Ухвала від 28.08.2025 по справі 619/3051/17

УХВАЛА

28 серпня 2025 року

м. Київ

справа № 619/3051/17

провадження № 61-10929ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М.,

Фаловської І. М.,

розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Ситнік Олени Миколаївни від участі у розгляді касаційної скарги на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської областівід 02 липня2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 липня

2025 року у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Полтава Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Романенка Максима Олеговича у виконавчому провадженні НОМЕР_1,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Полтава Полтавської

області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

Романенко М. О. у виконавчому провадженні НОМЕР_1, яка полягає у невиконанні виконавчих дій, передбачених частинами першою-четвертою статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», з метою забезпечення боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, встановленому рішенням суду.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 02 липня 2024 року, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного суду від 10 липня 2025 року, у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

22 серпня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний Суд» направив до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 02 липня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 липня 2025 року.

Крім цього, в тексті касаційної скарги, заявник висловлює сумніви щодо неупередженості, зокрема судді Верховного Суду Ситнік О. М., яка брала участь у розгляді попередньої касаційної скарги заявника у справі

№ 619/4451/23 (провадження № 61- 8136ск25) та інших справ, пов'язаних з тими самими сторонами у справі в рамках забезпечення контактів дитини з батьком.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи.

Також, згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (BELUKHA v. UKRAINE N 33949/02, § 49 - 52).

Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

При цьому згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що доводи заявника щодо наявності підстав для відводу судді Верховного Суду Ситнік О. М. зводяться до незгоди з прийнятим судовим рішенням, яким відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у справі

№ 619/4451/23, що в силу положень частини четвертої статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.

Отже, доводи заяви ОСОБА_1 не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість судді Верховного Суду Ситнік О. М.

Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Суд оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Тому доводи розглянутої заяви не можуть слугувати підставою для відводу судді, оскільки не підтверджують наявність об'єктивних сумнівів у його неупередженості та об'єктивності, а також наявність підстав вважати, що суддя Верховного Суду Ситнік О. М. прямо заінтересована в результаті розгляду справи.

Інших змістовних доводів та підстав для відводу судді Верховного Суду Ситнік О. М. заявник не наводить.

Враховуючи необґрунтованість заявленого відводу, питання про відвід, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Ситнік Олени Миколаївни від участі у розгляді касаційної скарги на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської областівід 02 липня2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 липня 2025 року у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Полтава Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Романенка Максима Олеговича у виконавчому провадженні НОМЕР_1 визнати необґрунтованою.

Заяву передати для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

О. М. Ситнік

І. М. Фаловська