Справа № 308/2719/25
22 серпня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Дегтяренко К.С.
при секретарі судового засідання Сапронова А.О.
за участі учасників справи:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача - адвоката Шаранича С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Акціонерне товариство «Страхова група«ТАС» про відшкодування шкоди,-
встановив:
Позивачка, ОСОБА_1 , звернулась до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до відповідача: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:
Позовні вимоги мотивує тим, що 20.11.2024 з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пошкоджено автомобіль позивачки.
Вартість відновлювального ремонту та запчастин пошкодженого автомобіля позивачки склала 144 939 грн. Страховою компанією виплачено страхове відшкодування у розмірі 86 786, 33грн., що не покриває у повному обсязі вартість відновлювального ремонту. Відтак позивачка просить стягнути з відповідача різницю між вартістю відновлювального ремонту автомобіля та виплаченим страховим відшкодуванням, що становить 58 152,67 грн.
Відзив на позовну заяву у встановлений строк не подано.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 березня 2025 відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 серпня 2025 підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні 20.08.2025 року :
позивача позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини викладені у позовній заяв та пояснення надані в суді.
відповідач своїм правом на участь усудовому засіданні не скористався
представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити, зазначив, що у них виникають сумніви у дійсній вартості деталей які знадобились для відновлювального ремонту, крім того звернув увагу, що позивач погодилась на суму відшкодування визначену страховою компанією та її не оспорювала.
Судом встановлені наступні фактичні обставини справи:
20 листопада 2024 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Кіа Seed, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_2 та КІА Spotrage державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Про настання страхового випадку повідомлено АТ «Страхова група «ТАС»
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.01.2025 №308/18891/24 винуватцем ДТП визнано ОСОБА_2 .
Вартість відновлювального ремонту та запчастин пошкодженого автомобіля позивачки склала 144 939 грн.
Страхове відшкодування, склало 86 786, 33грн., та виплачене позивачці.
Загальна вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля КІА Spotrage державний номерний знак НОМЕР_2 склала 144 939 грн., що підтверджується: актом виконаних робіт від 20.12.2024 на вказану суму, який містить детальний опис виконаних робіт із зазначенням вартості кожної.
Позивачем внесені вказані кошти на рахунок ПП ОСОБА_3 , що стверджується долученими квитанціями на суму 100 450 гривень та 44 489 гривень.
Позиція суду та оцінка доводів учасників справи:
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідност. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
У частині першій статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1192 ЦК України передбачено, що якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи(обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
У статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожнього-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Таким чином, страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.
Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Зокрема, правила відшкодування шкоди, заподіяної третій особі, встановлені у статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з пунктом 22.1. якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Отже, страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена в порядку, встановленому цим законом.
Згідно зі статтями 29, 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством.
Так, у відповідності до вимог Закону страховик - АТ «Страхова група» ТАС» виконав свої зобов'язання, забезпечивши у встановленому законом порядку та у встановлений термін проведення огляду, підготовку відповідного звіту, провівши розрахунок страхового відшкодування відповідно до положень чинного законодавства та виплативши його позивачці.
Разом з тим, виплачений розмір страхового відшкодування тільки частково покрив витрати позивачки, які вона змушена були зробити для відновлення пошкодженого транспортного засобу, а решту суми 58 152, 67 грн., просить стягнути з відповідача як особи, яка завдала шкоди.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 06 липня 2018 року у справі № 924/675/17, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу, суду необхідно виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової авто-товарознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, враховуючи доведеність позивачем заподіяних йому збитків у заявленій сумі належними доказами, суд дійшов висновку про під ставність позову та необхідність його задоволення.
Щодо заперечень представника відповідача, такі перед судом не доведені жодними доказами.
Відповідачем та його представником, не надано суду жодного контррозрахунку заявлених позивачкою витрат, на підтвердження сумнівів у завищенні вартості деталей для ремонту транспортного засобу не надано можливої вартості вказаних запчастин в інших сервісах до прикладу тощо.з
Заперечення відповідача грунтуються лише на сумнівах, які не підтверджуються відповідними доказами.
Відповідно до ст.141 ЦПК України слід здійснити розподіл судових витрат шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 1211,20 грн. судового збору.
Керуючись ст. 12, 13, 19, 80, 81, 82, 89, 129, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1166,1187, 1194 ЦК України, ст.6,9, п. 22.1 ст. 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 , в користь ОСОБА_1 , суму 58 152 (п'ятдесят вісім тисяч сто п'ятдесят дві) гривні 67 копійок у відшкодування шкоди, а також 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Закарпатського апеляційного суду
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП, серія та номер паспорта не відомі.
Повне рішення складено 29 серпня 2025 року .
Суддя К.С. Дегтяренко