Справа № 643/13546/25
Провадження № 1-кс/643/4515/25
26.08.2025 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 про визнання незаконними дій та бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві у кримінальному провадженні № 42024220000000278 від 17.12.2024,
13.08.2025 ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова зі скаргою, в якій просить:
- визнати незаконними дії слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР у м. Полтаві щодо надсилання ОСОБА_3 постанови, адресованої іншій особі - ОСОБА_4 ;
- визнати незаконною бездіяльність слідчого щодо невручення ОСОБА_3 його постанови про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 420242220000000278;
- зобов'язати слідчого вручити ОСОБА_3 належним чином його постанову;
- окремо звернути увагу прокуратури на факт незаконного розголошення ОСОБА_3 чужих персональних даних.
Скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_3 , є заявником у кримінальному провадженні № 420242220000000278, яке перебуває на досудовому розслідуванні у Другому слідчому відділі (з дислокацією у місті Харкові) ТУ ДБР у м. Полтаві.
08.08.2025 на його електронну адресу advokat@dealer-express.com.ua надійшов лист від слідчої ОСОБА_5 з темою «Постанова», у вкладенні якого містилася постанова від 06.08.2025 у вказаному кримінальному провадженні, винесена за заявою іншої особи - ОСОБА_4 . У тексті постанови прямо зазначено: «Копію даної постанови направити ОСОБА_4 », проте вона була надіслана ОСОБА_3 . Дана постанова містить відомості, що становлять таємницю досудового розслідування та персональні дані іншої особи, і була надіслана безпідставно. При цьому станом на дату подання цієї заяви ОСОБА_3 досі не вручена його власна постанова про відмову у визнанні потерпілим у цьому ж кримінальному провадженні, чим порушено його права, гарантовані КПК України.
Слідчий суддя дослідивши зміст скарги, встановив таке.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Згідно ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Таким чином перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на стадії досудового провадження, передбачений ч.1 ст.303 КПК України, є вичерпним.
При цьому, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора на досудовому провадженні розглядаються в межах заявлених скаржником вимог.
Відповідно до ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень.
Відтак, скарга ОСОБА_3 в частині вимог: визнати незаконними дії слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР у м. Полтаві щодо надсилання ОСОБА_3 постанови, адресованої іншій особі - ОСОБА_4 ; окремо звернути увагу прокуратури на факт незаконного розголошення ОСОБА_3 чужих персональних даних, не підлягає розгляду, оскільки не відповідає вимогам ч. 1 ст. 303 КПК України.
Щодо вимог ОСОБА_3 визнати незаконною бездіяльність слідчого щодо невручення ОСОБА_3 його постанови про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 420242220000000278 та зобов'язати слідчого вручити ОСОБА_3 належним чином його постанову, слідчий суддя зазначає таке.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Згідно з ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
З досліджених матеріалів кримінального провадження № 420242220000000278 від 17.12.2024 слідує, що постанову про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_3 отримав.
Відтак, на час розгляду скарги бездіяльність усунена, тому підстави для задоволення скарги відсутні.
Керуючись ст. 2, 7, 303 - 310 КПК України, слідчий суддя -
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 про визнання незаконними дій та бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві у кримінальному провадженні № 42024220000000278 від 17.12.2024.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошено 29.08.2025 о 08:00 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_6