Справа № 755/15797/25
Провадження №: 3/755/5470/25
"26" серпня 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП,
установив:
Суддею визнано доведеним, що ОСОБА_1 26.06.2025 року о 16 годині 45 хвилин в м. Києві, на Броварському проспекті, 20/3, керуючи транспортним засобом марки «Volvo S80», н.з. НОМЕР_1 (належить БОБФ ВЧ НОМЕР_2 ), при зміні напрямку руху не був уважним, не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «Volvo FH», д.н.з. НОМЕР_3 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Місце дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_1 залишив.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3.б, 2.10.а Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 122-4, 124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнав, зазначив, що він рухався в правій смузі, перед ним було ще два транспортних засоби. В лівій смузі рухався вантажний автомобіль з напівпричепом. Рух був інтенсивний. Автомобілі, що знаходились перед ним, виїхали на Броварський проспект та поїхали далі. Під'їхавши до проспекту, він перевірив, що зліва перешкод немає, та почав повільно виїжджати на проспект. В той саме момент вантажний автомобіль теж виїздив на проспект з лівої смуги, зупинився щоб пропустити легкові автомобілі, які рухались в правій смузі. Коли він почав виїзд на проспект, відчув удар в ліву сторону автомобіля, та зупинився. Удар був здійснений вантажним автомобілем, який зміщувався з лівої смугу в його смугу. Водій вантажного автомобіля повністю визнавав свою провину, та викликав поліцію для фіксації ДТП. Прочекавши поліцію 3,5 години, та з огляду на те, що водій вантажного автомобіля не мав до нього претензій, пошкодження були незначні, потерпілих не було, залишивши свій номер телефону, поїхав у справах. Водій вантажного автомобіля в подальшому з ним не зв'язувався. Згодом йому зателефонували з поліції для його явки та надання пояснень. Зазначив, що віє є діючий військовослужбовцем, та в той день їздив по службі. Повідомив, що європротокол з водієм вантажного автомобіля не складали, вважав, що з водієм все вирішили.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Стаття 122-4 КУпАП встановлює відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Як наголошується в ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, що також доводиться зібраними у справі доказами, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 402277 та ЕПР1 № 402288 від 25.07.2025 року; схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 26.06.2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 27.07.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 26.06.2025 року та рапортом працівника патрульної поліції від 26.06.2025 року.
Так, в письмових поясненнях від 26.06.2025 року водій ОСОБА_3 зазначив, що на з'їзді з вулиці Братиславська на Броварський проспект, на виїзді на Броварський проспект, для повороту праворуч в напрямку Броварів. В цей час автомобіль «Volvo» рухався за його автомобілем. Побачивши, що праворуч відсутні транспортні засоби, почав рух. При виїзді на проспект сталося зіткнення з автомобілем «Volvo», н.з. НОМЕР_1 . Після очікування працівників поліції приблизно 3,25 год., водій автомобіля «Volvo» поїхав, сказавши, що немає можливість очікувати і надалі.
Пунктом 2.3.б Правил дорожнього руху України визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 2.10 Правил дорожнього руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров'я; ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди; є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Пунктом 2.11 Правил дорожнього руху України передбачено, що якщо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди немає потерпілих та не завдано матеріальної шкоди третім особам, а транспортні засоби можуть безпечно рухатися, водії (за наявності взаємної згоди в оцінці обставин скоєного) можуть прибути до найближчого поста або до органу Національної поліції для оформлення відповідних матеріалів, попередньо склавши схему пригоди та поставивши підписи під нею.
У разі настання контактної (наявне зіткнення) дорожньо-транспортної пригоди за участю лише двох забезпечених транспортних засобів, за умови заподіяння шкоди майну виключно у вигляді пошкодження (знищення) транспортного засобу, незаподіяння шкоди життю та здоров'ю фізичних осіб, відсутності у водіїв обох транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, впливу лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, а також за умови досягнення згоди таких водіїв щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, такі водії мають право без залучення відповідних підрозділів Національної поліції спільно скласти для надання страховику повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду у паперовій чи електронній формі за формою і відповідно до інструкції, затверджених Моторним (транспортним) страховим бюро. Після складення такого повідомлення водії транспортних засобів мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформування відповідних підрозділів Національної поліції про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно п. 13.1 Правил дорожнього руху України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
В процесі розгляду даної справи було встановлено, що водій транспортного засобу марки «Volvo S80», н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в так званій «мертвій зоні» водія автомобіля «Volvo FH», при зміні напрямку руху не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно, не зреагував на її зміну, не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «Volvo FH», д.н.з. НОМЕР_3 .
Так, уважність і адекватне реагування на зміну дорожньої обстановки є основою забезпечення безпеки дорожнього руху, оскільки своєчасне виявлення небезпеки для руху дозволяє водієві прийняти правильне рішення для об'їзду або зниження швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу.
Під час вибору безпечного бокового інтервалу водій має враховувати швидкість руху, стан проїзної частини, кривизну ділянки дороги та тип транспортного засобу.
Таким чином, приходжу до висновку, що водій транспортного засобу транспортного засобу марки «Volvo S80», н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 дійсно порушив п. 2.3.б, 13.1 Правил дорожнього руху України, що призвело до зіткнення з транспортним засобом марки «Volvo FH», д.н.з. НОМЕР_3 , яким керував водій ОСОБА_3 .
Водночас, доводи водія ОСОБА_1 не приймаються до уваги, оскільки останні є неспроможними та такими, що спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Суддею при винесенні постанови враховуються також положення ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», у відповідності до яких, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до загальних положень ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Стаття 33 КУпАП передбачає, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Таким чином, враховуючи викладене, суддя вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП.
Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи обставини правопорушення, докази наявні у матеріалах справи, суддя дійшов до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкцій ст. 122-4 КУпАП.
У відповідності до ст. 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір в дохід держави в розмірі ставки, визначеної п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Згідно п. 12 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
З огляду на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, на момент пригоди перебував на військовій службі, судовий збір стягненню з нього не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23, 24, 30, 122-4, 124, 283, 284 КУпАП, суддя, -
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 3400 (три тисячі чотириста) грн.
Роз'яснити, що в разі не сплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя М. Сазонова