20 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 727/6900/21
провадження № 61-1860св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В.,
Ситнік О. М.,
учасники справи:
позивач за основним позовом та відповідач за зустрічним позовом - акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз»,
відповідач за основним позовом та позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці
від 04 серпня 2022 року у складі судді Стоцької Л. А. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 30 листопада 2022 року у складі суддів Кулянди М. І., Висачанської Н. К., Половінкіної Н. Ю.,
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» (далі- АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості за необлікований об'єм природного газу.
Позовна заява мотивована тим, що відповідач є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .
22 грудня 2020 року працівниками товариства за вищевказаною адресою було складено акт про порушення від 22 грудня 2020 року №99/168, у зв'язку із виявленими порушеннями Кодексу газорозподільних систем: пункт 7 глави 9 розділу Х, підпункту 3 пункту 1 глави 2 розділу Х1, а саме: ознаки несанкціонованого втручання у роботу лічильника.
Цього ж дня, на підставі акту про порушення та відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем, в присутності відповідача, було демонтовано лічильник газу та складено протокол щодо направлення засобу вимірювальної техніки на експертизу. Вказаний протокол та акт про демонтаж лічильника були підписані відповідачем без зауважень, акт про порушення-із зауваженнями.
За результатами проведення експертизи був складений акт експертизи лічильника газу від 24 грудня 2020 року №561, у якому комісія прийшла до висновку, про те, що змінено конструкцію відлікового механізму додаванням стороннього предмету - прикріплена голка в середині під кришкою. Дані порушення здійснені прихованими засобами, наслідком несанкціонованого втручання в лічильник газу та призвели до недостовірності показників.
12 січня 2021 року комісією було прийнято рішення про задоволення акту про порушення та складено відповідний акт-розрахунок, згідно з вимогами Кодексу газорозподільних систем.
Позивач здійснив відповідачу нарахування об'єму необлікованого природного газу за несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу, за період не більше ніж за 6 місяців, в розмірі 8474 гривні 99 коп.
Посилаючись на викладене, АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь вартість необлікованого об'єму природного газу в розмірі 8474 гривні 99 коп.
ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» про визнання неправомірними та скасування рішення комісії про задоволення акту про порушення, визнання протиправним припинення розподілу природного газу та зобов'язання відновити розподіл природного газу.
В обгрунтування позову зазначає, що акт про порушення є недійсним, оскільки не підписаний споживачем та відмова останнього не зафіксована належним чином. Окрім того, відповідачем своєчасно проводилась оплата за споживання природного газу.
Просила суд визнати неправомірними та скасувати рішення комісії АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» про задоволення акту про порушення, оформлене платіжним рахунком про оплату вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу в розмірі 8 487,90 грн. Визнати протиправним (безпідставним) припинення розподілу природного газу (газопостачання) ОСОБА_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» відновити розподіл природного газу (газопостачання) споживачу ОСОБА_1 , за кошти АТ «Чернівцігаз».
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 04 серпня
2022 року, яке залишено без змін постановою Чернsвецького апеляційного суду від 30 листопада 2022 року, позов АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого об'єму природного газу задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» вартість необлікованого об'єму природного газу в розмірі 8 474,99 грн.
Вирішено питання про судові витрати.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» про визнання неправомірними та скасування рішення комісії про задоволення акту про порушення, визнання протиправним припинення розподілу природного газу та зобов'язання відновити розподіл природного газу відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» доведено належними та достатніми доказами несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу відповідачем, що спричинило недостовірність показів лічильника газу та необхідність нарахування необлікованого об'єму природного газу, а тому наявні підстави для задоволення позову.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову суди виходили з того, що доводи ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження, оскільки причиною припинення розподілу природного газу єйого несанкціонований відбір.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
02 лютого 2023 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 04 серпня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 30 листопада 2022 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення зустрічних позовних вимог.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 04 серпня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 30 листопада 2022 року.
18 травня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2025 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначила, що суд першої інстанції розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявності підстав її розгляду за правилами загального позовного провадження (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 2 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Також вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: чи є споживачем у розумінні статей 626, 629, 714 ЦК України, пункту 37 статті 1 ЗУ «Про ринок природного газу», Кодексу газорозподільних систем, Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2498 від 30 вересня 2015 року, пункту 1 розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30 вересня 2015 року особа, яка є власником підключеного до газотранспортної системи об'єкту, в якому зареєстроване її місце проживання, однак там не проживає та не зверталася з заявою про приєднання до Типового договору розподілу природного газу.
Позиція іншого учасника справи
17 травня 2023 року АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» подало до Верховного Суду засобами поштового зв'язку відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити без змін оскаржувані судові рішення.
Фактичні обставини, встановлені судами
ОСОБА_1 є побутовим споживачем послуг з розподілу природного газу, які надаються позивачем за адресою: АДРЕСА_1 .
22 грудня 2020 року представниками АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» за вищевказаною адресою в присутності споживача ОСОБА_1 , було складено акт про порушення від 22 грудня 2020 року №99/168, у зв'язку із виявленими порушеннями Кодексу газорозподільних систем: пункт 7 глави 9 розділу Х, підпункту 3 пункту 1 глави 2 розділу Х1, а саме: ознаки несанкціонованого втручання у роботу лічильника.
22 грудня 2020 року представниками АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» було проведено демонтаж лічильника газу, про що було складено відповідний акт.
22 грудня 2020 року представниками АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» складено протокол щодо направлення засобу вимірювальної вимірювальної техніки на експертизу. Вказані протокол та акт про демонтаж лічильника були підписані відповідачем без зауважень, акт про порушення- із зауваженнями.
Згідно з актом експертизи лічильника газу № 561 від 24 грудня 2022 року встановлено отвір в кришці, подряпини від стороннього предмету на шестернях, магнітній шестерні, що свідчить про несанкціонований доступ до лічильного механізму, всередині під кришкою сторонній предмет (голка).
Відповідач була присутня на засіданні комісії, будь-яких зауважень чи заперечень зі сторони ОСОБА_1 , в акті №561 експертизи лічильника газу, не зазначено, що підтверджується витягом з протоколу засідання комісії АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» з розгляду актів про порушення Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ).
12 січня 2021 року комісією АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» з розгляду актів про порушення Кодексу ГРМ складено відповідний акт-розрахунок, згідно якого відповідачу нараховано вартість об'єму необлікованого природного газу за несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу у розмірі 8 474,99 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційне провадження підлягає закриттю з огляду на таке.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів (абзац п'ятий пункту 7.7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Частина третя статті 389 ЦПК України визначає випадки, за яких рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанова суду апеляційної інстанції не підлягають касаційному оскарженню, а саме не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Додатково у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України конкретизовано випадки, за яких касаційне провадження має бути відкрите попри те, що справу визнано малозначною.
Такими випадками, зокрема, є наявність у касаційній скарзі питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт «а»); особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи (підпункт «б»); значний суспільний інтерес або винятковість її значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (підпункт «в»); віднесення судом першої інстанції справи до категорії малозначних помилково (підпункт «г»).
Згідно із частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
У цій справі предметом первісного позову є вимога про стягнення вартості необлікованого об'єму природного газу у розмірі 8 474,99 грн.
У постанові від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися в ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого
2019 року в справі № 907/9/17).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема у позовах про стягнення грошових коштів - сумою яка стягується.
З матеріалів справи встановлено, що ціна первісного позову становить
8 474,99 грн, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на день звернення з касаційною скаргою (671 000,00 грн).
Предметом позову за зустрічною позовною заявою є визнання неправомірним та скасування рішення АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз», зобов'язання вчинити певні дії (захист прав споживачів). Справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на день звернення з касаційною скаргою складає 181 680,00 грн) відповідно до вимог пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України є малозначними. Зустрічний позов не містить вимог майнового характеру.
Тобто справа за первісним та зустрічним позовами є справою незначної складності з ціною позову, що не перевищує вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України, малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою відповідно до закону, незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 «Загальні положення» ЦПК України, то її дія поширюється й на стадію касаційного провадження.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, потрібно вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).
При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris
(ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня
1997 року, § 36).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 761/10509/17, провадження № 14-53цс19, зазначила, якщо касаційна скарга прийнята до провадження суду касаційної інстанції помилково, касаційне провадження у справі належить закрити.
Верховний Суд встановив, що провадження за касаційною скаргою у справі, що переглядається, відкрито помилково, оскільки скарга подана на судові рішення у справі незначної складності, ціна позову в якій не перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому така справа не підлягає касаційному оскарженню.
Доводи касаційної скарги, хоча і містять посилання на порушення норм процесуального права, проте зводяться до незгоди із встановленими обставинами та оцінкою доказів під час вирішення справи по суті спору, не стосуються питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Щодо посилань заявника на недоліки у процедурі судового розгляду справи в суді першої інстанції, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції забезпечив розгляд справи у відкритому судовому засіданні, у якому брали участь сторони, в тому числі ОСОБА_1 , яка реалізувала свої процесуальні права щодо надання пояснень, відзиву на позов, подання зустрічного позову та не була обмежена у можливості надавати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, заявляти клопотання.
Касаційна скарга не має інших обґрунтованих посилань на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а зводиться до незгоди заявника з ухваленими судовими рішеннями, законність та обґрунтованість яких доводами касаційної скарги не спростована.
Окрім іншого, ОСОБА_1 в обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що вона стосується питання права, яка має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Верховний Суд звертає увагу, що фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики означає, що заявник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий в часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
Наведені ОСОБА_1 обставини, передбачені підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
При цьому, доводи касаційної скарги зводяться виключно до незгоди ОСОБА_1 з оцінкою судами зібраних у справі доказів та встановлених обставин, що не стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Щодо посилань ОСОБА_1 на те, що справа має виняткове значення для неї, Верховний Суд зазначає наступне.
Оцінка судом «винятковості справи» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Тому особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин в такій скарзі.
Доводи скарги про те, що справа має виняткове значення для позивача за зустрічним позовом фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів.
Отже, доводи касаційної скарги не свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскільки незгода ОСОБА_1 з оскаржуваними судовими рішеннями в цілому, за відсутності інших обставин, не може розглядатися як обставина, що впливає на визначення справи як такої, що має виняткове значення, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.
Посилання ОСОБА_1 на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права в подібних правовідносинах є підставою касаційного оскарження судових рішень, передбаченими пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, втім не є доводом, який в розумінні підпунктів «а»-«г» пункту 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу підтверджує наявність випадку/випадків, який/які дає/дають право вважати судові рішення в малозначній справі такими, що підлягають касаційному оскарженню.
Верховний Суд дослідив та взяв до уваги ціну і предмет позову, складність справи і її значення для сторін і суспільства та не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку.
Оскільки Верховний Суд відкрив помилково касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 04 серпня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 30 листопада 2022 року в справі незначної складності, ціна позову в якій не перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому справа належить до категорії яка
не підлягає касаційному оскарженню, то є підстави для закриття касаційного провадження.
Відповідно до частини другої статті 396 ЦПК України про закриття касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.
Верховний Суд зазначає, що під час вирішення питання про закриття касаційного провадження у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а встановлюється наявність підстав чи відсутність таких підстав для його касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційне провадження підлягає закриттю, немає підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
Оскільки ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2023 року зупинено дію постанови Чернівецького апеляційного суду від 30 листопада 2022 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку, тому слід поновити дію вказаної постанови суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 396 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 04 серпня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 30 листопада 2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості за необлікований об'єм природного газу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» про визнання протиправним та скасування рішення комісії
Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз», зобов'язання вчинити певні дії, закрити.
Поновити дію постанови Чернівецького апеляційного суду від 30 листопада
2022 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. М. Фаловська
Судді В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
О. М. Ситнік