Справа № 296/7836/25
1-кс/296/3641/25
Іменем України
27 серпня 2025 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , заставодавця ОСОБА_6 , розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 про звернення застави в дохід держави у кримінальному провадженні №12025060000001223 від 11.06.2025 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 4 ст. 189 КК України у кримінальному провадженні №12025060000001223 від 11.06.2025,
До слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання прокурора відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 про звернення застави в дохід держави у кримінальному провадженні №12025060000001223 від 11.06.2025 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 4 ст. 189 КК України у кримінальному провадженні №12025060000001223 від 11.06.2025.
Клопотання обгрунтовано тим, що 27.06.2025 слідчим суддею Корольовського районного суду міста Житомира до підозрюваного за ч. 4 ст. 189 КК України у кримінальному провадженні №12025060000001223 від 11.06.2025 ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави в сумі 363360,00 грн.
Також в ухвалі було вказано покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави, певні обов'язки серед яких:- не відлучатися з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора, або суду.
30.06.2025 за ОСОБА_4 внесено заставу та він звільнений з під варти, отже з цього часу він не мав права відлучатися з місця проживання: АДРЕСА_1 .
16.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч.4 ст.189 КК України .
Згідно матеріалів кримінального провадження 03.07.2025, 16.07.2025 підозрюваний ОСОБА_4 , без дозволу слідчого, прокурора або суду залишив місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 для зустрічі з потерпілим ОСОБА_8 , порушення вказаного обов'язку створило причини та передумови для вчинення нового злочину та є підставою для звернення застави в дохід держави.
27.08.2025 під час судового розгляду прокурор підтримав клопотання та просив його задовільнити.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 , сам підозрюваний та заставодавець- ОСОБА_9 заперечували проти клопотання прокурора.
Захисник надав ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 05.08.2025 про виправлення описки в ухвалі суду від 27 червня 2025 року у справі № 296/7095/25 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , де вказано:
"Вважати правильним у резолютивній частині ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 27 червня 2025 року зазначення обов'язку покладеного на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі внесення застави - не відлучатися з міста Житомира без дозволу слідчого, прокурора, або суду"
На думку захисника це виключає звернення застави в дохід держави оскільки підозрюваний не допустив порушень обов'язків.
Прокурор ОСОБА_3 після надання копії ухвали від 05.08.2025 продовжував наполягати на задоволенні клопотання вказуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 в період дії запобіжного заходу вчинив інше кримінальне правопорушення і тому застава має бути все ж таки звернена в дохід держави.
Вислухавши сторони кримінального провадження слідчий суддя прийшов наступного
Згідно ст.2 КПК України з авданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
27.06.2025 слідчим суддею Корольовського районного суду міста Житомира до підозрюваного за ч. 4 ст. 189 КК України у кримінальному провадженні №12025060000001223 від 11.06.2025 ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави в сумі 363360,00 грн.
Також в ухвалі було вказано покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави, певні обов'язки серед яких:- не відлучатися з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора, або суду.
30.06.2025 за ОСОБА_4 внесено заставу та він звільнений з під варти,
16.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч.4 ст.189 КК України .
Згідно матеріалів кримінального провадження 03.07.2025, 16.07.2025 підозрюваний ОСОБА_4 , без дозволу слідчого, прокурора або суду залишив місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 для зустрічі з потерпілим ОСОБА_8 , порушення вказаного обов'язку створило причини та передумови для вчинення нового злочину та є підставою для звернення застави в дохід держави.
Перед слідчим суддею стоїть питання звернення застави в дохід держави через порушення обов'язків покладених на підозрюваного ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді в межах запобіжного заходу тобто відповідно до ч.8 ст.182 КПК України.
Саме на таку норму КПК України послався прокурор у клопотанні, що подоно до слідчого судді.
Розглянувши клопотання слідчий суддя прийшов наступного.
Застава є запобіжним заходом (п.3 ч.1 ст.176 КПК Ураїни)
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
За приписами ч. 3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
Положеннями ч. 6 ст. 182 КПК України визначено, що з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до ч. ч. 8-10 ст. 182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Таким чином, метою припису ч. 8 ст. 182 КПК України є запобігання порушенню підозрюваним покладених на нього обов'язків шляхом застосування заходу кримінально-процесуальної відповідальності за таке порушення.
Отже, у разі порушення умов такого запобіжного заходу як застава ( будь-якого з обв'язків) слідчий суддя, суд вправі застосувати заходи кримінально-процесуальної відповідальності - звернути заставу в дохід держави.
Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
З наведеного вище слідує, що звернення застави в дохід держави є невід'ємною складовою зміни запобіжного заходу в вигляді застави, яка передбачена частинами 8 та 10 статті 182 КПК України, та охоплюється поняттям застосування запобіжного заходу в вигляді застави.
У зв'язку із викладеним, звернення застави в дохід держави має (із врахуванням особливостей цього заходу) відповідати встановленим правилам застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
05.08.2025 слідчий суддя, що застосував запобіжний захід до ОСОБА_4 , відповідною ухвалою (справа №296/7095/25) вніс випавлення у свою ухвалу від 27.06.2025 та вказав "Вважати правильним у резолютивній частині ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 27 червня 2025 року зазначення обов'язку покладеного на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі внесення застави - не відлучатися з міста Житомира без дозволу слідчого, прокурора, або суду". Ухвала набрала законної сили - 11.08.2025
Доказів відлучення ОСОБА_4 з м.Житомира матеріали клопотання не містять, а отже і доказів порушення дії обов'язків визначених слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу Гамоцькому, що виключає можливість задоволення клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави.
Разом з цим, як підставу для звернення застави в дохід держави вказану прокрором ОСОБА_10 під час судового засідання 27.08.2028 - вчинення нового злочину ОСОБА_4 за ч.4 ст.189 КК України на підтвердження ризиків п.5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя відкидає, оскільки ч.8 ст.182 КПК України містить вичерпний перелік підстав для звернення застави в дохід держави - "у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору".
Враховуючи викладене клопотання прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.182 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 про звернення застави в дохід держави у кримінальному провадженні №12025060000001223 від 11.06.2025 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 4 ст. 189 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 29.08.2025
Слідчий суддя ОСОБА_1