Справа № 677/582/25
Провадження № 3/677/278/25
29.08.2025 року м. Красилів
Суддя Красилівського районного суду Хмельницької області Шовкун В.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з відділення поліції № 4 Хмельницького РУП Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області стосовно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків в матеріалах справи відсутній, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
23.03.2025 року в 03 год. 37 хв. в м. Красилів по вул. Грушевського, 12, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «VOLKSWAGEN JETTA», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, вказав, що він не керував транспортним засобом. Керував транспортним засобом ОСОБА_2 . Працівники поліції його не зупиняли. Відмовився від проходження огляду з тих підстав, що він не керував транспортним засобом.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Сидорук Д.В. вказав, що в діях його підзахисного відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому справа підлягає закриттю на підставі ст. 247 КУпАП. Звернув увагу суду на те, що свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні вказав, що саме він керував того дня транспортним засобом, а не ОСОБА_1 , тобто відсутнє підтвердження факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 та його зупинка працівником поліції.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що 23.03.2025 року його товариш ОСОБА_1 близько 22 год. попросив його забрати з Левади, так як він там зустрічався з побратимом. О 22 год. він не мав можливості забрати ОСОБА_1 , оскільки в нього захворіла дитина, тому він забрав його о 03 год. та відвіз. Бачив поліцію, але вони були далеко, вирішив піти додому, тому, що поряд проживає, не брав участь у спілкуванні з поліцією. Того дня ОСОБА_1 автомобілем не керував.
Поліцейський ОСОБА_3 у судовому засіданні вказав, що ОСОБА_1 рухався автомобілем під час комендантської години, автомобіль був помічений в районі відділу поліції, перший екіпаж почав переслідування, а він був у складі другого екіпажу, прибувши на місце зупинки, спілкувався з ОСОБА_1 та складав протокол. На місці зупинки крім ОСОБА_1 та працівників поліції з першого екіпажу, нікого не було. Автомобіль порушника зупинявся проблисковими маячками.
Приймаючи дане рішення, суд керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5 Правил дорожнього руху України).
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки, його вина підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 № 279180 від 23.03.2025 року, розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.03.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився; оглянутими файлами відеозаписів адміністративного правопорушення, із сукупності яких встановлено, що водій ОСОБА_1 керував автомобілем, був зупинений поліцейськими, на пропозиції працівника поліції пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, та такий огляд не пройшов.
До показів свідка ОСОБА_2 суд відноситься критично, оскільки вони спростовуються дослідженим у судовому засіданні відеозаписом з боді камери працівників поліції, згідно якої чітко видно, як переслідується транспортний засіб, який зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення, і по під'їзду не видно, що з нього виходить інша особа (в даному випадку ОСОБА_2 ). Факт керування на відео ОСОБА_1 на відео не заперечувався. (заперечував вже пізніше, коли почалася конфліктна ситуація).
Посилання на дії, бездіяльність (чи порушення процедури складання протоколу) захисником ОСОБА_4 та Полюком А.О., працівника поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення, суд вважає можуть мати місце притягнення посадової особи до дисциплінарної відповідальності, однак, це жодним чином не спростовує вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.
За таких підстав, враховуючи обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який не притягувався до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, доходжу висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього стягнення у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією цієї статті з позбавленням права керування транспортними засобами.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, 34, 40-1, 283, 284 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається через Красилівський районний суд Хмельницької області.
Суддя: В.О. Шовкун