28.08.2025
Справа № 642/2331/25
Провадження № 3/642/771/25
28 серпня 2025 року суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Бородіна О.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли до суду з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
21 квітня 2025 року, о 00-02 годині, в м. Харків, вул. Полтавський Шлях ,буд.90 , водій ОСОБА_1 , керуючи т/з TOYOTA LANDCRUISER, д.н.з. НОМЕР_1 , став учасником ДТП, маючі ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Огляд проведено на місці зупинки ТЗ із застосуванням приладу газоаналізатору Drager Alkotest 6820 ARHF -0014, за результатами тесту № 2990 від 21.04.2025 року встановлено, що вміст алкоголю в видиханому повітрі складає 1,59 проміле. З результатаом огляду був незгоден. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ» відмовився на місці ДТП, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДРУ, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання особа, стосовно якої складено протокол ОСОБА_1 з'явився, свою винуватість не визнав, зазначив, що він транспортним засобом не керував, та матеріали адміністративної справи не містять доказів що саме він керував т/з TOYOTA LANDCRUISER.
Його захисник адвокат Каленик О.В. також посилався на відсутність доказів керування т/з саме ОСОБА_1 . Також вказував, що на відеозаписі на задньому фоні з'являється особа, яка, як він вказує, керувала авто під час ДТП. Проте ОСОБА_1 , оскільки це його пасинок, у відповідності до ст. 63 Конституції України не бажає називати його ім'я. Також, вказував, на те, що під складання протоколу, ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом, оскільки, як він вказує, через свій стан сп'яніння, не зовсім адекватно розумів ситуацію. Оскільки відсутні докази того, що ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного правопорушення, просив закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника - адвоката Каленика О.В., дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, дійшов наступних висновків.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихст. 255 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 256 КУпАПу протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно допункту 2.9.аПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Інструкції).
У розумінні вимог п.7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.
Дії поліцейських по виявленню у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці та у закладі охорони здоров'я та фіксації відмови вказаного водія від проходження такого огляду відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №307095 від 21.04.2025 року, огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився за допомогою газоаналізатора, результат якого показав вміст алкоголю у видихаємому повітрі - 1,59 проміле. З даним результатом ОСОБА_1 був не згоден.
Отже, на виконання вимог п.7 розділу І Інструкції працівником патрульної поліції йому було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров'я, на що ОСОБА_1 відмовився.
Правопорушення вважається закінченим з моменту відмови водія транспортного засобу від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин та/або з моменту фіксування наявності стану сп'яніння у якому особа, стосовно якої здійснюється правова процедура, керувала транспортним засобом. А тому, у працівників поліції виникають законні підстави для складання матеріалів про адміністративну відповідальність з моменту фіксування відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння в порядку встановленому законом незалежно від причин надання водієм такої відмови, а також з моменту фіксування стану сп'яніння водія, який керував транспортним засобом.
Суд вважає, що зафіксована на відеозаписі інформація, та інші матеріали справи є достатніми та об'єктивно підтверджують обставини, що мають значення для справи.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
З матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія, тобто ним було складено іспит на знання вимог ПДР України. За таких обставин, суд вбачає, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння на вимогу працівника поліції є свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст.10 КУпАП.
Судом також проведено перегляд відеозапису службового бодікама, який долучений до матеріалів адміністративної справи, на якому зафіксовані обставини вчиненного адміністративного правопорушення.
Надані відеозаписи дають чітке розуміння обставин події, і підтверджено весь процес огляду водія та його відмову пройти огляд в установленому законом порядку.
При цьому, суд зазначає, що відомості, зафіксовані на відеозаписі, повністю спростовують доводи ОСОБА_1 та його захисника, з приводу того, що він не керував транспортним засобом.
Суд дослідивши відеозаписи, зазначає, що під час спілкування із працівниками патрульної поліції, які прибули на місце ДТП, та під час складання протоколу, ОСОБА_1 у подробицях розповідав, як саме сталася дорожньо-транспортна пригода, звідки він їхав та його дії та відчуття внаслідок події, а також те, що для нього головне, що від його дій ніхто не постраждав. Жодного разу, ним не повідомлялось працівникам патрульної поліції, що за кермом авто перебувала інша особа. Крім того, на місці події, на пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння, він лише посилався на те, які наслідки це матиме для нього.
В матеріалах справи також містяться письмові пояснення ОСОБА_1 надані ним працівникам патрульної поліції, у яких він зазначив, що він керував т/з TOYOTA LANDCRUISER, д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Полтавський Шлях зі сторони вул.. Євгна Котляра в бік вулиці Озерянська, описує освітлення, що було на дорозі, а також те, що в останній момент виявив стояче попереду авто, з яким відбулось зіткнення.
Суд критично ставиться до доводів правопорушника про те, що він не керував транспортним засобом, та до причин неповідомлення ним відомостей про нібито керування т/з його пасинком, з точки зору формальної логіки та розцінюються судом як обраний спосіб захисту особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При цьому обгрунтованих та спроможних доводів з приводу неповідомлення про це працівників поліції Котолупов Д.С. не зазначив.
З дослідженого відеозапису з нагрудної камери працівників поліції, вбачається, що ОСОБА_1 була пред'явлена вимога щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці або в медичному закладі, та забезпечена можливість для виконання водієм вказаного вище обов'язку. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'ягніння у медичному закладі. З відеозаписів вбачається, що працівниками поліції було роз'яснено ОСОБА_1 наслідки такої відмови, на неодноразові пропозиції поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі ОСОБА_1 згоди не надав. Як наслідок, обов'язок, встановлений п. 2.5 Правил дорожнього руху водій, не виконав, усвідомлюючи наслідки такої відмови.
Також з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 був ознайомлений з тим, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто йому було відомо про поставлене у провину правопорушення.
Суд зазначає, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'янінням у встановленому законом порядку.
На підставі викладеного, приходжу до висновку, що у даній справі про адміністративне правопорушення доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмови пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння, що свідчить про наявність в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, яке полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правопорушник підлягає адміністративній відповідальності, підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст.17 КУпАП не встановлено, терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Пом'якшуючих обставин, визначених ст. 34 КУпАП, та обтяжуючих обставин, визначених ст. 35 КУпАП не встановлено.
Відповідно до змісту довідки, виданої інспектором УПП в Харківській області ДПП, згідно з обліковими даними ІПНП ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_2 .
Санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП України передбачено накладення на особу, що визнається винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.40-1, 33, 130, 279,280, 283, 284 КУпАП, суд-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, та позбавити його права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Згідно з положеннями ст.303 КУпАП постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
У разі несплати добровільно суми штрафу в строк 15 діб з дати набрання чинності постановою, штраф стягується в двократному розмірі.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови
Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд м. Харкова.
Суддя О.В. Бородіна