Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/10512/25
27 серпня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача Подільського УП ГУНП
в м. Києві щодо непроведення допиту свідків у кримінальному провадженні, -
ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність дізнавача Подільського УП ГУНП в м. Києві, щодо непроведення допиту свідків у кримінальному провадженні № 12024105070000112 від 14.02.2024.
13.10.2024 ОСОБА_3 звернулась до Подільського УП ГУ НП у м. Києві із клопотанням провести допит свідка ОСОБА_4 .
17.10.2024 дізнавач ВД Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 листом повідомила заявника, що клопотання підлягає задоволенню та долучено до матеріалів кримінального провадження.
Заявник вказує, що станом на дату подання скарги, вказаний допит свідка не проведено, а тому просить встановити строк для виклику та допиту свідка - 10 днів; зобов'язати дізнавача невідкладно надати їй копію протоколу допиту після його складання.
У судове засідання заявник не з'явилася, водночас подала заяву від 16.07.202, в якій просила проводити розгляд скарги без її присутності; вимоги підтримує та просить задовольнити. Слідчий суддя ухвалив розглядати скаргу за відсутності заявника.
Представник Подільського УП ГУНП у м. Києві у судове засідання не з'явився. Про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином; водночас старший дізнавач ОСОБА_6 подала письмову заяву, в якій просила проводити розгляд скарги без її присутності; проти задоволення вимог скарги заперечує та долучає низку документів.
Слідчий суддя ухвалив розглядати скаргу за відсутності представника Подільського УП ГУНП у м. Києві, оскільки його неявка в силу ст. 306 КПК України не перешкоджає розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов?язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, потерпілим його представником.
Бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій передбачає три обов?язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов?язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначний КПК України строк;
3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Згідно з ч. 5 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Положеннями ч. 2 ст. 56 КПК України визначено, що під час досудового розслідування потерпілий має право, зокрема брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі
(п. 4 ч. 2 вказаної статті); отримувати копії матеріалів, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, після закінчення досудового розслідування (п. 5 ч. 2 вказаної статті).
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов?язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
При цьому, частиною 1 статті 40-1 КПК України передбачено, що дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
Частиною 6 ст. 223 КПК України визначено, що слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній.
Слідчим суддею встановлено, що 13.10.2024 ОСОБА_3 звернулась до Подільського УП ГУ НП у м. Києві із клопотанням провести допит свідка ОСОБА_4 .
17.10.2024 дізнавач ВД Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 листом повідомила заявника, що клопотання підлягає задоволенню та долучено до матеріалів кримінального провадження.
Матеріали справи містять відомості, що досудове розслідування не завершено, що станом на дату розгляду скарги вказаний допит свідка дізнавачем не проведено в межах досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, водночас автором скарги ОСОБА_3 04.07.2025 повторно подано клопотання, яке за змістом відповідає клопотанню від 13.10.2024, на яке 17.07.2025 старшим дізнавачем ВД Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 листом повідомлено заявника, що на виконання клопотання в порядку ст. 40-1 КПК України надано відповідне доручення щодо забезпечення допиту ОСОБА_4 .
Вказаним дорученням уповноважено встановити свідків, які могли бачити або чути обставини події, що мало місце 12.07.2023 близько 05:00 год. за адресою:
АДРЕСА_1 , а також допитати ОСОБА_4 .
На виконання зазначеного доручення працівниками ВКП Подільського УП ГУ НП
у м. Києві було здійснено низку заходів, в результаті проведення яких встановлено, що ОСОБА_4 допитати не виявилося можливим, оскільки він знаходиться за межами м. Києва, а також те, що він не вижджав 12.07.2023 у складі групи медичних працівників для надання медичної допомоги ОСОБА_3 (рапорт ст. о/у ВКП Подільського УП ГУ НП
у м. Києві від 30.07.2025).
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що дізнавачем відділу дізнання Подільського УП ГУ НП у м. Києві, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024105070000112 від 14.02.2024, виконано вимоги процесуального закону як щодо належного розгляду клопотання потерпілого у кримінальному провадженні, так і щодо застосовування передбачених законом заходів для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Вимога скаржника зобов'язати дізнавача невідкладно надати копію протоколу допиту після його складення є передчасною з огляду на те, що такий допит свідка ОСОБА_4 не відбувся, клопотання про надання потерпілому такого протоколу не подавалося і, відповідно, дізнавачем не допущено бездіяльність щодо надання копії протоколу допиту свідка.
Керуючись статтями 7,9, 220, 303-307, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача відділу дізнання Подільського УП ГУ НП у м. Києві, яка полягає у непроведенні допиту свідків у кримінальному провадженні № 12024105070000112 від 14.02.2024 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1