465/2039/25
2-с/465/187/25
про скасування судового наказу
28.08.2025 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Баран О.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 02.04.2025 у справі № 465/2039/25 (провадження 2-н/465/1189/25):
стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Шевченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42092130)
боржники:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 ,
Франківським районним судом м. Львова 02.04.2025 у справі № 465/2039/25 (провадження 2-н/465/1189/25), видано судовий наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_2 , зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» заборгованості за спожиту електричну енергію на загальну суму 10 276,40 грн за період 01.01.2022 - 01.09.2024, та судовий збір 302,80 грн.
26 серпня 2025 року (вх.№26619/25) на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про скасування указаного судового наказу. Крім цього, заявник в заяві просить поновити йому пропущений строк на подання заяви про скасування судового наказу.
Заява мотивована тим, що указана заборгованість не є безспірною, а вимоги є необґрунтованими. Заявник заперечує наявність боргу за спожиту електричну енергію, оскільки після розірвання, на підставі рішення Франківського районного суду м. Львова від 13.12.2018 у справі №465/3191/18, шлюбу із боржником, ОСОБА_3 , за указаною адресою не проживає.
Дослідивши матеріали заяви про скасування судового наказу та матеріали справи №465/2039/25, в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Норми Цивільного процесуального кодексу України не ставлять в залежність скасування судового наказу за заявою боржника від обґрунтованості його доводів, викладених у такій заяві, а лише передбачають необхідність зазначення в ній про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
Тож, істотною особливістю розгляду справ у порядку наказного провадження є відсутність спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною 3 ст. 171 ЦПК України встановлено, що у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
З матеріалів справи № 465/2039/25 вбачається, що судовий наказ від 02.04.2025 надсилався боржникам рекомендованим повідомленням з відміткою про вручення, проте у матеріалах справи містяться відомості про повернення даного поштового повідомлення, у зв'язку із відсутністю адресатів за вказаною адресою.
Окрім цього, наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов'язує перевіряти наявні матеріали справи, тому відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.
Із заяви боржника вбачається, що боржник не погоджується зі стягненням з нього заборгованості та вважає вимоги стягувача необґрунтованими. Підстав для повернення заяви про скасування судового наказу не встановлено, а зазначені у заяві про скасування судового наказу доводи боржника можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку позовного провадження, у відповідності до ч. 3 ст. 171 ЦПК України.
Ураховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що судовий наказ Франківського районного суду м. Львова від 02.04.2025 у справі № 465/2039/25 підлягає скасуванню.
Разом з цим, суд роз'яснює стягувачу, що такий не позбавлений права звернутись до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Керуючись ст. 19, 170, 171 ЦПК України,-
Поновити ОСОБА_1 строк для подання заяви про скасування судового наказу від 02.04.2025 у справі № 465/2039/25 виданого Франківським районним судом м. Львова.
Скасувати судовий наказ Франківського районного суду м. Львова від 02.04.2025 у справі № 465/2039/25.
Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: Баран О.І.