Справа № 758/8908/25
14 серпня 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Войтенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Вигівської В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Нікушина Валерія Сергіївна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 від 30.12.2024 р. №4А-3770 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Позов обґрунтований тим, що 30.12.2024 р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП: за неявку ОСОБА_1 17.10.2024 за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк та місце, зазначені в повістці/розпорядженні/викликом, чим порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Таку постанову позивач вважає незаконною та просить її скасувати, посилаючись на те, що не отримував повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 чи повідомлення про розгляд справи щодо нього про вчинення адміністративного правопорушення.
Вказує, що перш ніж притягати його до адміністративної відповідальності, відповідач мав би мати докази, які підтверджують факт його неявки за викликом. Втім, оскільки йому не була вручена повістка, а у протоколі не зазначено, коли відбувався розгляд справи про адміністративне правопорушення, зазначає, що його було позбавлено права бути вчасно обізнаним з приводу розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Вважає, що в оскаржуваній постанові не зазначено обставин і не викладено суть адміністративного правопорушення, не зазначено, що саме скоїв позивач. Вважає, що міг би бути притягнутим до адміністративної відповідальності лише у випадку, якби виклик попередньо був доведений до його відома.
Посилається на те, що дізнався про оскаржувану постанову, коли отримав постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з нього штрафу на користь держави в розмірі 51 000, 00 грн. Вказує, що не з'явився за викликом до відповідача, оскільки ніякої повістки не отримував. Так, в матеріалах справи відсутні докази його відмови отримувати повістку про виклик як військовозобов'язаного. Також зазначає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся за його відсутності, що підтверджується оскаржуваною постановою, Вказує, що дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення відсутні.
Посилаючись на безпідставність притягнення його до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, у якому просить суд скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 30.12.2024 р. №4А-3770 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Ухвалою судді від 18 червня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.
Відповідачем ухвала суду та копія позову отримана 15.07.2025 р.
Відповідач скористався правом на подачу Відзиву на позовну заяву.
05 серпня 2025р. до суду надійшов Відзив на позовну заяву. Відповідач зазначає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам статті 283 КУпАП, містить опис обставин, встановлених відповідачем під час розгляду справи, що спростовує твердження позивача про відсутність викладених обставин та не встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення. Відповідач спростовує обов'язок складати протокол про вчинення адміністративного правопорушення, адже відповідно до статті 258 КУпАП протокол не складається, у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП.
До відзиву позивач долучив роздруківку трекінгу Укрпошти 0600293817909, за відомостями якого вбачається, що судова повістка направлялася за адресою: АДРЕСА_1 , однак повернулася відповідачу з відміткою Укрпошти «Відсутність адресата за вказаною адресою». Посилаючись на пункт 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, відповідно до якого відповідач вважається таким, що виконав вимоги чинного законодавства щодо вручення повісток, а позивача таким, що був належним чином повідомленим про необхідність явки до ТЦК, відповідач зазначав, що правомірно визнав позивача ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
08.08.2025 року від представника позивача надійшла Відповідь на відзив. Представник позивача зазначає, що наданий відповідачем відзив є необґрунтованим та поданим з порушенням строків. Так, відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що позивачу було відомо про факт виклику, який підтверджує поштовим документом з номером трекінгу. Однак, копія наданого відповідачем поштового відправлення не містить ні дати, ні відмітки про вручення, а копія довідки про причини повернення вказує, що відправлення повертається, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою. Вказує, що відповідачем надано копію виклику ОСОБА_1 на розгляд справи про адміністративне правопорушення, однак його не можна вважати належним та достатнім доказом, оскільки відповідачем не надано підтвердження направлення даного виклику позивачу. Крім того, зазначає, що відповідачем було порушено строки на подання відзиву на позовну заяву, оскільки останнім днем подання відзиву є 31.07.2025 року.
Дослідивши надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 30.12.2024 р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 прийнято постанову №4А-3770, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 25 500 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме, що ОСОБА_1 17.10.2024 не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк та місце, зазначені в повістці/розпорядженні/викликом, чим порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Надаючи оцінку доводам позивача, суд зазначає, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за неявку 17.10.2024 за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк та місце, зазначені в повістці/розпорядженні/викликом.
Згідно із частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до абзацу 7 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Згідно з частиною першою статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини третьої статті 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З аналізу вищезазначених правових норм у контексті спірних правовідносин слідує, що для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність поважних причин неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці.
З матеріалів справи вбачається, що 17 жовтня 2024р. за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було сформовано повістку №416940, за якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зобов'язувався з'явитися до Подільського ТЦК (за адресою: АДРЕСА_2 ) 17 жовтня 2024р. на 11.00 годин для уточнення даних.
Формування повістки у такий спосіб відповідає пункту 30 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, відповідно до якого: «Повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.
Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Повістка про виклик ОСОБА_1 до відповідача була направлена ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою позивача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Така адреса зазначена позивачем в позовній заяві.
Слід зазначити, що форма повістки та розписки про її вручення, їх зміст визначені в Додатку 11 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Порядок №1487), згідно з яким повістка має відривну частину - розписку про те, що повістка про виклик у визначений час до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повинна бути одержана певним громадянином із засвідченням його особистим підписом.
Як зазначено у примітці Додатку 11 до Порядку №1487, повістка вважається врученою:
- рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення - у день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора, або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання (роботи, навчання), якщо особа не повідомила про іншу свою адресу;
- шляхом вручення під особистий підпис - у день, зазначений у розписці до повістки, в якій проставлений підпис особи, або день складеного у довільній формі акта про відмову особи в отриманні повістки під особистий підпис (за підписом осіб, які мали намір вручити особі повістку).
Крім того, відповідно до пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560) належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до ТЦК та СП у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Відповідно до пункту 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 (далі - Правила №270) рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Пунктом 85 Правил №270 передбачено, що поштові відправлення з позначкою «Вручити особисто», адресовані фізичним особам, підлягають врученню особисто адресатам або особам, уповноваженим ними на це в установленому порядку. Вручення зазначених поштових відправлень, а також рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка», адресованих посадовим і службовим особам органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, або за місцем роботи фізичних осіб, здійснюється у порядку, визначеному в таких органах, підприємствах, установах. Рекомендовані листи з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам.
Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у справі №800/547/17: «направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним».
Як вбачається з копії конверту, у якій позивачу направлялася повістка про виклик до ТЦК на 17 жовтня 2024 р., працівниками Укрпошти 18 жовтня 2024 року проставлено відмітку «Відсутність адресата за вказаною адресою»; в подальшому відправлення із повісткою про виклик повернулося в ІНФОРМАЦІЯ_4 та його копія надана суду.
Отже, в розумінні положень Порядку №560, Правил №270 та з урахуванням трекінгу відстеження поштового відправлення, повістка №416940 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 вважається врученою, а особа, якій вона була направлена - належним чином повідомлена.
За відсутності поважних причин неявки до ТЦК за повісткою, військовозобов'язаний вважається таким, що не з'явився за викликом; неявка містить склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Поряд з цим, частиною першою статті 249 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу та, а також статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
Згідно частини першої статті 279-9 КУпАП, у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов'язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (частина друга статті 279-9 КУпАП).
Отже, справа про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності лише у випадку подання такою особою відповідної заяви.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд відмічає, що у матеріалах справи відсутні докази повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи про адміністративне правопорушення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, так як і доказів подання позивачем до ІНФОРМАЦІЯ_6 відповідної заяви про визнання вчиненого ним правопорушення. Матеріали справи не містять письмової згоди-заяви ОСОБА_1 на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що хоча оспорювана постанова №4А-3770 ухвалена уповноваженою посадовою особою (начальником) ІНФОРМАЦІЯ_6 та стягнення накладено в межах санкції статті з дотриманням строків накладення адміністративного стягнення, однак органом ТЦК та СП було порушено процедуру притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, що є самостійною підставою для визнання протиправним та скасування такого акту індивідуальної дії.
Судом враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відтак, доводи позивача, викладені у позовній заяві, є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5-7, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Скасувати постанову №4А-3770 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 30.12.2024 р. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у виді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або проголошення постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Войтенко