28 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 591/3807/22
провадження № 61-9835ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М.(суддя-доповідач), Карпенко С. О.,
Сердюка В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Турченко Сергій Петрович, на постанову Сумського апеляційного суду від 17 липня 2025 року у справі за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Суми до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування службовою квартирою, виселення без надання іншого житлового приміщення; за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Суми до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування службовою квартирою, та зобов'язання її звільнити,
26 серпня 2022 року Квартирно-експлуатаційний відділ міста Суми
(далі - КЕВ міста Суми) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування службовою квартирою, виселення без надання іншого житлового приміщення.
30 серпня 2022 року КЕВ міста Суми звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування службовою квартирою, та зобов'язання її звільнити.
Зарічний районний суд міста Суми рішенням від 06 вересня 2024 року
у задоволенні позовів КЕВ міста Суми відмовив.
Сумський апеляційний суд постановою від 17 липня 2025 року рішення Зарічного районного суду міста Суми від 06 вересня 2024 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким позов КЕВ міста Суми до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнив.
Визнав ОСОБА_1 , ОСОБА_2 такими, що втратили право на користування службовою квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , та виселив їх зі службової квартири без надання іншого житла.
Стягнув з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КЕВ міста Суми по
1 240,50 грн з кожної судового збору за подання позову.
Позов КЕВ міста Суми до ОСОБА_3 задовольнив.
Визнав ОСОБА_3 таким, що втратив право користування службовою квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов'язав його звільнити службову квартиру.
Стягнув з ОСОБА_3 на користь КЕВ міста Суми 2 481 грн судового збору за подання позову.
Стягнув з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь КЕВ міста Суми по 992,40 грн з кожного судового збору за подання апеляційної скарги.
14 серпня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Турченко С. П., на постанову Сумського апеляційного суду від 17 липня 2025 року.
Касаційна скарга подана у передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення чи відмови
у відкритті касаційного провадження немає.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
У касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявниці посилаються на:
пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку);
пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах);
пункт 4 частини четвертої статті 389 ЦПК України (судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою
статті 411 цього Кодексу), а саме вказує, що суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3, частини другої статті 389 цього Кодексу; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 3 частини третьої
статті 411 ЦПК України).
Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Також до касаційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Турченко С. П., додали клопотання про зупинення виконання постанови Сумського апеляційного суду від 17 липня 2025 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Клопотання мотивоване тим, що у зв'язку з набранням законної сили постановою Сумського апеляційного суду від 17 липня 2025 року відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають бути виселенні зі службової квартири АДРЕСА_2 , без надання іншого жилого приміщення, тобто позбавляються гарантованого статтею 47 Конституцією України права на житло. Іншого житла відповідачі не мають. Відповідачка ОСОБА_1 на утриманні має двох дітей: повнолітню ОСОБА_2 , яка продовжує навчання, та малолітню ОСОБА_4 ,
2020 року народження, яка зареєстрована у відповідному службовому житлі, і питання про виселення якої постановою апеляційного суду не вирішено.
Крім того, відповідачка ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем і має гарантоване право на житло відповідно до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як і її діти, які є членами її сім'ї.
Отже, відповідачі просять зупинити виконання постанови Сумського апеляційного суду від 17 липня 2025 року в частині виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зі службової квартири АДРЕСА_2 , без надання іншого житла, до розгляду їх касаційної скарги у справі № 591/3807/22 Верховним Судом.
Також, заявниці просять зупинити виконання постанови Сумського апеляційного суду від 17 липня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КЕВ міста Суми по 1 240,50 грн з кожної судового збору за подання позову, а також в частині стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на користь КЕВ міста Суми по 992,40 грн з кожної судового збору за подання апеляційної скарги, до розгляду їх касаційної скарги у справі № 591/3807/22 Верховним Судом.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Вирішуючи клопотання про зупинення виконання судових рішень, суд виходить з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Статтею 18 ЦПК України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Клопотання / заява про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами (зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути надано копію такої постанови). У клопотанні особа повинна навести обґрунтування своїх вимог та довести, що захист її прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані. Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об'єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане об'єктивно неможливим без вжиття таких заходів; для відновлення порушених прав необхідно буде докласти надмірних зусиль та/або витрат.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.
Також суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункт 55), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що у більшості правових систем існують процедури зупинення або відстрочення виконання рішення; зупинення або відстрочення є, безперечно, необхідними в деяких випадках.
Доводи клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Турченко С. П., не свідчать про необхідність зупинення виконання постанови Сумського апеляційного суду від 17 липня 2025 року, оскільки в обґрунтування наведених у клопотанні обставин заявниці не надали доказів вчинення дій, спрямованих на реалізацію оскаржуваного судового рішення, зокрема доказів відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судових рішень, а відтак наразі не доведено реальність настання обставин, на які вони посилаються.
Ураховуючи вищевказане, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Турченко С. П., про зупинення виконання постанови Сумського апеляційного суду від 17 липня 2025 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку необхідно відмовити.
Суд звертає увагу заявниць, що у разі вчинення дій, спрямованих на реалізацію оскаржуваного судового рішення (зокрема у разі винесення постанови про відкриття виконавчого провадження), заявниці не позбавлені права повторно звернутися із заявою (клопотанням) про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку, з наведенням обґрунтування вказаними вище доказами.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Керуючись статтями 389, 394, 402, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у цивільній справі № 591/3807/22 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Суми до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування службовою квартирою, виселення без надання іншого житлового приміщення; за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Суми до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування службовою квартирою, та зобов'язання її звільнити.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Турченко Сергій Петрович, про зупинення виконання постанови Сумського апеляційного суду від 17 липня 2025 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Роз'яснити учасникам справи їх право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України,
у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. М. Фаловська С. О. Карпенко В. В. Сердюк