Житомирський апеляційний суд
Справа №291/85/25 Головуючий у 1-й інст. Федорчук І. В.
Номер провадження №33/4805/442/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
28 серпня 2025 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Сачка Андрія Вікторовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ружинського районного суду Житомирської області від 06 березня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Ружинського районного суду Житомирської області від 06 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 23.01.2025 о 21 год 31хв у с-щі Ружин по вул Садовій біля будинку №21 керував транспортним засобом РЕНО ДАСТЕР, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, порушення мовлення). Від проходження огляду в установленому законом порядку на встановлення стану сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на її незаконність, невідповідність висновків суду обставинам справи. В обгрунтування апеляційної скарги вказав, що поліцейський безпідставно проігнорував його згоду проїхати в найближчий медичний заклад - Ружинську центральну лікарню для проходження огляду, а пропонував пройти огляд на стан сп'яніння у Андрушівській міській лікарні, яка знаходиться на відстані майже 50 км від місця зупинки транспортного засобу. Тобто фактично спровокував відмовитись від такого огляду. Суд першої інстанції безпідставно поставив під сумнів достовірність висновків Ружинської центральної районної лікарні щодо можливого медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння лише тому, що у вказаному закладі працює медичною сестрою його дружина. Окрім того, адміністративні матеріали та протокол про адміністративне правопорушення складено у його відсутність та без відеофіксації, що суперечить вимогам п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС №1026 від 18.12.2018. Протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог законодавства, тому такий не є належним доказом у справі.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №228713 від 23.01.2025, вбачається, що водій ОСОБА_1 23.01.2025, о 21 год 31 хв у с-щі Ружин по вул Садовій біля будинку №21 керував транспортним засобом РЕНО ДАСТЕР, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, порушення мовлення). Від проходження огляду в установленому законом порядку на встановлення стану сп'яніння водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1-2).
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 23.01.2025 серії ЕПР1 №228713 яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення, за змістом якого ОСОБА_1 від проходження огляду в установленому законом порядку на встановлення стану сп'яніння відмовився (а.с.1-2); копією постанови серії ЕНА №3922952 про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП (а.с.10); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.01.2025 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився проходити огляд у закладі охорони здоров'я (а.с.5); повідомленням про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія (а.с.11); рапортом поліцейського СР ПП ВПД №2 Бердичівського РВП ГУНП у Житомирській області (а.с.12); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3); свідоцтвом про повірку законодавчого регулювання засобу вимірювальної техніки (а.с.4); розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст.63 Конституції, ст.268 КУпАП (а.с.6); розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с.7); розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП, щодо відсторонення від права керування транспортним засобом (а.с.9); відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (а.с.10).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводами апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовано.
Матеріалами справи об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .
З відеозапису вбачається, що у зв'язку з виявленими у водія ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп'яніння, йому запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та у найближчому закладі охорони здоров'я. Проте виконати неодноразову чітку законну вимогу працівника поліції ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, не зважаючи на те, що йому було повідомлено про наслідки такої відмови. Водію роз'яснені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснено суть адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 від ознайомлення з протоколом та іншими процесуальними документами відмовився.
Відеозаписом підтверджено, що під час огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 та оформлення відносно нього адміністративних матеріалів працівниками поліції не допущено порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, ст.ст.256, 266 КУпАП, які б могли бути підставою для визнання такого огляду недійсним, а складених процесуальних документів - недопустимими доказами.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся від проходження огляду в медичному закладі та що йому в порушення п.7 розділу І Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції запропоновано проїхати не до найближчого закладу охорони здоров'я - Ружинської центральної лікарні, а до Андрушівської лікарні, що знаходиться за 50 км від місця зупинки, у зв'язку з чим було спровоковано його відмову від огляду, є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції щодо його винуватості у вчиненні нимадміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З відеозапису вбачається, що працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 , що найближчим закладом охорони здоров'я, де є лікар-нарколог, є саме Андрушівська лікарня, оскільки в Ружинській центральній лікарні такий спеціаліст відсутній.
Посилання захисника на те, що огляд на стан сп'яніння мав бути проведений у найближчому закладі - КНП «Ружинська районна лікарня», є безпідставним, оскільки саме по собі включення цієї установи до Переліку закладів, яким надано право проводити огляд водіїв на стан сп'яніння, не підтверджує наявності у ньому на момент огляду ОСОБА_1 лікаря, який пройшов спеціальну підготовку (п. 6 Розділу І Інструкції). Будь-яких доказів протилежного стороною захисту не надано.
З відеозаписів, які містять весь перебіг подій, не вбачається ознак провокації в діях службових осіб, на відміну від спроби водія вирішити питання про непритягнення його до відповідальності.
Інші обставини, на які посилався ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку, обґрунтовано викладену у мотивувальній частині судового рішення, яка не потребує додаткового аналізу.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ружинського районного суду Житомирської області від 06 березня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич