Справа № 578/375/25
Провадження № 2/591/1830/25
/заочне/
29 серпня 2025 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Косар А. І.
сторони:
позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ»
представник позивача: Пархомчук Сергій Валерійович
відповідач - ОСОБА_1
розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» /скорочене найменування банку- ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ»/ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
і установив:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2025 року в системі Електронний суд позивач через представника подав до Краснопільського районного суду Сумської області позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №181200 від 03.03.2021 у загальному розмірі 7 830 (сім тисяч вісімсот тридцять) грн 00 коп., з яких: 1 500.00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 6 330.00 грн - прострочена заборгованість за відсотками., судовий збір у розмірі 2 422.40 грн. Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 03.03.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАЙМЕР» /далі первісний кредитор - ТОВ «ЗАЙМЕР»/ та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №181200про надання фінансового кредиту. 28.10.2021 між ТОВ «ФК «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» було укладено Договір факторингу №01-28/10/2021, відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №01-28/10/2021 від 28.10.2021 до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №181200 від 03.03.2021 у загальному розмірі 7 830.00 грн.
27.08.2025 в системі Електронний суд представник позивача подав до суду заяву про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи, та просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500.00 грн.
Аргументи учасників справи
У позовній заяві позивач не заперечує проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Виклик відповідача у справі здійснив через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до статті 44 Цивільного процесуального кодексу України /далі - ЦПК/, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини 3 статті 13 ЦПК особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подала, у зв'язку з чим суд на підставі частини другої статті 191 ЦПК вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Процесуальні дії у справі
22 травня 2025 року рішенням №1105/0/15-23 Вища рада правосуддя передала територіальну підсудність судових справ Краснопільського районного суду Сумської області Зарічному районному суду м. Суми.
Крім того, рішенням від 1 липня 2025 року №1384/0/15-23 Вища рада правосуддя відрядила суддю Краснопільського районного суду Сумської області Косар Алевтину Іванівну до Зарічного районного суду м. Суми для здійснення правосуддя строком на один рік з 14 липня 2025 року.
На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду судову справу передано для розгляду головуючому судді Алевтині Іванівні Косар.
24 липня 2025 року Ухвалою суд прийняв позовну заяву та відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.
27 серпня 2025 року суд ухвалив скорочене рішення /заочне/.
29 серпня 2025 року суд склав повне судове рішення /заочне/.
Фактичні обставини справи, установлені судом
03.03.2021 між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №181200 про надання фінансового кредиту який відтворений шляхом використання позичальников одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Рахунок Позичальника: НОМЕР_1 .
Згідно з п. 1.1. вищевказаного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 1500.00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п. 1.2. вищевказаного договору, кредит надається строком на 30 днів, тобто до 01-04-2021, але у будь якому випадку договір діє до повного його виконання сторонами.
Відповідно до 1.3. вищевказаного договору за користування кредитом клієнт сплачує товариству 730 % річних від суми кредиту в розрахунку 2 % на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором.
Відповідно до 1.5. вищевказаного договору за використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту Клієнт зобов'язаний сплатити Товариству комісію в розмірі 15% від суми фінансового кредиту.
Підписуючи цей договір, клієнт підтверджує, що: він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту товариства; отримав від товариства до укладення цього договору інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» /п. 6.7., п.6.8. договору/.
Орієнтовна сукупна вартість кредиту вказується в графіку платежів, що є додатком №1 до цього договору.
Відповідно до ДОВІДКИ ПРО ІДЕНТИФІКАЦІЮ ТОВ «ЗАЙМЕР», клієнт ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з яким укладено договір № 181200 від 03.03.2021 ідентифікований ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАЙМЕР». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): здійснювалось в інформаційно-телекомунікаційній системі https://www.cly.com.ua. Одноразовий ідентифікатор AV8179.
З ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДОВІДКИ ТОВ «ПРОФІТГІД» слідує, що 03.03.2021 о 17:28:07 була проведена успішна транзакція на платіжну картку НОМЕР_1 перераховано кошти по кредиту № 181200 в сумі 1 500.00 грн.
28жовтня 2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР»/ та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ»/ укладено договір факторингу №01-28/10-2021, у відповідності до умов якого, ТОВ «ЗАЙМЕР» передає (відступає) ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» приймає належні ТОВ «ЗАЙМЕР» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №01-28/10/2021 від 28.10.2021
ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №181200 укладеного 03.03.2021, в сумі 7 830.00 грн, з яких: 1 500.00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 6 330.00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Згідно виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 181200 відповідача, сума вихідного залишку кредитним договором за період 03.03.2021 - 13.01.2025 становить 7 830.00 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Суду
Згідно з пунктом 6 статті 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) справедливість, добросовісність та розумність належать до загальних засад цивільного законодавства.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК).
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
Розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено статтею 279 ЦПК.
Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.
Позов ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Суд, та застосовані норми права
Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин щодо стягнення кредитного боргу, регламентуються такими правовими нормами.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК).
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК).
Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
У силу частини першої статті 638 ЦК договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Суд встановив, що 03.03.2021 між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про надання фінансового кредиту №181200, за яким останній отримав кредит у розмірі 1 500.00 грн строком на 30 днів.
Доказів того, що ТОВ «ЗАЙМЕР» свої зобов'язання перед відповідачем за договором про надання фінансового кредиту №181200 не виконало, матеріали справи не містять.
Щодо відступлення права вимоги.
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК); (в) факторингу (глава 73 ЦК) (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2018 року в справі № 243/11704/15-ц (провадження № 61-43067св18).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
28жовтня 2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР»/ та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ»/ укладено договір факторингу №01-28/10-2021, у відповідності до умов якого, ТОВ «ЗАЙМЕР» передає (відступає) ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» приймає належні ТОВ «ЗАЙМЕР» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги.
Оплата за відступлення грошової вимоги по Договору факторингу №01-28/10/2021 від 28.10.2021 підтверджується платіжними дорученнями № 1653 від 02.11.2021, № 1672 від 23.11.2021.
Доказів того, що Договір факторингу №01-28/10-2021визнано недійсним суду не надано, а тому суд уважає, що позивачем надано докази, які підтверджують ту обставину, що ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло статус нового кредитора за Договором про надання фінансового кредиту №181200 від 03.03.2021, укладеного між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 .
Щодо доведеності розміру заборгованості.
Статтею 1082 ЦК передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом
Отже, за змістом наведених вище положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов'язку виконати зобов'язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов'язання на рахунок первинного кредитора.
При цьому аналіз змісту статті 1082 ЦК дозволяє дійти висновку, що викладені в ній положення щодо обов'язку боржника здійснити платіж факторові за умови, що боржник одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові, стосуються позасудового порядку вирішення спору. При цьому невиконання фактором цього обов'язку не звільняє боржника від виконання обов'язків за кредитним договором, а лише дає йому право на виконання свого обов'язку перед первісним кредитором.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
На підставі статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти
Відповідно до частини другої статті 1056-1 ЦК розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до статті 526 ЦК, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК невиконання зобов'язання є порушенням зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК).
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК).
Згідно із частиною першою статті 612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Положеннями частини першої статті 625 ЦК передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Позивач надав суду докази перерахування коштів на рахунок відповідача.
Наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості за кредитним договором відповідачем у встановлений законом спосіб спростований не був.
Матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу, який би стверджував про сплату відповідачем заявленої заборгованості.
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально - правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).
Відповідно до статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК).
Згідно частиною третьою статті 12 ЦПК, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до змісту статті 76 ЦПК, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно із частиною другою статті 78 ЦПК, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 79, 80 ЦПК, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно частин першої другої статті 89 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується факт укладення ОСОБА_1 договору про надання фінансового кредиту №181200 від 03.03.2021, зазначеного в позові, та факт існування заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків по поверненню кредитних коштів за договором про надання фінансового кредиту№181200 від 03.03.2021.
Суд встановив, що відповідач не виконав належним чином зобов'язання за договором про надання фінансового кредиту №181200 від 03.03.2021, позивач у свою чергу отримав право вимоги до відповідача за Договором факторингу. Розмір заборгованості Позичальника підтверджується Розрахунком заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №181200 від 03.03.2021 за період 03.03.2021 - 13.01.2025.
Надані позивачем докази укладення кредитного договору, отримання відповідачем грошових коштів у позику та розміру заборгованості є належними, допустимими і достовірними, і відповідачем спростовані не були.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК є його процесуальним обов'язком.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги.
Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Таким чином, ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» має право звернутись до суду за захистом своїх порушених прав, які мають бути ефективно захищені шляхом стягнення з Боржника/Відповідача заборгованості. Такий спосіб захисту є належним, ефективним і правомірним і в повній мір відповідає правовій природі цивільних відносин, що існують між Позивачем і Відповідачем.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №01-28/10/2021 від 28.10.2021
ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №181200, укладеного 03.03.2021, в сумі 7 830.00 грн, з яких: 1 500.00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 6 330.00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Станом на 13.01.2025 заборгованість за вказаним договором не погашена.
Відповідно до статті 263 ЦПК, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підставним до задоволення
Щодо розподілу судових витрат
Частиною першою статті 141 ЦПК встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2 422.40 грн /із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8, оскільки позов сформований в системі «Електронний суд»/.
Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 12 922.40 грн, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною третьою статті 133 ЦПК витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Зі змісту чч. 1-3 статті 134 ЦПК слідує, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до статті 137 ЦПК витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчуком С. В. укладено договір про надання правової допомоги № б/н від 29.12.2023.
Судом встановлено, що 29.12.2023 між ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчуком Сергієм Валерійовичем укладено договір про надання правової допомоги, у зв'язку з чим ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» понесло відповідні витрати, виходячи з вартості години роботи адвоката, яка встановлюється сторонами у розмірі 2 000.00 грн за одну годину фактично витраченого часу на надання правової допомоги.
27 серпня 2025 представник позивача - адвокат Пархомчук С. В. подав до суду заяву про розподіл/компенсацію судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи, у загальному розмірі 10 500.00 грн.
В матеріалах справи наявний договір про надання правовоїї допомоги від 29.12.2023, Додаткова угода № 1 від 27 грудня 2024 року до вказаного договору, укладені позивачем ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» з адвокатом Пархомчуком Сергієм Валерійовичем про надання юридичних послуг. ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» понесло відповідні витрати, виходячи з вартості години роботи адвоката, яка встановлюється сторонами у розмірі 2 000.00 грн за одну годину фактично витраченого часу на надання правової допомоги.
Згідно Акту про отримання правової допомоги від 22.08.2025 - загальна вартість за послуги з надання правничої допомоги адвокатом у розмірі 10 500.00 грн., витрати на виготовлення позовної заяви з додатками , у т. ч. канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції - 500 грн.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Відповідно до положень частини 6 статті 137 ЦПК обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою п'ятою та дев'ятою статті 141 ЦПК, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Аналогічна позиція відображена в п.119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Отже, складання типової позовної заяви та надання усної консультації, а також включення витрат на виготовлення копій документів, на відправку поштової кореспонденції було оцінено представником позивача у 10 500 грн. Разом з цим, ціна позову становить 7 830.00 грн.
Суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката 10 500 грн неспівмірний зі складністю справи, яка відповідно до положень ЦПК є малозначною, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження на підставі наявних у справі матеріалів, а також часом, необхідним представнику позивача для вчинення відповідних процесуальних дій.
Суд зазначає та наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
У справі, що розглядається, за відсутності клопотання відповідача про зменшення витрат позивача на професійну правничу допомогу Суд, керуючись, зокрема, такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також ураховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку не присуджувати позивачу, на користь якого ухвалено судове рішення, всі його витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, що заявлені до стягнення.
Відтак, суд вважає можливим зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу та стягнути їх з відповідача на користь позивача в розмірі 3 000.00 грн, що на переконання суду, відповідатиме принципу розумності та співмірності за даних обставин.
Керуючись стст. 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 280-282, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Ухвалив:
Задовольнити позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ».
Стягнути з ОСОБА_1 (Паспортні дані: НОМЕР_3 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» (код за ЄДРПОУ: ЄДРПОУ: 42228158, місцезнаходження юридичної особи: вулиця Кирилівська, будинок 82, офіс 7, місто Київ, 04080, Україна) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №181200 від 03.03.2021 у загальному розмірі 7 830 (сім тисяч вісімсот тридцять) грн 00 коп., з яких: 1 500.00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 6 330.00 грн - прострочена заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 (Паспортні дані: НОМЕР_3 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» (код за ЄДРПОУ: ЄДРПОУ: 42228158, місцезнаходження юридичної особи: вулиця Кирилівська, будинок 82, офіс 7, місто Київ, 04080, Україна) в рахунок відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позову 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (Паспортні дані: НОМЕР_3 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» (код за ЄДРПОУ: ЄДРПОУ: 42228158, місцезнаходження юридичної особи: вулиця Кирилівська, будинок 82, офіс 7, місто Київ, 04080, Україна) в рахунок відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п'ята статті 268 ЦПК).
Інформація про сторони та інших учасників справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» ЄДРПОУ: 42228158, місцезнаходження юридичної особи: вулиця Кирилівська, будинок 82, офіс 7, місто Київ, 04080, Україна.
Представник позивача: адвокат Пархомчук Сергій Валерійович, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серія КС №8096/10 від 18.07.2019, що діє на підставі ДОГОВОРУ ПРО НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ від 29 грудня 2023 року, ДОВІРЕНІСТЬ від 30 грудня 2024 р.; РНОКПП: НОМЕР_4 ; ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса: проспект Героїв Небесної Сотні,26/9, с. Софіївська Борщагівка, Київська область, 08157, Україна.
Відповідач: ОСОБА_1 , Паспортні дані: НОМЕР_3 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; відома адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя А. І. Косар