Справа № 646/11399/24
№ провадження 2/646/493/2025
28 серпня 2025 р. м. Харків
Основ'янський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Шиховцової А.О.,
при секретарях судових засідань Святолуцькій К.С., Скриннік А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання,
за участю: представника позивача - адвоката Валько В.Р. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду),
представника відповідача - адвоката Мойсюка А.М.(в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду),
До суду надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в якому вона просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісячно, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання ОСОБА_1 , але не довше ніж до досягнення двадцяти трьох річного віку, в залежності, яка з зазначених обставин настане першою. Крім цього, позивач просила стягнути з відповідача витрати, понесені нею на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн та витрати, понесені на переклад документів у сумі 930,00 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що відповідач є її батьком, шлюб між її батьками - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був розірваний 02.04.2008. Після розірвання шлюб позивач залишилася проживати з матір'ю, позивач зазначила, що відповідач не брав участь у її вихованні, не цікавився її життям та не виявляв бажання з нею спілкуватися. Мати забезпечувала позивача продуктами харчування, ліками, предметами побуту, одягом, канцелярією, електронною технікою тощо. У 2019 році позивач зі своєю матір'ю виїхали до Федеративної Республіки Німеччина за офіційною згодою відповідача, де наразі і проживають. 19.03.2024 позивач досягла повноліття та продовжує навчання у Середній школі Альдегревер, навчання відбувається очно та в денну пору доби, тому позивач не має можливості працювати, у зв'язку з чим позивач потребує постійної матеріальної допомоги. Мати не має змоги повністю забезпечувати витрати та потреби позивача. На її утриманні також знаходиться малолітній син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У судовому порядку з відповідача було стягнуто аліменти на утримання позивача, водночас аліменти тривалий час добровільно відповідачем не сплачувалися. Позивач зазначила, що батько є військовослужбовцем та отримує регулярну заробітну плату. У межах виконавчого провадження з відповідача стягують заборгованість по аліментах. Позивач вважає, що відповідач має змогу матеріально її утримувати. На його утриманні також перебуває неповнолітній син. У зв'язку з вищевикладеним позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом.
Ухвалою суду від 18 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 21.01.2025 відмовлено представнику відповідача в задоволенні клопотання про об'єднання справ в одне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.
19.05.2025 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення у справі, відповідно до яких представник відповідача зазначив, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем та проходить військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 Державної прикордонної служби України. Представник відповідача просив врахувати наявність судового рішення у справі №646/11281/24, яким з відповідача на користь ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання іншої дитини відповідача, також зазначив, що на утриманні відповідача знаходиться матір ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка потребує постійного догляду та утримання, має низку хронічних захворювань, які потребують дороговартісного лікування. Позовні вимоги у розмірі 1/3 частки з усіх видів доходу (заробітку) ОСОБА_2 вважає надмірним, оскільки у разі задоволення позовних вимог у даному розмірі це призведе до скрутного матеріального становища відповідача, який також витрачає значну частку доходу на забезпечення, пов'язане з несенням військової служби. Враховуючи обставини, викликані особливостями несення військової служби, наявність інших осіб на утриманні, а також рівний обов'язок обох батьків щодо утримання дитини відповідач вважає за доцільне визначити аліменти у розмірі 1/6 частки його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання ОСОБА_1 , але не довше ніж до досягнення двадцяти трьох річного віку, в залежності, яка з зазначених обставин настане першою.
Ухвалою суду від 19.05.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.
Ухвалою суду від 26.06.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що відповідач визнає позовні вимоги частково, а саме у розмірі 1/6 частки його заробітку (доходу) щомісячно.
Суд, врахувавши думку представників позивача та відповідача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно з копією свідоцтва про народження, виданим повторно серії НОМЕР_2 від 03.12.2019 ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками є: батько - ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .
Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 02.04.2008 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 розірвано Дзержинським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, про що складений актовий запис №205.
Згідно з копією нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 від 09.12.2019 за реєстровим №9-571 останній надав згоду ОСОБА_3 (матері позивача) на виїзд закордон на постійне місце проживання до Федеративної Республіки Німеччина.
Відповідно до довідки Гімназії Альдегревер Європейської школи у м. Зост, виданої 27.09.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 навчається у 9 класі, очікуваний курс навчання до 31.07.2027. Переклад довідки з німецької мови на українську мову з засвідченням відповідності перекладу оригіналу документу зроблено перекладачем Мовного центру «Вікторі» (ФОП ОСОБА_8 ).
Як убачається з довідок від 12.04.2022, виданих Відділом 2 - Сервісним центром з обслуговування громадян Бургомістр міста Зост, із засвідченим перекладом з німецької на українську мову, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є матір'ю позивача та позивач ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані за основним місцем мешкання з 12.04.2022 за адресою: АДРЕСА_2 .
Як вбачається з листа в.о. начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України за вих. №08/10836-24-Вих від 19.09.2024, старший солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на посаді молодшого інспектору прикордонної служби 1 категорії - кухара відділення логістики відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (тип А) на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 прикордонний загін) Державної прикордонної служби України, з 15.01.2023 по дату надання відповіді.
Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_2 в період з 01 березня 2024 року по 31 серпня 2024 року отримав грошове забезпечення у розмірі 283727,25 грн.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28.03.2025 у справі №646/11281/24 стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання дитини - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11.10.2024 і до досягнення дитиною повноліття.
Судом також досліджені пенсійне посвідчення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та виписки із медичної карти стаціонарного хворого №3400 від 20.02.2023 та №134 від 17.01.2025, з яких вбачається, що мати відповідача є пенсіонеркою та має ряд хронічних захворювань.
Крім цього, суддею досліджено виписку №866 із медичної карти стаціонарного хворого від 23.06.2025 та первинну медичну картку на ім'я відповідача ОСОБА_2 , з яких вбачається, що 13.06.2025 під час перебування в зоні бойових дій відповідач отримав вибухову травму внаслідок вибуху каба та перебував на стаціонарному лікуванні з 14.06.2025 по 23.06.2025 у Харківському військово-медичному клінічному центрі.
Відповідно ст. 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач має постійне джерело доходу у вигляді заробітної плати та перебуває на військовій службі за призовом по мобілізації в особливий період.
Відповідно ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
У роз'ясненнях Пленуму Верховного Суду України у п. 20 Постанови від 15.05.2006 р. №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до ст. ст. 200, 201 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. До відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Відповідно до статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно зі ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Оцінюючи доводи позовної заяви судом враховано, що матеріали справи містять докази що повнолітня донька ОСОБА_1 продовжує навчання на денній формі та не має змоги працювати, що свідчить про її потребу в наданні матеріальної допомоги від батьків.
Відповідач ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за призовом по мобілізації в особливий період, сплачує аліменти на іншу дитину відповдіно до рішення суду, у письмових поясненнях на позовну заяву у заявленому позивачкою розмірі заперечував та просив позов задовольнити частково.
Оскільки відповідач має дохід як військовослужбовець, суд вважає, що він може надавати матеріальну допомогу повнолітній доньці, яка продовжує навчатись.
При визначені розміру аліментів судом враховано, що відповідач не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання повнолітньої доньки у розмірі 1/6 частини свого доходу.
При визначенні розміру суд враховує наявність на утриманні відповідача іншої неповнолітньої дитини та наявний у матері позивача, відповідно до вимог ст. 180 СК України, обов'язок та можливість надавати утримання повнолітній доньці. Тому суд вважає, що обґрунтованим буде стягнення з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання повнолітньої доньки у розмірі 1/6 частини доходів відповідача.
Щодо судових витрат, понесених позивачем на переклад документів та правову допомогу.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1-3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Позивачем на підтвердження понесених витрат на правову допомогу додано до матеріалів справи угоди від 06.09.2024 про надання правової допомоги, акт про надання правової/правничої допомоги у відповідності до Угоди від 06.09.2024 (додаток №1 до Угоди), з яких вбачається, що погоджена вартість правничої допомоги в межах справи склала 10 000 грн.
Отже, витрати на правничу допомогу у сумі 10 000 грн. документально підтверджені позивачем.
Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13 березня 2025 року у справі 275/150/22, в якій зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконаних робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах Верховного Суду від 09.03.2021 по справі № 200/10535/19-а, від 05.08.2020 у справі № 640/15803/19, від 09.05.2023 у справі № 340/9009/21, від 08.11.2023 у справі № 160/17970/21, від 16.05.2024 у справі № 320/4539/21, Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 9901/459/21.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5,6 ст.137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх не співмірності.
Відповідач будь-яких заперечень щодо розумності та співмірності розміру судових витрат суду не надав.
В силу вищевказаних норм закону, з огляду на те, що суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000 грн.
Що стосується понесення позивачем витрат на переклад документів суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 75 ЦПК України перекладачем може бути особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.
Тобто у даному випадку витрати, пов'язані з перекладом документів, слід віднести до судових витрат на підставі пункту 4 частини третьої статті 133 ЦПК України, оскільки є витратами, пов'язаними із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 2 статті 140 ЦПК України розмір витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Представником позивача на підтвердження понесених витрат на переклад документів додано до матеріалів справи акт надання послуг №22760 від 04.09.2024, відповідно до яких послуги за переклад тексту склали 930,00 грн. Замовником послуг зазначена ОСОБА_10 .
Однак, суд зазначає, що будь-яких доказів які б підтверджували надання послуг з перекладу документів перекладачем, як то, зокрема, договір про надання послуг з перекладу з ФОП ОСОБА_11 , акти виконаних робіт тощо, позивачем не надано. При цьому, позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_10 була уповноважена від імені позивача замовити послуги з перекладу документів на її користь.
Відтак, з огляду на відсутність належних доказів, які б підтверджували надання послуг з перекладу документів та оплату послуг з перекладу документів, у зв'язку з неузгодженістю поданих доказів, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем витрат пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій, зокрема перекладом документів, відтак у задоволенні заяви про стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов'язаних з перекладом документів слід відмовити.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає розподіл судових витрат між сторонами, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Таким чином, враховуючи, що позивач є звільненою від сплати судового збору при зверненні до суду із даним позовом, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10-13, 141, 142, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позову 16 жовтня 2024 року та до закінчення навчання, але не більш ніж до досягнення ОСОБА_1 23 років, в залежності, яка з обставин настане першою.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса для листування: АДРЕСА_3 .
Представник позивача - адвокат Валько Вікторія Русланівна, адреса для листування: 79011, м. Львів, вул. І. Франка буд. 94/2А, діє на підставі ордеру серії ВС №1316296 від 08.10.2024 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №002704 від 24.05.2024.
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .
Представник відповідача - адвокат Мойсюк Андрій Миколайович, адреса для листування: 61024, м. Харків, вул. Григорія Сковороди (кол. Пушкінська), буд. 96, літ. «А», діє на підставі ордеру серії АХ №1220287 від 16.05.2025 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №002617 від 26.07.2023.
Суддя А.О. Шиховцова