Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/4320/25
Провадження №: 2/332/2697/25
29 серпня 2025 р. м. Запоріжжя
Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Погрібна О.М., розглянувши клопотання позивача ОСОБА_1 , про продовження строків на усунення недоліків позовної заяви за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
встановила:
До Заводського районного суду м.Запоріжжя надійшла позовна ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в якій позивачка просить:
1. Визнати спільною сумісною власністю подружжя таке майно:
- Житловий будинок з земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 ;
- Автомобіль Renault Megane Classik 1,6 EX 16 VD 96;
- Квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ;
- Земельну ділянку з садовим будинком за адресою: Запорізька область,Вільнянський район, Люцернянська сільська рада.
2. Визнати за позивачкою більшу частку в квартирі (2/3) та будинку (2/3), а в іншому майні - рівними (по 1/2).
3. Поділити майно, передавши позивачці: квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , та житловий будинок з земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачу: автомобіль Renault Megane Classik 1,6 EX 16 VD 96 (з визнанням угоди продажу фіктивною) та земельну ділянку з садовим будинком за адресою: Запорізька область, Вільнянський район, Люцернянська сільська рада.
Ухвалою судді від 27 серпня 2025 року вказану позовну заяву було залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України. Надано позивачу строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ним копії ухвали про залишення заяви без руху.
27.08.2025 о 18:47:09 позивачка ОСОБА_1 отримала копію ухвали судді від 27 серпня 2025 року про залишення позовної заяви без руху у власному електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд», про що свідчить довідка про доставку електронного документу.
28.08.2025 від ОСОБА_1 на адресу суду надійшло клопотання, з посиланням на судову практику Верховного Суду, про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви до 20 днів з дня отримання копії ухвали. Зазначає, що на підтвердження вартості спірного майна необхідний звіт про оцінку майна, а процес оцінки майна вимагає більше часу, ніж п'ять днів.
Також позивачкою зазначено наступне: інші недоліки: «Оригінали документів знаходяться у мене (паспорт, свідоцтва про шлюб/народження, рішення суду) або у державних органах (договори купівлі-продажу, акти, свідоцтва про власність - нотаріальні реєстри, ДРАЦС).
Залучення ОСОБА_3 як третьої особи обґрунтоване, оскільки авто продано йому, але угода фіктивна.»
Щодо посилань позивачки на те, що«Залучення ОСОБА_3 як третьої особи обґрунтоване, оскільки авто продано йому, але угода фіктивна.», суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
Від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, який також має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені та з яких підстав і чим це підтверджується.
Частиною 1 ст.42 ЦПК України встановлено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Статтями 52, 53 ЦПК України встановлено, що треті особи є такими, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, і такими, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору.
Згідно із ч.1 ст.52 ЦПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.
Відповідно до ч.1 ст.53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі …, у разі, коли рішення у справі може вплинути на їхні права та обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі в справі також за заявою учасників справи.
Тому, на виконання вимог п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, позивачкою повинно бути зазначено, в якому процесуальному статусі до участі в справі залучено ОСОБА_3 , зокрема, з самостійними вимогами, чи без самостійних вимог, а також на стороні позивача чи відповідача, з обґрунтуванням, як рішення у справі може вплинути на їхні права та обов'язки щодо однієї зі сторін та якої із сторін.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Згідно зі змістом абз. 2 ч. 7 ст. 43 ЦПК України документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку.
Відповідно до положень пунктів 59, 61 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.
Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії заяви разом з доданими до неї документами учасникам справи може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.
Наведене відповідає правовому висновку, сформованому в постанові Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі № 914/1955/17, відповідно до якого саме опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником. Список згрупованих відправлень рекомендованих листів та копія з журналу вихідної кореспонденції не є належними доказами надіслання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи.
Тому, для усунення недоліків позовної заяви позивач має подати до суду позовну заяву в новій редакції, в якій привести суб'єктний склад учасників справи у відповідність до вимог діючого законодавства, та в разі залучення до участі у даній цивільній справі ОСОБА_3 , позивачем повинні бути долучені докази надсилання йому листом з описом вкладення позовної заяви (в новій редакції) та копій поданих до суду документів.
Відповідно до частини першої третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Окрім того, відповідно до п.п.1, 2, 9, 10 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається:
- у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;
- у позовах про визнання права власності на майно або його витребування- вартістю майна;
- у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості;
- у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Відповідно до роз'яснень, відображених у пункті 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов'язок покладається на позивача .
Відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995 року (з наступними змінами і доповненнями), вартість спірного майна у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, визначається за погодженням сторін, а при його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Приписами ст.120 ЦПК України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.
В силу ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до ч.6 ст.127 ЦПК України про поновлення або продовження процесуального строку, суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч.2 ст.185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Законодавець не покладає на суд обов'язок продовжити строк на усунення недоліків у разі усунення недоліків позовної заяви частково. При цьому вказані процесуальні правові приписи не позбавляють суд права в разі усунення недоліків не в повному обсязі постановити ухвалу, якою продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви.
Враховуючи, що позивачка не визначила ціну позову, виходячи із дійсної вартості спірного майна, визначеної у відповідності до вимог «Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», не надала суду належні документи дійсної вартості спірного майна на момент подання позовної заяви, суддя дійшла висновку про продовження строку для усунення недоліків.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.12.2018 по справі № 904/5995/16 дійшла висновку, що у тих випадках, коли процесуальним законом суду надано право встановити строк у межах певного строку, встановленого ГПК України, суд не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк. При цьому, за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Посилаючись на приписи ч. 2 ст. 119 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, про відсутність підстав продовжувати строк понад встановлений ГПК України строк.
При цьому, суддя також враховує, що наведені заявником обставини не зупиняють перебіг процесуальних строків, а станом на день подання заяви про продовження строку встановлений судом строк для усунення недоліків не сплив.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
В обґрунтування продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви до 20 днів з дня отримання копії ухвали позивач посилається на практику Верховного Суду, яку позивач вважає релевантною спірним правовідносинам у даній цивільній справі), яка потребує опрацювання для належної підготовки позову, також надання суду усіх необхідних доказів, з метою повного, всебічного і об'єктивного розгляду даної справи судом та прийняття законного і обґрунтованого рішення, що у свою чергу потребує додаткового часу.
Водночас, суд критично оцінює наведені позивачем обставини, якими остання обґрунтовує підстави для продовження строку для усунення недоліків.
Зокрема, доводи про те, що визначення ціни позову, виходячи із дійсної вартості спірного майна, є винятковою обставиною, яка може слугувати підставою для продовження процесуального строку до 20 днів.
Проаналізувавши висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 554/1893/17 (провадження № 61-42643св18), на яку посилається позивач у своєму клопотанні про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви, суддя вважає, що правовідносини, що виникли у зазначеній позивачкою справі та у справі № 332/4320/25 не є подібними.
У справі № 554/1893/17 (провадження № 61-42643св18), процесуальний строк на подання відзиву на касаційну скаргу був продовжений з підстав отримання копії ухвали касаційного суду від 17 вересня 2018 року із запізненням, що стало причиною неподання ним відзиву на касаційну скаргу у строк, встановлений судом.
Постанова ВС від 10.04.2019 у справі № 554/1893/17 - стосується вирішення справи по суті.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 569/4484/22 (провадження № № 61-11369св23), (reyestr.court.gov.ua/Review/117849472), щодо якої позивачка зазначає, що цією постановою вирішувалося питання про продовження строку за відсутністю доступу до майна, суддя зазначає, що постановою Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 569/4484/22 (провадження № 61-11369св23) від 20 березня 2024 року, касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_3 , задоволено частково. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 лютого 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 29 червня 2023 року в частині позовних вимог про здійснення поділу спірної квартири та визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину квартири змінено у мотивувальних частинах, та викладено їх в редакції цієї постанови. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 лютого 2023 року змінено в резолютивній частині, та викладено пункти 1 - 3 резолютивної частини в такій редакції: «Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати за ОСОБА_1 право на 1/2 частку в праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 ». Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 лютого 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 29 червня 2023 року про вселення та встановлення порядку користування спірною квартирою скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Продовження процесуального строку за відсутністю доступу до майна цією постановою не розглядалося.
Що стосується посилань позивачки на те, що судова практика підтверджує продовження строків за обґрунтованою причиною: постанова ВС від 15.05.2019 у справі № 757/12345/17 - продовження на 15 днів для оцінки, то за даними Єдиного державного реєстру судових рішень за номером справи № 757/12345/17 міститься одна ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, якою у закритому судовому засіданні розглянуто клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України радник юстиції ОСОБА_4 , адреса: вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011, телефон НОМЕР_1 , про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Отже, підстави та предмет позову, а також фактичні обставини, що формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, у зазначених позивачкою справах № 554/1893/17, № 569/4484/22, № 757/12345/17 не є подібними.
Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи, що ЦПК України встановлено максимально десятиденний строку для усунення недоліків позовної заяви, який є строком, передбаченим ч. 2 ст. 185 ЦПК України, суддя доходить до висновку про наявність правових підстав для надання позивачці строку для усунення недоліків позовної заяви, - вісім днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява вважається неподаною та підлягає поверненню, що не перешкоджає повторному зверненню до суду.
На переконання судді, такий строк буде достатнім для здійснення всіх необхідних дій, з метою усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду.
Роз'яснити позивачці, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
постановила:
Продовжити строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27 серпня 2025 року про залишення без руху позовної заяви за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, надавши позивачці ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, - вісім днів, з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити позивачці, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк, позовна заява буде визнана неподаною та повернута відповідно до вимог ч.3 ст.185 ЦПК України, що не перешкоджає повторному зверненню до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.М.Погрібна