Житомирський апеляційний суд
Справа №295/1686/25 Головуючий у 1-й інст. Довгалюк Л. В.
Номер провадження №33/4805/457/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
28 серпня 2025 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Богунського районного суду м. Житомира від 03 березня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Богунського районного суду м. Житомира від 03 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 24.01.2025 о 09 год 53 хв ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daewoo Nubira, номерний знак НОМЕР_1 , по вул Вільський Шлях, 267/1 у м Житомирі з явними ознаками наркотичного сп'яніння (неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у лікаря нарколога, на що останній відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Звернув увагу на те, що у нього були відсутні видимі ознаки наркотичного сп'яніння, які б надавали право поліцейському пред'являти вимогу про проходження огляду на стан сп'яніння. Також зазначив, що поліцейський не здійснював перевірку наявності у нього таких ознак. Звинувачення щодо перебування водія в стані наркотичного сп'яніння працівників поліції є безпідставним та не підтверджені належними доказами. Окрім того, зауважив, що поліцейськими безпідставно проігноровано його згоду проїхати до найближчого медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, останні почали відразу складати адміністративні матеріали. Він підписав протокол про адміністративне правопорушення та надав пояснення під тиском працівників поліції. Про неправомірні дії та порушення працівниками поліції порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння він повідомляв на службу 102 та звернувся зі скаргою. Вказує, що його вина матеріалами справи не доведена, під час складення матеріалів порушено права людини, верховенство права, судом не враховано практику Європейського Суду з прав людини.
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження посилається на те, що копію постанови отримав 17.03.2025 в суді першої інстанції (а.с.41).
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про що свідчить телефонограма, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 повторно до суду апеляційної інстанції не з'явився (а.с.54,56). Судове засідання призначене на 09.07.2025 було відкладено за клопотанням ОСОБА_1 про надання додаткових документів. Будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи, призначеного на 28.08.2025 ОСОБА_1 суду апеляційної інстанції не направляв.
За таких обставин, з метою недопущення затягування і відкладення судового розгляду на строк, який перевищує строк розгляду справи встановлений законом, враховуючи практику Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004, «Пономарьов проти України» від 03.04.2008), зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення та у відповідності до положень ч.6 ст.294 КУпАП, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у медичному закладі.
Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
При цьому, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я (п.12 Розділу ІІ).
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан наркотичного сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №608916 від 24.01.2025 вбачається, що ОСОБА_1 24.01.2025 о 09 год 53 хв керував транспортним засобом Daewoo Nubira, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул Вільський Шлях, 267/1 у м Житомирі з явними ознаками наркотичного сп'яніння (неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у лікаря нарколога, на що останній відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування транспортним засобом відсторонено (а.с.1).
Наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, крім протоколу про адміністративне правопорушення, підтверджується: направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.3), копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 851827 від 24.01.2025 за ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 36 КУпАП, що стало причиною зупинки транспортного засобу на підставі ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» (а.с.2), рапортом працівника поліції (а.с.4), наявним відеозаписом в матеріалах справи (а.с.46).
Під час апеляційного розгляду встановлено, що суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку, і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Доводами апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовано. Матеріалами справи об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .
З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції у відповідності до ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» та проінформований про причини зупинки. У зв'язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками наркотичного сп'яніння, про які його було повідомлено, останньому неодноразово чітко запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров'я, проте від виконання законної вимоги працівника поліції ОСОБА_1 ухилився, не зважаючи на роз'яснення йому наслідків такої відмови, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР. Водія ознайомлено зі складеними відносно нього постановою про порушення ПДР та протоколом про адміністративне правопорушення, від підписання яких він відмовився, натомість надав пояснення про незгоду з діями працівників поліції. ОСОБА_1 відсторонено від керування транспортним засобом.
Слід зазначити, що за змістом п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), поліцейський, як посадова особа, на яку покладено обов'язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння, визначених п.п.3, 4 Розділу І цієї Інструкції. З відеозапису фіксації обставин події вбачається, що у працівника поліції була обґрунтована підозра вважати, що ОСОБА_1 знаходиться у стані наркотичного сп'яніння, зважаючи на повідомлення останнього про виявлені у нього ознаки, які відображені в акті огляду та у протоколі про адміністративне правопорушення. Тому вимога поліцейського про проходження водієм відповідного огляду була законною, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 у частині відсутності видимих ознак наркотичного сп'яніння та відсутності підстав для проведення відповідного огляду є безпідставними.
Крім того, оскільки ОСОБА_1 був проінформований працівниками поліції про причини зупинки транспортного засобу та про наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння, його незгода з діями працівників поліції стосовно зупинки автомобіля не звільняла його від обов'язку пройти огляд на стан сп'яніння відповідно до вимог п.2.5 ПДР.
Відеозаписом підтверджено, що під час огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 та оформлення відносно нього адміністративних матеріалів працівниками поліції не допущено порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, ст.ст.256, 266 КУпАП, які б могли бути підставою для визнання такого огляду недійсним, а складених процесуальних документів - недопустимими доказами. Протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, є безпідставними, оскільки такий намір він висловив після складання протоколу про адміністративне правопорушення. Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виникає з моменту вираження відмови. Подальше висловлення згоди на проходження огляду після початку або завершення складання адміністративних матеріалів не змінює факту вчинення правопорушення та не впливає на правову оцінку дій водія.
Посилання апелянта на неправомірні дії працівників поліції під час проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, примушування до підпису адміністративних матеріалів не знайшли свого підтвердження та спростовані наявним у справі відеозаписом, який є безперервним та яким об'єктивно зафіксовані обставини події.
Оскарження дій працівників поліції не перешкоджає розгляду даної справи по суті, не виключає допустимості наявних у справі доказів та не спростовує факту вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення.
Інші доводи апеляційної не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Надані 27.08.2025 ОСОБА_1 суду апеляційної інстанції: два розпорядження про виконання публічного зобов'язання до договору; фото-; відеоматеріали; скарги адресовані Управлінню патрульної поліції від 23.05.2025 та 10.07.2025; копія постанови судді Корольовського районного суду м Житомира від 24.08.2022 у справі №296/1648/22; копія наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 06.04.2022 №81; копія акту про примусове відчуження або вилучення майна №187; копії листування з правоохоронними органами та органами державної влади ; висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.05.2025 №203; копія квитанції про сплату штрафу відповідно до постанови серії ЕНА №473412; письмові обґрунтування; копія направлення водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до закладу охорони здоров'я від 15.05.2025; копія акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №203 від 15.05.2025; копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 608916 від 24.01.2025; декларація наміру людини тощо,- не мають значення для правильного вирішення даної справи, оскільки не спростовують встановленого факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, який мав місце 24.01.2025, та не звільняють його від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Під час апеляційного розгляду суд враховує рішення по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд -
постановив:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Богунського районного суду м. Житомира від 03 березня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Богунського районного суду м. Житомира від 03 березня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич