Справа №591/9826/25
Провадження № 2-з/591/75/25
Ухвала
про забезпечення позову
29 серпня 2025 року м. Суми
Суддя Зарічного районного суду м. Суми Зеря Ю.О., розглянувши заяву представника позивача Коростельова С.В. про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,
установила:
28.08.2025 до Зарічного районного суду м. Суми надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором у розмірі 315452,23 грн.
Разом із позовом до суду надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої представник позивача просить суд вжити заходів забезпечення позову до набрання законної сили у даній справі шляхом заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в тому числі, але не виключно, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, що перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у м. Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб'єктам та будь-яким державним реєстраторам - державним та приватним нотаріусам, державним та приватним виконавцям та іншим органам чи особам, які виконують функції чи мають повноваження державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Єдиному державному реєстрі Міністерства внутрішніх справ, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію виникнення, переходу, припинення та скасування права власності, інших речових прав, обтяжень, записів про іпотеку тощо, внесення будь-яких змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме автомобіля марки NISSAN модель ROGUE, рік випуску 2021, дата останньої реєстрації 05.02.2025, об'єм (потужність) двигуна, см3 2488.
Розглянувши без повідомлення учасників справи подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Частинами першою та другою статті 149 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
За змістом частини першої статті 150 даного Кодексу позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Вимоги щодо форми і змісту заяви про забезпечення позову наведені у статті 151 ЦПК України. Так, зокрема, частиною першою даної статті визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Таким чином саме на заявника закон покладає обов'язок навести належне обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Як вбачається із змісту поданої представником позивача заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 85-402-8672-21-Г з ануїтетними платежами від 21.12.2021.
Станом на день подання позовної заяви у відповідача перед позивачем існує заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 315 452,23 грн, яка складається з заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) (в тому числі простроченим) в сумі 151 976,00 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками (в тому числі простроченими) в сумі 79 087,40 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями (в тому числі простроченими) в сумі 84 388,93 грн.
Вказана сума заборгованості є досить значною і у зв'язку із цим фактичне стягнення вказаної суми на користь позивача у разі задоволення позовних вимог може бути здійснено у тому числі за рахунок нерухомого майна, належного відповідачу.
Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ, відповідачу на праві власності належить автомобіль марки NISSAN модель ROGUE, рік випуску 2021, дата останньої реєстрації 05.02.2025, об'єм (потужність) двигуна, см3 2488.
Отже відповідач має у власності майно, за рахунок якого в майбутньому може бути фактично виконане можливе рішення суду про стягнення заборгованості, та яким відповідач може вільно розпорядитись для уникнення сплати за рахунок цього майна значної суми заборгованості на користь позивача.
Відчуження відповідачем третім особам належного йому майна під час розгляду справи, призведе до ризику неможливості виконання рішення суду по даній справі, у разі задоволення позовних вимог, адже у разі відсутності на рахунках відповідача грошових коштів, позивач або держаний/приватний виконавець має право звернути стягнення на його майно. В такому випадку позивач буле змушений звертатись до суду із новими позовами до третіх осіб - покупців, та шукати інші способи захисту свого права, що призведе до додаткових витрат для позивача та знову ж таки покладання на нього індивідуального та надмірного тягаря.
Відповідно роз'яснень, наведених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При розгляді заяви про забезпечення позову встановлено, що позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, розмір заборгованості є значним, при цьому спосіб забезпечення позову, який просить застосувати позивач, жодним чином не призведе до порушення прав відповідача щодо користування та володіння майном, а лише запровадить дії, наявність яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог, та дозволить забезпечити реальне виконання можливого рішення суду та захисту прав позивача.
Зазначений вид забезпечення позову відповідає вимогам статті 150 ЦПК України, є співмірним із заявленими позовними вимогами та гарантує виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що предметом спору у даній цивільній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором та існує реальна загроза неможливості ефективного захисту і поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, дана заява про забезпечення позову підлягає задоволенню шляхом заборони вчиняти реєстраційні дії щодо належного відповідачеві на праві власності транспортного засобу.
Згідно із пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, накладення арешту на спірне майно не порушує прав володіння та користування вказаним майном і такий захід забезпечення підлягає скасуванню у разі відмови позивачу в задоволенні позову.
Керуючись статтями 149-153, 260, 261, 353, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
постановив:
Заяву представника ТОВ «ФК Єврокредит» про забезпечення позову задовольнити.
Заборонити вчиняти реєстраційні дії щодо транспортного засобу, який належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме автомобіля марки NISSAN модель ROGUE, рік випуску 2021, дата останньої реєстрації 05.02.2025, об'єм (потужність) двигуна 2488см3.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (частина перша статті 157 УПК України).
Примірник ухвали про забезпечення позову одночасно з направленням заявнику направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів (частина друга статті 157 ЦПК України).
Суддя Ю.О. Зеря