Справа № 761/34293/25
Провадження № 2-з/761/285/2025
18 серпня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Левицька Т.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про захист права на житло, -
До Шевченківського районного суду м. Києва 11 серпня 2025 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про захист права на житло.
Одночасно з позовною заявою позивачами подано заяву про забезпечення позову.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.08.2025 року визначено головуючого суддю Левицьку Т.В.
В своїй заяві ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять суд: вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Національної поліції у м. Києві до набрання рішенням у справі законної сили створювати позивачам перешкоди у користуванні приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , яке використовується останніми в якості житла, в тому числі шляхом заборони відключення, перешкоджання підключенню або перешкоджання відновленню надання комунальних послуг, зокрема електропостачання, газопостачання та водопостачання.
Заява обґрунтована тим, що позивачі проживають 25 років у будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Заявники зазначають, що у вересні 2000 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу до Будівельного управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ у м. Києві, яке знаходилось за адресою АДРЕСА_1.
Нею була подана заява керівнику Будівельного управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ у м. Києві з проханням надати їй житло. Їй та членам її сім'ї, а саме - її чоловіку ОСОБА_2 та доньці ОСОБА_3 було дозволено проживати за адресою АДРЕСА_1 , який, так само як і будинок за адресою АДРЕСА_1 , на той час перебував у розпорядженні БУ ТУ МВС в м. Києві. За тією ж адресою, після народження, стала проживати їх онука, донька ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому їх доньці ОСОБА_3 , як працівнику поліції, в цьому ж будинку для окремого проживання разом з онукою було надане інше приміщення, а саме к. АДРЕСА_3 .
Заявники вказують, що згода на проживання позивачів була надана керівником Будівельного управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ у м. Києві шляхом накладення відповідної візи з погодженням/дозволом на поданій ОСОБА_1 заяві. Заява була передана останньою в бухгалтерію БУ ГУ МВС у м. Києві.
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 є Національна поліція України.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.
Так, згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18.
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо захисту права на житло, а саме про зобов'язання відповідача не чинити позивачам перешкоди у користуванні АДРЕСА_1 до моменту надання останнім іншого житла, а також про зобов'язання відповідача здійснити підключення та поновити подачу електричної енергії до займаного позивачами вказаного приміщення.
Разом з тим, вимоги заяви про забезпечення позову не підлягають задоволенню з огляду на предмет і підстави позову, зміст позовних вимог, види забезпечення позову, який просять застосувати заявники, враховуючи, що останні просять забезпечити позов у визначений ними спосіб без надання жодних доказів, зокрема, документів, на підставі яких заявники займають зазначене вище приміщення будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також відсутність доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулись або мають намір звернутися до суду.
Керуючись ст.ст. 149-153, 259, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про захист права на житло - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: