказує, що 23.08.2025 о 20.07 годині ОСОБА_5 було затримано в порядку ст.208, 615 КПК України та відразу повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Слідчий зазначає, що враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочини, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років,і відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме встановлено, що: ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення; ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, Указом Президента України оголошено військовий стан на всій території України на якій ведуться бойові дії, Закарпатська область межує із чотирьма країнами (Республіка Польща, Румунія, Угорщина, Словаччина), що дає підстави вважати, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину в умовах військового стану, не дивлячись на проходження військової служби, може переховуватись, в тому числі, на території тимчасово непідконтрольній українській владі та має реальні можливості покинути територію України з цією метою.
Окрім цього, ОСОБА_5 є постійним мешканцем Тячівського району Закарпатської області, який є прикордонним районом з країною Європейського Союзу - Румунією, та незважаючи на те, що на території України діє заборона на виїзд за кордон останній може незаконно поза межами пунктів пропуску перетнути кордон через річку Тиса, яка і є кордоном між Україною і Румунією, у зв'язку з чим є наявний ризик переховування від органу досудового розслідування та суду.
Беручи до уваги вище викладене, слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 України, громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , який перебуває на посаді старшого стрільця першого стрілецького відділення першого стрілецького взводу третьої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», строком на 60 діб. У відповідності до п.5 ч.4 ст.183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави, оскільки ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали в повному обсязі та просили застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначенням розміру застави.
Підозрюваний в судовому засіданні заперчив щодо задоволення клопотання та просив звільнити його з під варти. Вказав, що кримінального правопорушення він, не вчиняв.
Захисник в судовому засіданні питання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишив на розсуд суду.
Заслухавши думку прокурора, з приводу внесеного клопотання, заперечення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що слідчим СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №62023100140000218, відомості про яке 01.05.2023 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
23 серпня 2025 року ОСОБА_5 слідчим СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області лейтенантом поліції ОСОБА_10 , погоджену прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону вручено повідомлення про підозру підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України (а.с. 39-41).
Статтею 131 КПК України визначено, що запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно з ч. 2 цієї ж статті підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих під час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с.7), заявою про вчинення кримінального правопорушення (а.с.8-9), актом проведення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини від 01.07.2022 (а.с.10-13), рапортом командира 3 стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_11 від 19.06.2022 (а.с.14), довідкою-доповіддю від 19.06.2022 (а.с.15), службовою характеристикою (а.с.16), витягами з наказів командира військової частини НОМЕР_1 №24 від 26.03.2022, №88 від 14.06.2022, №191 від 01.07.2022, №164 від 19.06.2022 (а.с.17-22), витягом з наказу ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №82 від 26.03.2022 (а.с.30), довідкою військово-лікарської комісії від 25.03.2022, контрольним талоном мобілізаційного розпорядження №1 (а.с.31), протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 13.05.2025 (а.с.34-35), повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 23.08.2025 (а.с.39-41), протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 23.08.2025 (а.с.42-43), постановою про уточнення даних у протоколі затримання від 23.08.2025 (а.с.44).
Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, та їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_5 на даній стадії досудового розслідування.
Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Оцінюючи наявність ризиків у кримінальному провадженні слідчий суддя виходить з того, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за ч.5 ст. 407 КК України, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, характер пред'явленої підозри у вчиненні інкримінованого йому злочину, що має підвищений ступінь суспільної небезпеки, наявність якої потребує забезпечення не лише його прав, але й високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів, вік підозрюваного міцність соціальних зв'язків, наявність у підозрюваного постійного місця проживання, відсутність постійного місця роботи та майновий стан підозрюваного.
При вирішенні клопотання про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, слідчий суддя враховуючи санкцію ч. 5 ст. 407 КК України, якою визначено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, керується положеннями п.4 ч.2 ст. 183 КПК України, згідно якої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Беручи до уваги наведене та вивчені матеріали внесеного клопотання, обґрунтування сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, зважаючи обґрунтованість повідомленої підозри, тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлені ризики, що оцінені в сукупності із даними про особу ОСОБА_5 слідчий суддя вважає, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленим в провадженні ризикам неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, а відтак клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає до задоволення.
Разом з цим, судом враховано факт наявності направлення підозрюваного ОСОБА_5 у психіатричну лікарню, при цьому, попри те, що стороною захисту надано копію направлення на лікування та довідки хірурга В/ч НОМЕР_2 , суду не предоставлено беззаперечних доказів, щодо неможливості лікування ОСОБА_5 в умовах ізоляції та відповідних клопотань медиків чи уповноважених осіб установ виконання покарань.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п.5 ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію розгляду в даному провадженні, слідчий суддя вважає за можливе одночасно визначити підозрюваному заставу як альтернативний запобіжний захід.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов'язків, передбачених цим Кодексом, слідчий суддя виходить з вимог ч. 4 та п.3 ч. 5 ст. 182 КПК України, і вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених цим Кодексом, становить 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, передбаченого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», (3028 грн.) складає 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім цього, у разі внесення застави на підозрюваного у відповідності до ч.5 ст.194 КПК України слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом на даному етапі не встановлено та сторонами кримінального провадження не наведено.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183, 194, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_7 погодженого прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту його фактичного затримання 20 год. 07 хв. 23 серпня 2025 року.
Строк дії ухвали закінчується 21 жовтня 2025 року, включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених КПК України, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: у розмірі 121 120 (сто двадцять одна тися сто двадцять гривень) встановленого станом на 01 січня поточного року, що становить 3028 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Закарпатській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26213408; Розрахунковий рахунок -UA198201720355209001000018501; Банк отримувача: ДКСУ м.Київ; Код банку (МФО): 820172, призначення платежу - застава.
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець мають право в будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора та суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Тячівського районного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань №9".
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань №9" негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 , з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області, прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону та слідчого суддю Тячівського районного суду.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого слідчого відділення Тячівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4 , а організацію виконання ухвали про взяття ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту доручити прокурору Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали 29 серпня 2025 року о 8 год. 30 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1