Справа № 159/8311/24
Провадження № 2/159/357/25
29 серпня 2025 року Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді Грідяєвої М.В.
при секретарі Шокот С.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ковель порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Підприємства теплових мереж «Ковельтепло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії,
ПТМ «Ковельтепло» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за за послуги з постачання теплової енергії, вказуючи на те, що основним видом діяльності підприємства є забезпечення тепловою енергією населення та інших споживачів міста Ковеля. Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав від 25.09.2024 року №396372255 власником нежитлового приміщення в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 2524 квм є ОСОБА_1 . Враховуючи приписи п.13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановлю КМУ ввід 08.09.2021 року, за заявою ОСОБА_1 від 23.12.2022 року, 01.12.2022 року між ПТМ «Ковельтепло» та фізичною-особою ОСОБА_1 укладено індивідуальний договір №70 з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії приміщення за адресою АДРЕСА_1 , опалювальна площа 254,4 м.кв. ОСОБА_1 не є суб'єктом підприємницькою діяльності, діяльність припинена з 27.07.2017 року. Відповідно до рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради «Про початок опалювального сезону 2022-2023 років» від 19.10.2022 №306, рішення «Про припинення опалювального сезону 2022-2023 років» від 12.04.2023 року №92, рішення «Про початок опалювального сезону 2023-2024 років» від 12.10.2023 року №343, рішення «Про припинення опалювального сезону 2023-2024 років» від 29.03.2024 року №105 ПТМ «Ковельтепло» розпочинало і закінчувало опалювальні сезони в м.Ковелі, в тому числі по АДРЕСА_2 (житловий будинок, у якому знаходиться нежитлове приміщення відповідача). Об'єктом постачання теплової енергії є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку: житлових і нежитлових, які є його невід'ємною частиною. За рахунок теплопровідності, випромінювання і конвенції теплова енергія, що подається в житловий будинок через приєднану мережу розподіляється по всьому будинку по внутрішньо будинковій системі теплопостачання, що складається із стояків, нагрівальних елементів, а також іншого обладнання розташованого на цих мережах і поширюється не тільки від радіаторів, але й від інших елементів системи опалення (трубопроводи, стояки, підводки). Нежитлове приміщення відповідача знаходиться в житловому будинку по АДРЕСА_1 . Нежитлове приміщення,власником якого є відповідач, є невід'ємною частиною житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , відповідач є співвласником даного будинку. Будинок по АДРЕСА_2 обладнаний комерційним приладом обліку теплової енергії СВТУ-11Т (М2) зав.№02107, який повірений. В приміщенні відповідача встановлено розподільний засіб обліку теплової енергії (тепло лічильник СВТУ-10М (М2) №16176. На підприємстві діяли тарифи, встановлені виконавчим комітетом Ковельської міської ради згідно рішення №275 від 08.09.2022 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію та на послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води та згідно рішення №300 від 14.09.2023 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію та на послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води». Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та складається з : обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частина обсягу теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнанні індивідуальними системами опалення. Посилається на висновок постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2018 року справа 904/7024/17 згідно якої, якщо відповідне устаткування житловихнежитлових приміщень, що належить власникам таких приміщень, приєднане до внутрішньо будинкових систем, то власники таких приміщень є споживачами послуг та суб'єктами у сфері житлово-комунальних послуг. Посилається на ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Правила надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ№830 від 21.08.2019 року. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору. Згідно з абз.6 п.14 Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньо будинкових систем опалення будівлі/будинку. Таки обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 року №315. За частиною 1 ст.19 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує загальний облік її споживання, згідно з показаннями його засобів вимірювальної техніки. Обсяг спожитої енергії, визначається, як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 року №315. Вартість послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тари фів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання. Розподіл між споживачами обсягу спожитої в будівлібудинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень здійснюється відповідно до розділу III Методики розподілу. Пунктом 6 розділу III Методики визначено, що в будівлі/будинку, в якій/якому частина приміщень оснащена приладами розподільного обліку теплової енергії, а решта приміщень неоснащена такими приладами, наявні приміщення з індивідуальним опаленням таабо окремі приміщення з транзитними мережами опалення, обсяг спожитої теплової енергії розподіляється на опалення опалювального приміщення, оснащеного вузлом розподільчого обліку, визначається на підставі показань відповідного вузла розподільчого обліку з урахуванням частки обсягу спожитої теплової енергії на загально будинкові потреби опалення будівлі/будинку, що визначається пропорційно до загальних/опалювальних площ/об'ємів цих приміщень, та враховуючи вимоги розділів VI, VIII Методики. Для приміщень з індівідульним опаленням та окремих приміщень з транзитними мережами опалення, окрім визначеної частки спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загально будинкові потреби опалення, здійснюється розподіл теплової енергії, що надходить у ці приміщення від транзитних ділянок трубопроводів внутрішньо будинкових систем оплаення та ГВП, що прокладені у цих приміщеннях. Для опалювального приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі йогоїх показань, до нараховується обсяг теплової енергії QдонпрJ або Qдонпрg, якшо фактичне споживання теплової енергії у такому приміщенні менше мінімальної частки середнього питомого споживання, яка визначається відповідно до пунктів 1-3 розділу VI цієї Методики. Відповідно до п.1 Розділу VI Методики для споживачів, приміщення яких оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об'єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії. Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення визначається для опалювальних приміщень, оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії. Цією часткою перевіряють додержання теплового режиму в цих приміщеннях протягом опалювального періоду, в яких не допускається зниження температури повітря більше ніж на 4 С від нормативної температури внутрішнього повітря. Якщо опалювальне приміщення спожило менший обсяг теплової енергії визначений за показаннями приладів розподільного обліку теплової енергії, ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню до нараховується обсяг спожитої теплової енергії. Для опалювального приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, здійснюється донарахування обсягу теплової енергії з метою унеможливлювання опалення приміщення за рахунок суміжних опалювальних приміщень або опалювальних МЗК та допоміжних приміщень. У кожному розрахунковому періоді протягом опалювального періоду перевіряється дотримання вимоги щодо мінімального споживання теплової енергії в опалювальних приміщеннях, оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії. При перевірці спожитий опалювальним приміщенням обсяг теплової енергії на опалення, визначений за показаннями приладу (приладів) розподільного обліку теплової енергії та віднесений до загальної/опалюваної площі/об'єму цього приміщення, порівнюється з мінімальною часткою середнього питомого споживання теплової енергії. У разі недотримання цієї вимоги опалюваному приміщенню до нараховується обсяг теплової енергії за формулами 32.33 Методики. Згідно п.5 частини 2 статті 10 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» для споживачів, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку, розподільне питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі(1кубічний метр об'єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енегії, яка визначається згідно з методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в сфері житлово-комунального господарства. Тобто в разі відсутності змін у показах розподільного приладу обліку наявне порушення споживачем вимог щодо мінімального споживання теплової енергії в розрахунковому періоді і такому споживачу здійснюється донарахування обсягу спожитої теплової енергії. Об'єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку і житлових, і нежитлових приміщень, які є невід'ємною частиною житлового будинку. За рахунок теплопровідності, випромінювання і конвекції теплова енергія, що подається в житловий будинок через приєднану мережу розподіляється по всьому будинку по внутрішньо будинковій системі теплопостачання, що складається із стояків, нагрівальних елементів, а також іншого обладнання розташованого на цих мережах і поширюється не тільки від радіаторів, але і від інших елементів системи опалення (трубопроводи, стояки, підводки тощо). Позивачем щомісячно протягом опалювальних періодів 2022-2023 років та 2023-2024 років проводилися донарахування обсягу споживання теплової енергії для потреб належного відповідачу приміщення до мінімальної частки питомого споживання теплової енергії, оскільки показники розподільного обліку теплової енергії у приміщенні відповідача були незмінними. Позивачем по нежитловому приміщенню по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 були проведені відповідні нарахування. Рахунки на оплату спожитої послуги формуються виконавцем або визначеною власником(співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку та надається споживачу у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором. Позивач на виконання умов укладеного договору №70 надав послуги з постачання теплової енергії на опалення будинку за адресою АДРЕСА_1 (у тому числі нежитлового приміщення відповідача площею 252 кв.м.), як невід'ємної частини житлового багатоквартирного будинку, в період з жовтня 2022 року по березень 2024 року на суму 67314 грн. 34 коп. У грудні 2022 року відповідачу було проведено коригування на суму 1731 грн. 05 коп. За вказаний період відповідачу відпущено теплової енергії на суму 65583 грн. 29 коп. (67314,34-1731,05). Відповідачем в порушення умов договору та законодавства не проведено оплату за відпущену теплову енергію, в зв'язку з чим станом на 01.10.2024 року утворилась заборгованість в розмірі 65583 грн. 29 коп. Посилається на ст.ст.530, 549,550, 610, 611, 612, 625 ЦК України. За несвоєчасну плату за теплову енергію стягується пеня в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, не перевищуючі розмір 100% загальної суми боргу, інфляційні нарахування та три проценти річних від простроченої суми. Сума нарахованої пені становить 65583 грн. 29 коп. , інфляційні нарахування 5861 грн. 48 коп., 3% річних 2232 грн. 49 коп. ПТМ "Ковельтепло" є комунальним підприємством, питання стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію має велике значення в державній економічній, політиці. Підприємство є основним в місті Ковелі виробником і надавачем послуг теплопостачання населенню та іншим споживачам. Несвоєчасні розрахунки споживача за теплову енергію призводять до неможливості оплати підприємством за спожиті обсяги енергоресурсів (газ, електроенергію), податків до бюджету, що в свою чергу, ставить під загрозу нормальну діяльність підприємства в наданні якісних послуг споживачам, що може спричинити надзвичайно кризову ситуацію в життєдіяльності міста Ковеля. Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПТМ "Ковельтепло" заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в розмірі 65683 грн. 29 коп., 65583 грн. 29 коп. пеня, 5861 грн. 48 коп. інфляційні, 2232 грн. 49 коп. 3% річних та судовий збір в розмірі 3028 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно письмової заяви просить розглянути справу у її відсутність, на позові наполягає.
Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, згідно письмової заяви представника просить розглянути справу без їх участі позов не визанє з підстав викладених в відзиві. Згідно відзиву, вказує на те, що з обставин справи вбачається, що у нежитловому приміщенні відповідача в будинку за адресою АДРЕСА_1 , встановлений розподільний засіб обліку теплової енергії (теплолічильник СВТУ-10М (М2) зав. № 16176 (акт прийняття в експлуатацію лічильника теплової енергії від 09.11.2018 року). Дана обставина підтверджується позивачем у позові та не заперечується відповідачем. Між сторонами укладено індивідуальний договір № 70 від 01.12.2022 року про надання послуг з постачання теплової енергії, предметом якого є зобов'язання виконавця (ПТМ «Ковельтепло») надавати споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. У відповідності до п. 9 договору обсяг спожитої у будівлі послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будівлі за показниками засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315. У разі виходу з ладу, втрати, відсутності вузла комерційного обліку у зв'язку із його ремонтом або повіркою ведення комерційного обліку спожитої послуги здійснюється відповідно до Методики розподілу (п.11, п.14 Договору). Таким чином, договором № 70 від 01.12.2022 року чітко обумовлено випадки у яких для визначення обсягу спожитої теплової енергії у будинку, застосовується розрахунковий метод визначення відповідно до Методики. Звертає увагу на те, що договором не обумовлено донарахування вартості теплової енергії, що донараховується у зв'язку із фактичним споживанням теплової енергії у приміщенні менше мінімальної частки середнього питомого споживання. Така умова в договорі відсутня, а тому позивач в даному випадку діяв в супереч умов укладеного між сторонами договору. Звертає увагу на недостовірність доказів, що подані позивачем. Позивачем у детальному розрахунку нарахувань за теплову енергію нежитлового приміщення (додаток 29 до позову) за основу нарахування беруться показники загальнобудинкового лічильника теплової енергії за період з жовтня 2022 року по березень 2024 року. Зі змісту позовної заяви вбачається, що будинок по АДРЕСА_1 обладнаний комерційним приладом обліку теплової енергії СВТУ - 11Т (М2) зав. № 02107. В копіях актів за період з жовтня 2022 року по березень 2024 року, що додані позивачем (додатки до позову 54-67), не ідентифіковано показники якого саме теплового лічильника там зафіксовані. Акти зі сторони споживача (Міцкевича, 1) підписані особою на прізвище ОСОБА_2 . В кожному акті підписи ОСОБА_2 не те що не схожі між собою, а взагалі абсолютно різні та виконані різними особами, що можна встановити візуально без застосування будь-яких спеціальних знань. Не зрозуміло чи має повноваження ОСОБА_2 на підписання даних актів від імені споживача Міцкевича 1. Посилається на ч.1 ст.77, ч.1 79 ЦПК України Вважає вищевказані акти неналежними та недостовірними доказами, що ставить під сумнів правильність складеного позивачем розрахунку. Детальний розрахунок нарахувань за теплову енергію нежитлового приміщення (додаток 29 до позову) зроблений неправильно. У Детальному розрахунку позивачем вказано показники загальнобудинкового лічильника, який визначає загальний обсяг спожитої у будинку теплової енергії. Даний обсяг позивач в подальшому розподіляє на обсяг опалення - 75 % та на обсяг опалення для загальнобудинкових потреби - 25 %. Обсяг спожитої у будинку теплової енергії у відповідності до ч.2 ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 року № 2119-VIII визначається за допомогою вузла комерційного обліку (який до прикладу вказаний позивачем в детальному розрахунку за жовтень 2022 року у кількості 4,89505 Гкал) та розподіляється на: - обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, - опалення місць загального користування, - гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), - забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції). Обсяг спожитої у будинку теплової енергії у відповідності до Методики розподіляється на: - загальний обсяг теплової енергії на опалення будівлі/будинку, - загальний обсяг теплової енергії, спожитої у будівлі/будинку на гаряче водопостачання. У відповідності до п.2 Розділу ІІ Методики загальний обсяг спожитої у будівлі/ будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється на потреби: - безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень, - забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення будівлі/будинку, що розподіляється в свою чергу на обсяг опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та обсяг опалення на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення, - сумарний обсяг теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення, у відповідності формули. Позивачем у розрахунку не зазначено: - загальний обсяг теплової енергії, спожитої у будинку за адресою АДРЕСА_1 на гаряче водопостачання за відповідні розрахункові періоди з жовтня 2022 року по березень 2024 року, - сумарний обсяг теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення у будинку за адресою АДРЕСА_1 , за відповідні розрахункові періоди з жовтня 2022 року по березень 2024 року. Позивачем у детальному розрахунку при визначенні обсягу безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень, окрім обсягу на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення будинку, який ви визначили на рівні 25% також мало бути виключено із загального обсягу теплової енергії на опалення будинку: - сумарний обсяг теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення, - загальний обсяг теплової енергії, спожитої у будинку на гаряче водопостачання. У відповідності до формули № 31, що зазначена в п. 1 Розділу VI Методики мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії дорівнює 50 % від середнього питомого споживання теплової енергії на опалення приміщень, тобто: Таблиця № 2 Таким чином, для визначення такого показника як мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії необхідно попередньо визначити такий показник як середнє питоме споживання теплової енергії на опалення приміщень, яке у розрахунковий період розраховується за формулою № 30, що зазначена в п. 1 Розділу VI Методики. В даному випадку незрозуміло за якою формулою, що передбачена Методикою позивач визначив такі показники як мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії та середнє питоме споживання теплової енергії на опалення приміщень. Чи брались позивачем до уваги при розрахунку вищевказаних показників такі показники як: сумарний обсяг теплової енергії; загальна площа опалюваних приміщень, оснащених вузлом розподільного обліку; загальна площа опалюваних приміщень, оснащених приладами-розподілювачами теплової енергії; загальна площа опалюваних приміщень, які не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії. Таким чином, розрахунок складений невірно. У відповідності до абз.2 п.1 Розділу VІ Методики для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, здійснюється донарахування обсягу теплової енергії з метою унеможливлення опалення приміщення за рахунок суміжних опалюваних приміщень або опалюваних МЗК та допоміжних приміщень, запобігання утворенню грибків та плісняви в приміщеннях, МЗК та допоміжних приміщеннях, а також недопущення зниження нормативного строку експлуатації приміщення/будівлі/будинку. У відповідності до п.3 Розділу VІ Методики передбачено, що приміщенню з комбінованою системою опалення, яке оснащене вузлом розподільного обліку теплової енергії або вузлом розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), здійснюється донарахування обсягу теплової енергії з урахуванням особливостей влаштування такої системи опалення. Додатковими до внутрішньобудинкової системи опалення є місцеві рекуператори повітря або місцеві теплові насоси, у тому числі кондиціонери в режимі підігріву приміщень, або місцеві стаціонарні системи електроопалення за умови їх переважного використання у години мінімального навантаження енергосистеми, або комбінація зазначеного(их) обладнання/систем. У відповідності до п. 2 Розділу І Методики приміщення з комбінованою системою опалення - опалюване приміщення, в якому забезпечення тепловою енергією здійснюється внутрішньобудинковою системою опалення для часткового обігрівання та періодично працюючою догріваючою системою, встановленою на законних підставах. Приміщення відповідача не опалюється за рахунок опалювальних суміжних приміщень або опалювальних МЗК та допоміжних приміщень. Позивачем не надано до суду доказів про те, що в приміщеннях, МЗК та допоміжних приміщеннях, що межують із приміщенням відповідача, утворюється грибки та пліснява. Приміщення відповідача обладнане кондиціонерами, а відповідно в такому випадку розрахунок обсягу донарахованої теплової енергії мав би бути проведений із врахуванням наявності у відповідача додаткового джерела опалення. Фактичне використання кондиціонерів, як джерела додаткового опалення, підтверджується актом звірки по договору про постачання електроенергії № 626- 0517000/04-22 від 18.03.2022 року. Щодо нарахування пені за порушення виконання зобов'язання. Позивач у позовній заяві, як на підстави нарахування неустойки (пені), посилається на ст.549, 550 ЦК України, ст.230, 231, 232 ГК України, п.31 Договору № 70 від 01.12.2022 року та на положення Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» від 20.05.1999 року № 686-XIV де зазначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 1 % суми боргу за кожен день прострочення, але розмір її не повинен перевищувати 100% загальної суми боргу. Відповідач не погоджується з нарахуванням пені за вищевказаних підстав виходячи з наступного. У відповідності до ст.1 вищевказаного Закону № 686-XIV передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території; за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу. Таким чином, вищевказаний Закон передбачає настання відповідальності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги саме у суб'єктів підприємницької діяльності. У відповідності до ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Відповідач ( ОСОБА_1 ), що є споживачем за укладеним із позивачем Договором № 70 від 01.12.2022 року про надання послуги з постачання теплової енергії, не є суб'єктом господарювання. Позивач в позові зазначив, що ОСОБА_1 не є суб'єктом підприємницької діяльності, оскільки така діяльність ним припинена з 27.07.2017 року, що підтверджується витягом з реєстру від 20.09.2024 року. Враховуючи викладене, до відповідача не може бути застосована відповідальність за вищевказаним Законом № 686-XIV. Крім того, договором № 70 від 01.12.2022 року про надання послуг з постачання теплової енергії не передбачено такого виду платежу, як платіж за донарахований обсяг теплової енергії, якщо фактичне споживання теплової енергії у приміщенні менше мінімальної частки середнього питомого споживання. Таким чином, відповідач вважає, що ні договором ні законом не передбачено відповідальності за несвоєчасну сплату платежу за донарахований обсяг теплової енергії в даному випадку. Просить в позові відмовити, стягнути з позивача на користь відповідача понесені витрати.
Свідок ОСОБА_2 , показала, що мешкає в будинку по АДРЕСА_1 , до неї інколи звертаються представники Ковельтепло і вона підписую акти щодо показань приладу обліку.
Вивчивши матеріали справи, опитавши свідка, суд вважає позов ПТМ «Ковельтепло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за централізоване опалення та постачання гарячої води, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Згідно індивідуального договору №70 від 01.12.2022 року власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії, укладеного між ПТМ «Ковельтепло» та ОСОБА_1 , ПТМ «Ковельтепло» надає послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення/на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води за адресою АДРЕСА_1 опалювальна площа приміщення 252,4 кв.метрів, об'єм будівлі 12800 кубметрів, максимальне теплове навантаження будівлі - 0,217 Гкал/год., споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені договором.
Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майнол та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, нежитлове приміщення загальною площею 252,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 належить на праві власності ОСОБА_1 .
Згідно висновку у постанові Великої Палати Верховного Суду від 6 листопада 2018 року у справі №904/7024/17, якщо відповідне устаткування житлових/нежитлових приміщень, що належать власникам таких приміщень, приєднане до внутрішньобудинкових систем, то власники таких приміщень є споживачами послуг та суб'єктами у сфері житлово-комунальних послуг.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради «Про початок опалювального сезону 2022-2023 років» від 19.10.2022 №306, рішення «Про припинення опалювального сезону 2022-2023 років» від 12.04.2023 року №92, рішення «Про початок опалювального сезону 2023-2024 років» від 12.10.2023 року №343, рішення «Про припинення опалювального сезону 2023-2024 років» від 29.03.2024 року №105 ПТМ «Ковельтепло» розпочинало і закінчувало опалювальні сезони в м.Ковелі, в тому числі по АДРЕСА_2 .
Об'єктом постачання теплової енергії є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку: житлових і нежитлових, які є його невід'ємною частиною. За рахунок теплопровідності, випромінювання і конвенції теплова енергія, що подається в житловий будинок через приєднану мережу розподіляється по всьому будинку по внутрішньо будинковій системі теплопостачання, що складається із стояків, нагрівальних елементів, а також іншого обладнання розташованого на цих мережах і поширюється не тільки від радіаторів, але й від інших елементів системи опалення (трубопроводи, стояки, підводки). Нежитлове приміщення відповідача знаходиться в житловому будинку по АДРЕСА_2 ,власником якого є відповідач, є невід'ємною частиною житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
Будинок по АДРЕСА_2 обладнаний комерційним приладом обліку теплової енергії СВТУ-11Т (М2) зав.№02107. В приміщенні відповідача встановлено розподільний засіб обліку теплової енергії (тепло лічильник СВТУ-10М (М2) №16176.
Рішеннями виконавчого комітета Ковельської міської ради №275 від 08.09.2022 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію та на послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води та №300 від 14.09.2023 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію та на послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води» встановлені тарифи. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та складається з : обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частина обсягу теплвооїегергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнанні індивідуальними системами опалення.
Позивач, на виконання умов укладеного договору, надав послугу з постачання теплової енергії на опалення будинку за адресою АДРЕСА_1 (у тому числі нежитлового приміщення відповідача площею 252,4 кв.м), як невід'ємної частини житлового багатоквартирного будинку, в період з жовтня 2022 року по березень 2024 року
Позивачем щомісячно протягом опалювальних періодів 2022-2023 років та 2023-2024 років проводилися донарахування обсягу споживання теплової енергії для потреб належного відповідачу приміщення до мінімальної частки питомого споживання теплової енергії, оскільки показники розподільного обліку теплової енергії у приміщенні відповідача були незмінними.
Предметом спору є наявність підстави для стягнення з ОСОБА_1 нарахованої ПТМ « Ковельтепло мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії на опалення для нежитлового приміщення, яке належить відповідачу. Тобто, за обсяг фактично спожитої у будівлі теплової енергії згідно будинкового приладу обліку теплової енергії, а саме донарахувань мінімального споживання теплової енергії у опалювальному приміщенні з приладом обліку, куди входить і теплова енергія на загальнобудинкові потреби опалення (опалення МЗК).
Відповідно до п.3 Правил користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.07 № 1198 (далі Правила), споживач теплової енергії це фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до дог Згідно з ч.ч. 2, 3, 7 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з абз.6 п.14 Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньо будинкових систем опаленнябудівлі/будинку. Таки обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 року №315. За частиною 1 ст.19 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує загальний облік її споживання, згідно з показаннями його засобів вимірювальної техніки. Обсяг спожитої енергії, визначається, як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 року №315. Вартість послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання. Розподіл між споживачами обсягу спожитої в будівлібудинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень здійснюється відповідно до розділу III Методики розподілу. Пунктом 6 розділу III Методики визначено, що в будівлі/будинку, в якій/якому частина приміщень оснащена приладами розподільного обліку теплової енергії, а решта приміщень неоснащена такими приладами, наявні приміщення з індивідуальним опаленням таабо окремі приміщення з транзитними мережами опалення, обсяг спожитої теплової енергії розподіляється на опалення опалювального приміщення, оснащеного вузлом розподільчого обліку, визначається на підставі показань відповідного вузла розподільчого обліку з урахуванням частки обсягу спожитої теплової енергії на загально будинкові потреби опалення будівлі/будинку, що визначається пропорційно до загальних/опалювальних площ/об'ємів цих приміщень, та враховуючи вимоги розділів VI, VIII Методики. Для приміщень з індівідульним опаленням та окремих приміщень з транзитними мережами опалення, окрім визначеної частки спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загально будинкові потреби опалення, здійснюється розподіл теплової енергії, що надходить у ці приміщення від транзитних ділянок трубопроводів внутрішньо будинкових системоплаення та ГВП, що прокладені у цих приміщеннях. Для опалювального приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі йогоїх показанyь, до нараховується обсяг теплової енергії QдонпрJ або Qдонпрg, якшо фактичне споживання теплової енергії у такому приміщенні менше мінімальної частки середнього питомого споживання, яка визначається відповідно до пунктів 1-3 розділу VI цієї Методики. Відповідно до п.1 Розділу VI Методики для споживачів, приміщення яких оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об'єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії. Мінімальна частка середнього6 питомого споживання теплової енергії на опалення визначається для опалювальних приміщень, оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії. Цією часткою перевіряють додержання теплового режиму в цих приміщеннях протягом опалювального періоду, в яких не допускається зниження температури повітря більше ніж на 4 С від нормативної температури внутрішнього повітря. Якщо опалювальне приміщення спожило менший обсяг теплової енергії визначений за показаннями приладів розподільного обліку теплової енергії, ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню до нараховується обсяг спожитої теплової енергії. Для опалювального приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, здійснюється донарахування обсягу теплової енергії з метою унеможливлювання опалення приміщення за рахунок суміжних опалювальних приміщень або опалювальних МЗК та допоміжних приміщень. У кожному розрахунковому періоді протягом опалювального періоду перевіряється дотримання вимоги щодо мінімального споживання теплової енергії в опалювальних приміщеннях, оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії. При перевірці спожитий опалювальним приміщенням обсяг теплової енергії на опалення, визначений за показаннями приладу (приладів) розподільного обліку теплової енергії та віднесений до загальної/опалюваної площі/об'єму цього приміщення, порівнюється з мінімальною часткою середнього питомого споживання теплової енергії. У разі недотримання цієї вимоги опалюваному приміщенню до нараховується обсяг теплової енергії за формулами 32.33 Методики. Згідно п.5 частини 2 статті 10 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» для споживачів, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку, розподільне питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1кубічний метр об'єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії, яка визначається згідно з методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в сфері житлово-комунального господарства. Об'єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку і житлових, і нежитлових приміщень, які є невід'ємною частиною житлового будинку. За рахунок теплопровідності, випромінювання і конвекції теплова енергія, що подається в житловий будинок через приєднану мережу розподіляється по всьому будинку по внутрішньо будинковій системі теплопостачання, що складається із стояків, нагрівальних елементів, а також іншого обладнання розташованого на цих мережах і поширюється не тільки від радіаторів, але і від інших елементів системи опалення (трубопроводи, стояки, підводки тощо).
Судом встановлено, що визнається сторонами, позивачем ПТМ «Ковельтепло», як постачальником надається відповідачу, як споживачу комунальні послуги з постачання теплової енергії за адресою АДРЕСА_1 нежитлового приміщення опалювальною площею приміщення 252,4. Нежитлове приміщення відповідача знаходиться в житловому будинку по АДРЕСА_1 , є невід'ємною частиною житлового будинку відповідно відповідач, є і споживачем послуг.
Відповідно до ст.ст.7, 8, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Виконавець зобов'язаний забезпечення своєчасність надання, безперервності і відповідної якості комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.
Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно з абзацами один, два пункту 1 розділу IV Методики для споживачів, приміщення яких оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об'єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії. Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення визначається для опалюваних приміщень, оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії. Цією часткою перевіряють додержання теплового режиму в цих приміщеннях протягом опалювального періоду, в яких не допускається зниження температури повітря більше ніж на 4 oC від нормативної температури внутрішнього повітря. Якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями приладів розподільного обліку теплової енергії, ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню донараховується обсяг спожитої теплової енергії.
Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, здійснюється донарахування обсягу теплової енергії Qдонпр.j або Qдонпр.g з метою унеможливлення опалення приміщення за рахунок суміжних опалюваних приміщень або опалюваних МЗК та допоміжних приміщень, запобігання утворенню грибків та плісняви в приміщеннях, МЗК та допоміжних приміщеннях, а також недопущення зниження нормативного строку експлуатації приміщення/будівлі/будинку. Це донарахування не застосовується у разі наявності обґрунтованої претензії щодо кількості та/або якості наданої послуги у приміщені або не застосовується автоматично за наявності у будівлі/будинку більше 30 % опалюваних приміщень, щодо яких оформлено такі претензії.
Викладеним спростовується посилання відповідача на те, що у нього відсутній обов'язок щодо оплати обсягу спожитої у будівлі теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення (опалення МЗК) та донарахувань мінімального споживання теплової енергії у опалювальному приміщенні з приладом обліку, оскільки як встановлено судом, оскільки нормами права на споживачів, які користуються приміщеннями, що знаходяться у межах однієї будівлі, покладено обов'язок оплати обсягів теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання та мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії на опалення.
В порушення умов договору відповідач, як споживач не вносив вчасно оплату, в зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 65583 грн. 29 коп.
Суд перевіривши наданий розрахунок нарахованих сум заборгованості в розмірі 65583 грн. 29 коп. за спірний період, вважає його арифметично правильним та вірним, оскільки він зроблений відповідно до Методики та включає в себе розрахунок обсягів спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення та мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії на опалення, з урахуванням загальної площі будівлі та площі приміщення споживача і відповідні коефіцієнти, які визначені Методикою.
Щодо посилання відповідача на недостовірність актів зняття показників будинкового лічильника теплової енергії по АДРЕСА_2 , суд враховує, що такі показники знімалися представником позивача за участю представника будинку та підписані ними. З приводу зняття показників письмових заяв від мешканців будинку, від інших власників нежитлових приміщень в даному житловому будинку, від відповідача до позивача за спірний період не надходило. Посилання відповідача, про те, що у нежитловому приміщенні встановлені кондиціонери та він вносить оплату послуг електропостачання не доводить необґрунтованість нарахованого розміру заборгованості. Згідно п.2 розділу VI Методики, передбачено, що приміщенню з комбінованою системою опалення, яке оснащене вузлом розподільного обліку теплової енергії або вузлом розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), здійснюється донарахування обсягу теплової енергії з урахуванням особливостей влаштування такої системи опалення відповідно до таких умов: додатковими до внутрішньобудинкової системи опалення є місцеві рекуператори повітря або місцеві теплові насоси, у тому числі кондиціонери в режимі підігріву приміщень, або місцеві стаціонарні системи електроопалення за умови їх переважного використання у години мінімального навантаження енергосистеми, або комбінація зазначеного(их) обладнання/систем; на додаткове місцеве обладнання/систему є відповідний проект; енергетичним аудитом визначений за кожний розрахунковий період опалювального періоду базовий обсяг споживання електроенергії таким приміщенням без застосування додаткового(ої) місцевого(ої) обладнання/системи, а також обсяг споживання електроенергії кожним(ою) таким(ою) обладнанням/системою, їх коефіцієнт трансформації електроенергії у теплову енергію й замінюваний ним/нею обсяг теплової енергії за різних температур опалювального періоду з кроком 1 °C; надання споживачем у такому приміщенні виконавцю розподілу комунальної послуги підтвердження роботи додаткового(их) обладнання/систем кожного розрахункового періоду у вигляді інформації щодо збільшених обсягів спожитої електроенергії порівняно з базовим її споживанням. У разі виконання зазначених умов виконавець розподілу комунальної послуги здійснює перевірку дотримання вимоги щодо мінімального споживання теплової енергії в приміщенні. Відповідачем за спірний період вимоги, передбачені Методикою виконані не були, відповідач не звертався до позивача та не подавав жодних документів на підтвердження права на зменшення оплати за надані послуги.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, інфляційних витрат та 3 % річних також підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п. 1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до пунктів 30, 31 індивідуального договору сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до цього договору або закону.У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 1 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, які мають свої особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3% річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК України і ст. 230 ГК України.
Отже, за змістом наведеної норми закону, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Нарахування, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями відповідальності відповідача, а становлять особливий компенсаційний вид відповідальності, що відрізняється від штрафної, яка полягає, наприклад, у стягненні пені чи штрафу.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.04.2020р. (справа №910/4590/19), зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (п. 43 мотивувальної частини постанови).
Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв'язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов'язання.
ЦК визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Частиною п'ятою статті 4 ЦК України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.
Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003р. затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом України і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).
При розрахунку інфляційних втрат у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003р. та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007р. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.
Вказана правова позиція відображена і в постанові Верховного Суду від 26.06.2020р. у справі №905/21/19.
Таким чином законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.
У розумінні наведеного позивач, як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання. Аналогічний правовий висновок, викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23 жовтня 2018 року по справі №913/70/18.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в розмірі 65683 грн. 29 коп., 65583 грн. 29 коп. пеня, 5861 грн. 48 коп. інфляційні, 2232 грн. 49 коп. 3% річних )розрахунок судом перевірений).
Відповідно до ст.141 ЦПК України, в зв'язку з задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028 грн.
Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
КеруючисьЗаконом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року №2189, Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 року № 2633, Законом України "Про індексацію грошових доходів населення", ЦК, ст.ст.12, 89, 141, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України,
Позов Підприємства теплових мереж «Ковельтепло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Підприємства теплових мереж «Ковельтепло» - 65683 грн. 29 коп. заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, 65583 грн. 29 коп. пеня, 5861 грн. 48 коп. інфляційні, 2232 грн. 49 коп. 3% річних, а всього: 139260 грн. 55 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Підприємства теплових мереж «Ковельтепло» судовий збір в розмірі 3028 грн.
Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення виготовлене 29 серпня 2025 року.
Суддя:М. В. ГРІДЯЄВА