Справа № 755/14483/25
Провадження №: 3/755/5197/25
"21" серпня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Федосєєв С.В. розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. ст. 124, 122-4 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 , 15.07.2025 року о 17 годині 30 хвилин, залишив транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN», д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Києві по вул. Єлизавети Шахатуні, при зміні напрямку не був уважним не дотримався безпечного бокового інтервалу внаслідок чого здійснив наїзд на транспортний засіб марки «OPEL» д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушено п. 13.1 Правил дорожнього руху України.
Крім того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 25.07.2025 року, ОСОБА_1 , 15.07.2025, о 17:30 був учасником ДТП, після чого місце ДТП залишив, до поліції не повідомив, чим порушено п. 2.10 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення погодився, свою вину визнав частково, а саме в ДТП, але він не відчув удару через що поїхав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Як роз'яснено в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Зокрема, згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 124 КУпАП, повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №335366 від 19.05.2025, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями та рапортом.
Разом з тим, відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 8 Конституції України декларує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Зокрема, згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Крім того, як зазначає в своїй постанові ВС № 463/1352/16-а від 08.07.2020,що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, є недоведеним.
У судовому засіданні, особою, надано пояснення, які є послідовними та логічними, викладені вище, що не викликають сумніву щодо їх достовірності, тому суд бере їх до уваги.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 не порушив п. 2.10 ПДР України, у зв'язку з чим, у діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення за ст. 122-4 КУпАП
Враховуючи характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу за ст. 124 КУпАП. Саме адміністративне стягнення на думку суду буде достатнім з врахуванням всіх обставин справи.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36, 38, 40-1, 122-4, 124, 283-284 КУпАП, суд -
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ст. 122-4 КУпАП - закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір в сумі 605(шістсот п'ять ) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Строк пред'явлення до виконання постанови 3 місяці з дня її винесення.
Суддя