18 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 235/4041/24
провадження № 61-9371ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мотуза Олександра Володимировича на постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 липня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання та
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» (далі - ПАТ «Шахтоуправління «Покровське») на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання 245 000,00 грн.
Рішенням Заводського районного суду м. Кам'янського (раніше - Заводський районний суд м. Дніпродзержинська) від 25 березня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1 90 000,00 грн без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов'язкових платежів на відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання про розподіл судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
15 липня 2025 року постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» задоволено.
Рішення Заводського районного суду м. Кам'янського (раніше - Заводський районний суд м. Дніпродзержинська) від 25 березня 2025 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
У липні 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мотуз О. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 липня 2025 року, в якій просить їх скасувати, направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судового рішення за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що апеляційний суд не врахував правових висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року в справі № 210/2104/16-ц, від 20 листопада 2019 року в справі № 210/3177/17, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Вбачається, що між сторонами виник спір про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання в розмірі 245 000,00 грн, що не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на день звернення з касаційною скаргою (757 000,00 грн).
Отже, касаційна скарга подана на судове рішення в малозначній справі, яке відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню.
Однак у касаційній скарзі заявник посилається на те, що справа має для нього виняткове значення, оскільки залишення в силі незаконного судового рішення може спричинити непоправну шкоду правам та охоронюваним законом інтересам, тривалий період шкода фактично не була компенсована.
Зазначає, що порушено право на безпечні умови праці, відповідач як роботодавець не забезпечив таких умов, моральні та фізичні страждання тривають понад 11 років, упродовж яких заявник не мав змоги реалізовувати трудові права, вести повноцінне життя, відновити стан здоров'я. Його стан не покращується, вимагає постійного лікування, обмежує рухливість, психоемоційно виснажує.
Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України
від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).
Аналіз змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (підпункт «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), а тому судове рішення в справі підлягає касаційному оскарженню.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мотуза Олександра Володимировича на постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 липня 2025 року.
Витребувати із Заводського районного суду м. Кам'янського цивільну справу № 235/4041/24 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська