Справа №333/4669/25
Провадження №2/333/3322/25
29 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючої судді Варнавської Л.О.,
за участю секретаря судового засідання Бабак З.І.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Акціонерне товариство «Сенс Банк» 29.05.2025 звернулось до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 40220,31 грн. та судові витрати, посилаючись на те, що 21.09.2018 року ОСОБА_1 (далі - Позичальник, Відповідач) уклав угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії 631018133 (далі - Угода), яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», укладеного між ним та Банком. Банк прийняв пропозицію Відповідача та підписав акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості станом на 08.04.2025 у розмірі 40220,31 грн., з яких: 26185,54 грн. - прострочене тіло кредиту; 9062,58 грн. - відсотки за користування кредитом; 4695,52 грн. - тіло кредиту, 276,67 грн. - відсотки за прострочене тіло кредиту.
12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.
Ухвалою від 04.06.2025 року суддя прийняла позовну заяву до свого провадження, а також відповідно до ст. 274 ЦПК України вирішила розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в своєму позові просив справу розглядати без його участі, позов підтримує, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив, пояснив, що всі використані кредитні кошти він повернув. Ніякої заборгованості не має.
Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ Альфа-Банк затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».
20.09.2018 року відповідач (далі - Позичальник, Відповідач) шляхом підписання оферти запропонував АТ «Альфа-Банк» (далі - Банк, Позивач) укласти угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії (далі - Угода), яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», укладеного між ним та Банком. Банк прийняв пропозицію Відповідача та підписав акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Акцепт пропозиції на укладення Угоди отримано Відповідачем, про що свідчить його власноручний підпис.
Підписавши 20.09.2018 року анкету заяву, паспорт споживчого кредиту, відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про основні умовами кредитування, процентними ставками, наслідками прострочення виконання зобов'язання умови кредитування.
Відповідно до пункту 3 угоди (оферти) максимальна сума кредиту складає 200 000 грн. Процентна ставка за користування кредитною лінією встановлена у розмірі 26%.
Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, як це передбачено ч. 1 ст. 1048 ЦК України.
За визначенням ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом з розрахунку позивача встановлено, що за період з 21.06.2019 р. по 21.03.2025 р. відповідачем витрачено коштів з рахунку на загальну суму 52485,25 коп., за цей же період сплачено коштів на загальну суму 68331,75 грн., тобто, сплачено на 15846,5 грн. більше ніж витрачено. Як вбачається з цього ж розрахунку поповнення рахунку відбувалось в той місяць, коли кошти витрачались, тобто тривалих прострочок оплати відповідач не допускав.
Наданий розрахунок банку містить нарахування по тілу кредиту, по простроченому тілу кредиту, по відсотках та прострочених відсотках, але документів для перевірки правильності таких розрахунків не надано. З цього розрахунку неможливо встановити періоди виникнення, суми заборгованості, процентну ставку.
Згідно з положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суду не надані докази наявності заборгованості та обґрунтований розрахунок такої заборгованості, яка б була для суду доведеною. Встановити розмір кредитної заборгованості неможливо. За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати компенсації не підлягають.
Керуючись ст.ст.10-13, 77-80, 263-265 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення суду складений та підписаний 29.08.2025 р.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Л.О. Варнавська