Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/5637/25
Провадження 2-а/552/103/25
Іменем України
29.08.2025 Київський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді Самсонової О.А.,
секретар судового засідання - Хрипунова Т.В.,
учасники справи та їхні представники:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Ткаченко Анна Володимирівна,
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
представник відповідача - Шутько Андрій Володимирович,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_4 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позовна заява обґрунтована тим, що 18 червня 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 прийнята постанова № 3274 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 17000 грн.
Зазначав, що правопорушення ним не вчинялися, до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП він притягнутий безпідставно, розгляд справ про адміністративне правопорушення відбувся з порушенням установленого порядку, без його участі та без його повідомлення, оскаржувана постанова ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а отже, не підтверджено вчинення ним адміністративного правопорушення.
Тому позивач просив суд поновити йому строк на оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_5 № 3274 від 18 червня 2025 року, визнати протиправною та скасувати зазначену постанову. Провадження у справі про адміністративне правопорушення просив закрити. Судові витрати просив відшкодувати йому за рахунок відповідача.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 08 липня 2025 року відкрито провадження в даній справі, яку вирішено розглядати в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Цією ж ухвалою до участі у справі в якості другого відповідача залучено ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 14).
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 надав відзив на позов, у якому проти позовних вимог заперечив.
У відзиві зазначив, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що ведуть персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які хоч не мають статусу юридичної особи, але є суб'єктами владних повноважень, яким законом надано повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення і відповідно їх рішення, дії чи бездіяльність у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути оскаржена до місцевих загальних судів як адміністративних судів.
У такому випадку саме ці районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки повинні виступати як відповідачі в цих справах.
Позивач ОСОБА_1 оскаржує постанову ІНФОРМАЦІЯ_4 про притягнення до адміністративної відповідальності, який розглядав справу і накладав адміністративне стягнення, і тому правомірно звертається з позовом саме до цього органу військового управління.
Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_6 не приймав будь-яких управлінських рішень у адміністративній справі, він безпідставно залучений судом до участі в цій судовій справі як відповідач.
Відповідно до норм чинного законодавства військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк, проходити медичний огляд , тощо.
ОСОБА_1 від проходження військово-лікарської комісії відмовився.
Таким чином ОСОБА_1 правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП.
Тому відповідач просив суд залишити постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 18 червня 2025 року № 3274 без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 відзиву на позов не надав.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 від 18 червня 2025 року за № 3274 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.
Відповідно до вказаної постанови 11 червня 2025 року близько 12 год 32 хв. ОСОБА_1 після уточнення військово-облікових даних та отримання своїх медичних документів військовозобов'язаний ОСОБА_1 відмовився від проходження військово-лікарської комісії (а.с. 32).
Вирішуючи питання про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, суд виходить з такого.
Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у випадку порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку - в особливий період.
Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17000 грн. до 25500 грн.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
На території України особливий період розпочався 17.03.2014 року відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію».
Аналізуючи поняття «особливий період», визначене в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Законі України «Про оборону України» особливий період охоплює період мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до абз. 3 ст. 4 «Про оборону України» з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.
На разі в Україні, згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, введено правовий режим воєнного стану, який є результатом фактичного початку воєнних дій, та який продовжено.
Стаття 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» визначає, що громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Позивач факт відмови від проходження військово-лікарської комісії заперечує.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Факт направлення ОСОБА_1 для проходження військово-лікарської комісії підтверджується направленням №7/657 без зазначення дати, виданим на ім.'я ОСОБА_1 , (а.с.29) та карткою обстеження та медичного огляду №7/657, оформленою на ім'я ОСОБА_1 (а.с.30-31).
В позовній заяві позивач заперечує факт відмови від проходження військово-лікарської комісії.
Але долученими відповідачем до відзиву доказами факт відмови позивача від проходження військово-лікарської комісії підтверджується.
Так, у протоколі № 3273 від 11 червня 2025 року, складеному відносно ОСОБА_1 , зазначено суть адміністративного правопорушення: 11 червня 2025 року близько 12 год. 32 хв. ОСОБА_1 після уточнення військово-облікових даних та отримання своїх медичних документів військовозобов'язаний ОСОБА_1 відмовився від проходження військово-лікарської комісії (а.с. 27).
У вказаному протоколі ОСОБА_1 зазначив, що пояснення надасть під час розгляду справи.
Крім того, як вбачається зі змісту протоколу, ОСОБА_1 був під розпис повідомлений, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 00 хв. 18 червня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 , кабінет №12.
Тобто про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач був повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Крім протоколу про адміністративне правопорушення № 3274, факт відмови позивача від проходження військово-лікарської комісії підтверджується його заявою від 11 червня 2025 року, у якій він зазначив: «Я, ОСОБА_1 , заявляю, що відмовляюсь від проходження ВЛК по причині, що вважаю це неправомірними діями, що суперечать чинному законодавству» (а.с. 31, зворот).
Також відмова ОСОБА_1 від проходження військово-лікарської комісії підтверджується актом щодо відмови від проходження позаштатної військово-лікарської комісії сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_5 від 11 квітня 2025 року (а.с. 29).
Оскільки попередню військово-лікарську комісію ОСОБА_1 проходив 11 вересня 2023 року, тобто під час воєнного стану, тобто більше ніж рік тому, підстави для відмови від проходження військово-лікарської комісії 11 червня 2025 року у нього були відсутні.
Таким чином долученими до матеріалів справи доказами підтверджується, що дійсно 11 квітня 2025 року ОСОБА_1 відмовився від проходження військово-лікарської комісії, відповідальність за що передбачена ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Тому до адміністративної відповідальності позивач притягнутий правомірно.
Статтею 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови № 3274 від 18 червня 2025 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Вирішуючи клопотання позивача про поновлення строку на оскарження постанови № 3274 від 18 червня 2025 року, суд бере до уваги відсутність доказів того, що копію такої постанови він одержав в день її винесення. Зазначене суд розцінює як обставини, що свідчать про поважні причини пропуску ним строку на звернення до суду.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Оскільки судом встановлено, що позивач строк на оскарження постанови № 3274 від 18 червня 2025 року пропустив з поважних причин, наявні підстави для поновлення пропущеного позивачем процесуального строку.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати покладаються на нього та не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_4 від 18 червня 2025 року № 3274.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , проживаючий: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складений 29.08.2025 року.
Головуючий О.А.Самсонова