13 серпня2025року
м. Київ
справа № 182/3836/24
провадження № 61-9761ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 72 220,60 грн.
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 29 листопада 2024 року відмовлено в задоволенні позову.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2025 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» задоволено.
Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі
72 220,60 грн, з яких 21 819,69 грн заборгованість за тілом кредиту та
50 400, 91 грн - заборгованість за процентами.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
28 липня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний Суд» направила до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2025 року.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для надання доказів порушення апеляційним судом порядку вручення судового рішення, передбаченого статтями 272, 386 ЦПК України.
На виконання вимог вказаної ухвали заявник подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, до якого долучив лист Дніпровського апеляційного суду від 04 серпня 2025 року, відповідно до якого встановлено, що 11 червня 2025 року постанова від 09 червня 2025 року була направлена ОСОБА_1 на поштового адресу: АДРЕСА_1 , трекінг 0610252724260. Згідно з офіційної інформації АТ «Укрпошта» 04 липня 2025 року відправлення повернуто до апеляційного суду з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою» про що в записі реєстру відправки зроблено помітку. Станом на день надання відповіді відомості про вручення ОСОБА_1 , копії постанови від 09 червня 2025 року відсутні.
Відповідно до частини першої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК України).
У частині першій статті 127 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання заявника підлягає задоволенню, оскільки повний текст постанови апеляційного суду від 09 червня 2025 року заявник не отримувала засобами поштового зв'язку, що підтверджується листом-відповіддю Дніпровського апеляційного суду від 04 серпня 2025 року та отримала вказану постанову лише
25 липня 2025 року після реєстрації електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд», що підтверджується роздруківкою з електронного кабінету. Касаційну скаргу заявник направила до Верховного Суду 28 липня 2025 року, тобто протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного тексту судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме, що суд не врахував правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18 жовтня 2018 року у справі
№ 910/11965/16, від 24 квітня 2018 року у справі № 914/868/17, від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17.
Також зазначає, що суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності заявника, який належним чином не повідомлений про дату, час і місце судового засідання (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 5 частини першої
статті 411 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Вбачається, що між сторонами виник спір про стягнення заборгованості у розмірі 72 220, 60 грн, що не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на день звернення з касаційною скаргою (757 000,00 грн).
Отже, касаційна скарга заявника подана на судове рішення у справі, яке відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню.
Разом з тим, заявник посилається на підпункт а) частини третьої статті 389 ЦПК України та зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. При цьому, за договором факторингу первісний кредитор передає усі документи по боржникам.
Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1 Рішення Конституційного Суду України
від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).
Надавши оцінку доводам касаційної скарги, оскаржуваним судовим рішенням, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Крім цього, разом з касаційною скаргою заявник подала клопотання про зупинення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2025 року, до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначає, що 25 липня 2025 року приватним виконавцем відкрито виконавче провадження постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2025 року щодо стягнення заборгованості із ОСОБА_1 . Крім цього, заявник додає фотокопію смс-повідомлення від АТ КБ «ПриватБанк» про те, що рахунки були заарештовані виконавчою службою.
Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
У частині восьмій статті 394 ЦПК України передбачено, що за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Відповідно до частини першої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Отже, метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з виконанням (дією) судового рішення.
Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання/дії судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання заявника про зупинення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2025 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку, оскільки заявник довів, що зупинення виконання оскаржуваного рішення може спричинити несприятливі наслідки для сторін.
Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до статті 392 ЦПК України, зокрема, містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Керуючись статтями 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2025 року.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2025 року.
Витребувати із Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області
цивільну справу № 182/3836/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Зупинити виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 червня
2025 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська