Справа № 521/19840/23
Номер провадження:1-кп/521/802/25
02 липня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
під час судового засідання у кримінальному провадженню №521/19840/23 щодо:
ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одеса, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:
- вироком Київського районного суду м. Одеси від 28.12.2022 за ч. 1 ст. 149 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком на 1 рік,
обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ст. 336, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 114-1 КК України, -
На розгляді Хаджибейського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ст. 336, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 114-1 КК України, при викладених в обвинувальному акті обставинах.
Прокурором у судовому засіданні було заявлено клопотання про продовження застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на те, що є об'єктивні причини вважати, що у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу остання матиме можливість вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачена ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, вказала, що у неї наявні міцні соціальні зв'язки, вона працює та ні разу не контактувала зі свідками.
Розглянувши клопотання прокурора про продовження застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши думку обвинуваченої, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити застосування до обвинуваченої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. При цьому суд виходить з наступного.
Строк перебування обвинуваченої ОСОБА_4 під вартою, який встановлений ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 15.05.2025, спливає 13.07.2025. Закінчити розгляд кримінального провадження з постановленням судового рішення до вказаної дати неможливо з об'єктивних причин.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Частиною 6 статті 176 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.ст. 197, 199 КПК України, за клопотанням прокурора строк тримання особи під вартою може бути продовжений за наявності обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Продовження тримання особи під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).
В обґрунтування необхідності продовження застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сторона обвинувачення в судовому засіданні посилалася на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зокрема, ризик переховування від суду продовжує існувати та є актуальним з огляду на стадію кримінального провадження, та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні декількох злочинів, один з яких є тяжким, покарання за який передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
При оцінці ризиків переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінювані ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У рішенні «Пунцельт проти Чехії» №31315/96 від 25 квітня 2000 року, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою, з огляду, в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Крім того, обвинувачена ОСОБА_4 на неодноразові виклики до суду не з'являлася, тому ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 11.10.2024 року надано дозвіл на її затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та останню оголошено в розшук.
24.03.2025 відповідно до протоколу затримання, обвинувачену ОСОБА_4 затримано та доставлено до суду для розгляду клопотання про застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, суд вважає доведеним наявність ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні. Показання свідків мають суттєве значення для доведення обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні. В умовах зацікавленості обвинуваченої у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням до кримінальної відповідальності, вона може безпосередньо або використовуючи зв'язки з іншими особами, впливати на свідків у різних формах (умовляння, підкуп, заохочення, погрози тощо), з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, тощо.
Наявність обґрунтованого ризику, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що обвинувачена раніше судима та вчинили інкриміновані їй злочини в період іспитового строку, що свідчить про стійкість тенденції до скоєння нею злочинів та небажання ставати на шлях виправлення.
Отже, на сьогоднішній день ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені судом раніше не зменшилися, продовжують існувати, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Доводи обвинуваченої щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не є такими, що гарантують виконання нею покладених на неї процесуальних обов'язків, нічим не підтверджені та спростовані у ході судового розгляду клопотання.
За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої суд також враховує наступні обставини: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватою у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вона обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченої, міцність соціальних зв'язків, у тому числі наявність в неї родини й утриманців; майновий стан обвинуваченої; наявність судимостей.
Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, на думку суду, немає.
Разом із цим, суд керується положеннями ч. 3 ст. 183 КПК України, згідно з якими при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи положення ст.ст. 182, 183 КПК України, суд вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 121 120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 331, 369 - 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Малиновської окружної прокуратури м. Одеси про продовження застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці (60 днів), тобто до 30.08.2025 року включно.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_4 обов'язків, у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 121 120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) гривень.
Обвинувачена або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Обвинувачена звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинувачену ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатись з місця проживання без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну місця свого проживання.
Роз'яснити обвинуваченій, що наслідком невиконання зазначених обов'язків є звернення застави в дохід держави і обрання відносно неї запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або тримання під вартою.
Копію ухвали вручити обвинуваченій, захиснику, прокурору та направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Головуючий суддя: ОСОБА_5