465/7310/25
1-кс/465/1379/25
/про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою/
28.08.2025 м. Львів
Слідчий суддя Франківського районного суду міста Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого ВРЗЗС СВ ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025141370000600 від 16.07.2025, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 307 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , громадянину України, раніше не судимому,
встановив :
Слідчий ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Франківського районного суду міста Львова з клопотанням, погодженим із прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львів Львівської області ОСОБА_3 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12025141370000600 від 16.07.2025 року відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник отримали копію даного клопотання та доданих до нього матеріалів, що підтверджується їх особистими підписами у клопотанні.
В обґрунтування клопотання слідчий СВ покликається на те, що 28.07.2025, приблизно о 16 год. 24 хв. ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, перебуваючи неподалік будинку № 35А по вул. Володимира Великого у м. Львові, за 500 грн. незаконно збув ОСОБА_7 таблетки із вмістом наркотичного засобу обіг якого обмежено - метадону, загальною масою 0,1115 грама, які придбав за невстановлених слідством обставин, та зберігав з метою збуту, тобто підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті наркотичних засобів, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.
Крім цього, 27.08.2025, приблизно о 17 год. 15 хв. ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, перебуваючи неподалік будинку №35А по вул. Володимира Великого в м. Львові, за 400 грн. незаконно збув ОСОБА_8 наркотичний засіб обіг якого обмежено - канабіс, який придбав за невстановлених слідством обставин, та зберігав з метою збуту, тобто підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті наркотичних засобів, вчиненому повторно, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.307 КК України.
27.08.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
28 серпня ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 і ч. 2 ст. 307 КК України, роз'яснено його права та обов'язки.
Наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Клопотання містить достатнє обґрунтування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, за яких виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та дозволить виконати завдання і досягти мети кримінального провадження.
Слідчий СВ ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив його задовольнити, посилаючись на викладені в ньому обставини.
У судовому засіданні прокурор Франківської окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 підтримав дане клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні стосовно клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили, просили обрати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт.
Заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною другою цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За правилами ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Статтею 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п. 4) ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З матеріалів клопотання встановлено, що в провадженні слідчих органів перебуває кримінальне проводження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12025141370000600 від 16.07.2025, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 та ч. 2 ст. 307 КК України, а саме на підставі рапорту опреуповноваженого ВКП ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області, про те, що невідома особа ОСОБА_9 , систематично здійснює збут наркотичних засобів та/або психотропних речовин, шляхом передачі з рук в руки на території Франківського району м. Львова.
При розгляді клопотання встановлено, що 28.08.2025 ОСОБА_5 у відповідності до ст.ст. 40, 42, 276, 277, 278 КПК України повідомлено про підозру, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307 і ч. 2 ст. 307 КК України та роз'яснено процесуальні права та обов'язки підозрюваного.
На підтвердження наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 і ч. 2 ст. 307 КК України слідчий надав такі докази: протоколи огляду місцевості від 27.08.2025 і 28.07.2025; протоколи допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 ; висновок експертизи; протокол про результати контролю за вчиненням злочину та інші докази, що є в матеріалах кримінального провадження в їх сукупності.
Подані слідчим докази вказують на існування обставин, які свідчать про можливе вчинення підозрюваним підозрюваним ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 і ч. 2 ст. 307 КК України та, які можуть об'єктивно викликати підозру про причетність підозрюваного до його вчинення.
Тому, з урахуванням доводів слідчого та прокурора, стадії досудового розслідування, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду клопотання, вважає, що в розумінні ч. 1 ст. 194 КПК України, існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 і ч. 2 ст. 307 КК України.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які вказав слідчий у клопотанні про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Ризиками, які дають підстави слідчому судді обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати те, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки, підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна,впливати на свідків чи продовжити злочинну діяльність, та може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші кримінальні правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_5 , є особою з інвалідністю 3 групи загального захворювання і має можливість перетнути державний кордон України та в подальшому переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
Також, з метою викривлення фактів кримінальних правопорушень для уникнення від кримінальної відповідальності чи її пом'якшення, а також приховування причетності інших осіб у вчиненні злочинів, може підозрюваний перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У відповідності до ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою не хворіє.
Слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Також, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено та стороною захисту не доведено.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим в судовому засіданні, в порядку ст.177 КПК України.
Відтак, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить приписам ч. 2 ст. 183 КПК України.
Ураховуючи наведене, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків є підстави застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до шестидесяти днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 3) ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Суд також враховує рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року, у якому зазначено, що гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції (звільнення особи обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання) покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання.
Таким чином, вказана сума застави повинна бути оцінена, враховуючи самого підозрюваного, його активів та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, тобто, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Ураховуючи наведене, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, суд з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України, слідчий суддя враховує майновий та сімейний стан підозрюваного, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких останній підозрюється, оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні; крім того, беручи до уваги, що досудове слідство триває, не всі докази зібрані, тому виправданим є необхідність визначити підозрюваному заставу у встановленому п. 2) ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень, оскільки саме такий розмір буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього.
Такий розмір зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження, не є завідомо непомірним для нього та буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, у випадку застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, необхідно покласти на нього обов'язки: прибувати до слідчого ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області, з періодичністю 3 рази на тиждень по понеділках, середах, п'ятницях з 10-ї до 11-ї години, а також за викликом слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою, в тому числі у разі виклику за допомогою телефонного зв'язку; не відлучатися із місця свого проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування з свідками та інших учасниками у кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 309, 371-372, 376, 395 КПК України,
постановив :
Клопотання слідчого ВРЗЗС СВ ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025141370000600 від 16.07.2025, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 307 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , громадянину України, раніше не судимому, застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Визначити термін дії ухвали про застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Львівська установа виконання покарань № 19» до шістдесят днів, тобто по 24 жовтня 2025 року включно.
Одночасно визначити розмір застави у 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Львівській області у будь-який момент протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області, з періодичністю 3 рази на тиждень по понеділках, середах, п'ятницях з 10-ї до 11-ї години, а також за викликом слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою, в тому числі у разі виклику за допомогою телефонного зв'язку;
- не відлучатися із місця свого проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування з свідками та інших учасниками у кримінальному провадженні.
Термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, визначити по 24 жовтня 2025 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Львівській області, має бути наданий уповноваженій особі Львівської установи виконання покарань УДПтСУ у Львівській області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
У разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення
Копію ухвали вручити учасникам справи.
Повний текст ухвали буде складено та оголошено 29.08.2025 о 13:30 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1