СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/19556/25
пр. № 1-кп/759/1811/25
29 серпня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві в спрощеному провадженні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.06.2025 за №12025105080000608 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сміле Куйбишевського району Запорізької області, українця, громадянина України, освіта базова середня, здобувача освіти першого курсу Київського професійного коледжу цивільного будівництва, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,-
ОСОБА_3 01.06.2025 в період часу з 22.19 по 22.22 перебуваючи неподалік виходу зі станції метро «Святошин» за адресою: м. Київ, площа Чорнобаївська (Героїв Бреста), 1 наніс умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я неповнолітньому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, 01.06.2025 о 22:19 год. неповнолітній ОСОБА_3 після виходу зі станції метро «Святошин» прямуючи з компанією друзів у власних справах, на зупинці громадського транспорту «Святошин» помітив раніше йому незнайомого неповнолітнього ОСОБА_4 , який в цей час вхопився своїми руками за драбину для виходу на дах тролейбуса під час руху останнього.
Будучи обуреним поведінкою неповнолітнього ОСОБА_4 , неповнолітній ОСОБА_3 з товаришем ОСОБА_5 підійшов до неповнолітнього ОСОБА_3 аби дізнатись, навіщо він вчинив даний поступок.
В подальшому неповнолітній ОСОБА_3 на гранті раптово виниклої особистої неприязні, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, діючи умисно, ліктем своєї правої руки наніс один умисний удар в область носа неповнолітнього ОСОБА_4 , внаслідок чого останній впав на землю, а неповнолітній ОСОБА_3 з компанією друзів залишив місце події.
Таким чином, неповнолітній ОСОБА_6 умисно заподіяв неповнолітньому ОСОБА_4 наступні тілесні ушкодження:
а)закрита травма кісток лицевого черепу: синець на спинках та скату носу, навколо правого та лівого ока по типу «окулярів», перелом кісток носу. Вказане тілесне ушкодження відноситься до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6 але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я);
б) садно на задній поверхні лівого ліктьового суглобу. Вказане тілесне ушкодження відноситься до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров'я).
Положеннями ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, яка складена за участі захисника ОСОБА_7 в якій ОСОБА_3 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, він беззаперечно визнає; згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі. Також у даній заяві підозрюваний ОСОБА_3 висловив свою позицію щодо призначення йому покарання у виді штрафу.
У вказаній заяві захисником ОСОБА_7 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.
Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я неповнолітньому потерпілому ОСОБА_4 .
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.
Обвинувачений ОСОБА_3 інтереси якого представляє захисник ОСОБА_7 обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 .
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.
Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він офіційно не працює, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність, навчається, вчинив кримінальний проступок будучи неповнолітнім, має місце реєстрації та проживання, раніше не судимий.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у межах, установлених у санкції ч. 2 ст. 125 КК України, а саме у виді штрафу.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Керуючись ч. 9 ст. 100, ч. 2 ст. 124, ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання за даною статтею у виді штрафу у дохід держави у розмірі 50 (п'ятдесят ) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Речові докази - відеозапис який знаходиться на DVD-R диску, долучено до матеріалів даного кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1