1Справа № 317/3742/25 2-а/335/153/2025
29 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя Апаллонова Ю.В., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника Кухтіної Катерини Василівни до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
До Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя за підсудністю із Запорізького районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника Кухтіної Катерини Василівни до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Суддя, розглянувши матеріали позовної заяви, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог п.п. 5-6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), а також чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, відповідно до частини другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Стосовно строків в адміністративному процесі Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2023 року (справа №990/139/23, провадження №11-133заі23) вказала, що реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізувати своє право на звернення до суду в межах строків такого звернення, адже нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
У постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року (справа №360/4485/19) найвищий суд у системі судоустрою України констатував, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду; такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Крім того, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17 вересня 2020 року у справі №640/12324/19, згідно з якою причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Також, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача і на те, що Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року (справа №240/12017/19, провадження №К/9901/15971/20) дійшов таких висновків.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
За змістом частини першої статті 121 КАС України пропущений процесуальний строк, встановлений законом, суд може поновити за заявою учасника справи, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У цьому контексті під «поважними причинами» слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання про це дізнатися не можуть розглядатися як поважна причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки є результатом суб'єктивних дій самого позивача, а не об'єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають їй вчасно реалізувати своє право на судовий захист.Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 січня 2020 року у справі №420/3001/19, від 25 лютого 2020 року у справі №360/1870/19.
Також у постанові від 21 вересня 2023 року у справі №340/341/23 Верховним Судом зазначено, що «реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача».
Тобто, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Суд зазначає, що виявлення наміру отримати судовий захист порушеного права не надає права на пропуск строку звернення до адміністративного суду та не збільшує обсяг процесуальних прав, встановлених законом.
Таким чином, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки. Утім, ні позивачем, ні його представником на підтвердження зазначених обставин належних та відповідних доказів не надано.
Так, як вбачається із доданої до позовної заяви копії постанови №368995 від 29.04.2025, постановленої старшим інспектором СКОЗ ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Блохіном С.В. вона датована 29.04.2025 року. Таким чином, ще з моменту винесення спірної постанови, тобто з 29.04.2025 року позивачу достеменно було відомо про зміст постанови, й того ж дня 29.04.2025 йому була вручена копія постанови, про що свідчить власний підпис позивача на примірнику постанови. Указане свідчить про те, що позивач знав про притягнення його до адміністративної відповідальності ще 29.04.2025 року.Отже, початком перебігу строку звернення з позовом до суду є 29.04.2025 року, тобто день коли ОСОБА_1 було відомо про факт винесення стосовно нього постанови й відбулося вручення позивачу примірника постанови у справі про адміністративне правопорушення. Будь-яких доказів спростування вказаного позивачем надано не було.
Таким чином, останнім днем звернення до суду із вказаним позовом щодо постанови №368995 було 09.05.2025 року.
Проте, з позовом до суду позивач звернувся 28.07.2025 року, тобто поза межами строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 289 КУпАП, що свідчить про пропуск без поважних причин десятиденного строку звернення з позовом до суду, встановленого ст. 286 КАС України та ст. 289 КУпАП більше ніж чим на два місяці після постановлення оспорюваної постанови.
Представник позивача у позовній заяві просить поновити строк оскарження. У цій заяві зазначив, що позивач з 03.05.2025 року по 14.05.2025 року перебував на амбулаторному лікуванні.
Разом із тим, вказані причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, вважає такими, що не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.
З оспорюваної постанови слідує, що 29.04.2025 щодо позивача було складено постанову про адміністративне правопорушення. Під час складення протоколу було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, як особі, яку притягують до адміністративної відповідальності, у тому числі й право на оскарження постанови.
Дійсно, згідно медичної виписки позивач під час строку на оскарження постанови позивач перебував на лікуванні до 14.05.2025 року, разом із тим, позов до суду надійшов лише 28.07.2025 року, тобто більше ніж через два місяці після закінчення амбулаторного лікування.
Причин які б перешкоджали позивачу у період щонайменше з 14.05.2025 по 28.07.2025 року звернутися до суду із позовом не наведено і доказів на підтвердження поважності причин строку звернення до суду із позовом.
Суд звертає увагу на те, що звернення до суду щодо оскарження постанови більш ніж через два місяці після її винесення не можна визнати незначним і для поновлення такого строку мають бути дуже серйозні підстави, підтверджені доказами. Безпідставне поновлення такого строку становитиме порушення стабільності правовідносин у державі.
Отже, належних та допустимих доказів щодо поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду звернутись із зазначеними позовними вимогами з 14.05.2025 року (дата закінчення амбулаторного лікування) по 28.07.2025 року (дата звернення до Запорізького районного суду Запорізької області) позивачем не зазначено, а судом не встановлено.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд вважає доводи позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, викладені у позовній заяві, необґрунтованими.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач пропустив передбачений частиною другою статті 286 КАС України строк звернення до суду з позовом, а підстави, вказані ним у заяві, не вбачає поважними.
Як вказано в частинах першій та другій статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням зазначеного, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали суду для виправлення недоліків поданої позовної заяви, а саме: вказати інші підстави для поновлення строку звернення за цим адміністративним позовом із наданням доказів на підтвердження таких підстав.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 286, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника Кухтіної Катерини Василівни до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, з дня вручення копії вказаної ухвали, а саме: вказати інші підстави для поновлення строку звернення з цим адміністративним позовом із наданням доказів на підтвердження таких підстав.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Ю.В. Апаллонова