Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/7950/25
Номер провадження 1-кс/711/1970/25
29 серпня 2025 року м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1
за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання прокурора відділу забезпечення процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12025250000000622, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 України, про арешт майна, -
Прокурор відділу забезпечення процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, поданим в рамках кримінального провадження №12025250000000622, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 України, про арешт майна.
Вказуючи, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025250000000622, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 24.08.2025 року близько 23-30 водій вантажного автомобіля «MAN», р.н. НОМЕР_1 , з напівпричепом «АWM», р.н НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухаючись на 147 км. а/д Київ-Одеса в напрямку м. Одеса, здійснив наїзд на пішохода невстановленої особи жіночої статі віком близько 40 років, яка перетинала проїзну частину, в результаті даної ДТП пішохід від отриманих травм померла на місці пригоди.
В ході проведення 25.08.2025 огляду місця події, автомобіль «MAN», р.н. НОМЕР_1 , з напівпричепом «АWM», р.н НОМЕР_2 , був оглянутий із застосуванням фотографування, в процесі чого на даному транспортному засобі були виявлені пошкодження і сліди, які виникли внаслідок ДТП та можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Після завершення огляду місця події автомобіль «MAN», р.н. НОМЕР_1 , з напівпричепом «АWM», р.н НОМЕР_2 , було вилучено і направлено для подальшого зберігання на територію за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Степана Бандери,12.
Приймаючи до уваги, що оглянутий та вилучений 25.08.2025 автомобіль «MAN», р.н. НОМЕР_1 , з напівпричепом «АWM», р.н НОМЕР_2 , у даному кримінальному провадженні має значення речового доказу, оскільки зберігає на собі сліди кримінального правопорушення, постановою слідчого від 25.08.2025 вказаний транспортний засіб було визнано речовим доказом та місцем його зберігання було визначено на території за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул.. Степана Бандери, 12.
Під час досудового розслідування слідству необхідно перевірити технічний стан автомобіля «MAN», р.н. НОМЕР_1 , з напівпричепом «АWM», р.н НОМЕР_2 , що викликає необхідність проведення відповідних судових експертиз, методика проведення яких передбачає надання експертам для дослідження відповідних об'єктів, у даному випадку автомобіля «MAN», р.н. НОМЕР_1 , з напівпричепом «АWM», р.н НОМЕР_2 , у стані, який він мав на момент вилучення.
З цих причин слідству є вкрай важливим, з метою забезпечення кримінального провадження, запобігти можливостям приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження цих речових доказів, що можливо досягти лише шляхом позбавлення власників чи інших зацікавлених осіб права на їх відчуження, розпорядження чи користування ними. При цьому слідство вважає, що повернення речового доказу власнику жодним чином не гарантує можливості запобігання указаним вище ризикам, адже такі ризики можуть бути вчинені як самим власником, так і третіми, в тому числі зацікавленими, особами з будь-якою метою (перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні, відновлення транспортного засобу з метою його продажу, умисного пошкодження чи таємного викрадення майна і т.п.).
В ході досудового розслідування встановлено, що автомобіль «MAN», р.н. НОМЕР_1 , з напівпричепом «АWM», р.н НОМЕР_2 , згідно свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 15.10.2020 року, НОМЕР_4 від 25.01.2018 року належать ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі викладеного, приймаючи до уваги те, що автомобіль ««MAN», р.н. НОМЕР_1 , з напівпричепом «АWM», р.н НОМЕР_2 , є речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки зберіг на собі сліди кримінального правопорушення та під час досудового розслідування необхідно провести судові експертизи із його залученням у стані, який він мав на момент огляду місця події 25.08.2025, а також слідчі дії, в яких може виникнути необхідність, з метою забезпечення збереження указаних речових доказів та досягнення дієвості кримінального провадження, прокурор звернувся до слідчого судді з даним клопотанням, в якому просив накласти арешт на вказаний транспортний засіб, шляхом заборони володільцю та іншим зацікавленим особам відчужувати, розпоряджатись, та/або користуватись арештованим майном.
До початку розгляду клопотання прокурор подав заяву про розгляд клопотання без його участі та без фіксування судового процесу. Також підтримав клопотання та просив його задоволити з підстав викладених в ньому.
Від власника автомобіля «MAN», р.н. НОМЕР_1 , з напівпричепом «АWM», р.н НОМЕР_2 , - ОСОБА_5 до клопотання долучено заяву про розгляд даного клопотання без його участі. Також зазначено, що власник не заперечує проти накладення арешту на належний йому транспортний засіб.
Відповідно до положень ч.1 ст. 172 КПК України не прибуття в судове засідання осіб, зазначених в цій частині, не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи вищенаведене, судовий розгляд здійснювався без фіксації процесу технічними засобами.
Дослідивши зміст клопотання, матеріали додані до нього, слідчий суддя приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025250000000622, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 України.
У ході досудового розслідування встановлено, що 24.08.2025 року близько 23-30 водій вантажного автомобіля «MAN», р.н. НОМЕР_1 , з напівпричепом «АWM», р.н НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухаючись на 147 км. а/д Київ-Одеса в напрямку м. Одеса, здійснив наїзд на пішохода невстановленої особи жіночої статі віком близько 40 років, яка перетинала проїзну частину, в результаті даної ДТП пішохід від отриманих травм померла на місці пригоди.
Відповідно до копії протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, проведеного 25.08.2025 в період часу з 00 год. 30 хв. до 02 год. 30 хв. встановлено, що на автомобілі «MAN», р.н. НОМЕР_1 , з напівпричепом «АWM», р.н НОМЕР_2 , наявні пошкодження і сліди, які виникли внаслідок ДТП та можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Після завершення огляду автомобіль «MAN», р.н. НОМЕР_1 , з напівпричепом «АWM», р.н НОМЕР_2 , вилучений та переданий на зберігання на територію за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Степана Бандери,12.
В ході досудового розслідування встановлено, автомобіль «MAN», р.н. НОМЕР_1 , та напівпричіп «АWM», р.н НОМЕР_2 , згідно свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 15.10.2020 року, НОМЕР_4 від 25.01.2018 року належать ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою старшого слідчого ВРЗСТ СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 від 25.08.2025, автомобіль «MAN», р.н. НОМЕР_1 , з напівпричепом «АWM», р.н НОМЕР_2 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025250000000622 від 25.08.2025, та залишено на зберігання на території за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул.. Степана Бандери, 12.
Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно ч.1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Зі змісту ч. 2 ст. 167 КПК України вбачається, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Тимчасове вилучення майна може бути здійснене під час обшуку та огляду, передбачено ч. 2 ст. 168 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Як встановлено в судовому засіданні, вказане в клопотанні майно було вилучене 25.08.2025 під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, клопотання про арешт майна направлено до суду 25.08.2025, тобто в межах строку, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України - заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Частина 1 ст. 170 КПК України вказує на те, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України - арешт майна допускається зокрема і з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно з ч.1 ст. 98 КПК України, - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, вилучений 25.08.2025 під час огляду місця дорожньо-транспортної події автомобіль «MAN», р.н. НОМЕР_1 , з напівпричепом «АWM», р.н НОМЕР_2 , є тимчасово вилученим майном, яке має доказове значення у даному кримінальному провадженні та може бути використаний як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, оскільки містить на собі пошкодження та сліди, що виникли внаслідок ДТП, тобто є речовим доказом у даному кримінальному провадженні та відповідає вимогам ст. 98 КПК України. Крім того, слідчий суддя враховує, що вказаний транспортний засіб необхідний для проведення відповідних судових експертиз, методика проведення яких передбачає надання експертам для дослідження відповідних об'єктів, у даному випадку автомобіль «MAN», р.н. НОМЕР_1 , з напівпричепом «АWM», р.н НОМЕР_2 , у тому стані, який він мав на момент огляду місця події.
На підставі викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на тимчасово вилучене майно - автомобіль «MAN», р.н. НОМЕР_1 , з напівпричепом «АWM», р.н НОМЕР_2 , власниками яких є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та заборонити відчужувати, розпоряджатись та користуватись вказаним вище майном, до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.
При цьому, слідчий суддя враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. ст. 170-175, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора відділу забезпечення процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12025250000000622, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні, внесеному 25.08.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025250000000622, з метою збереження речового доказу, на майно, а саме на автомобіль ««MAN», р.н. НОМЕР_1 , з напівпричепом «АWM», р.н НОМЕР_2 , які згідно свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 15.10.2020 року, НОМЕР_4 від 25.01.2018 року належать ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ).
Заборонити відчуження, розпорядження та користування вищевказаним майном, до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню прокурором.
Ухвала суду не пізніше наступного дня з дня оголошення надсилається особі, яка не була присутня в судовому засіданні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, без участі якої її постановлено, може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1