Справа №760/21782/25 1-кс/760/10179/25
27 серпня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12023100090002299 від 08.08.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України,
Прокурор Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , як прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні, звернулась до суду з клопотанням в якому просить накласти арешт на майно вилучене в ході проведення обшуку офісного приміщення, нежитлова будівля що на 11 поверсі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- 5 телефонів марки «Motorolla» темно сірого кольору без розпізнавальних знаків;
- 1 телефон «Apple» синього кольору, який має 2 задніх камери;
- 1 телефон 2ТЕ темно синього кольору;
- ноутбук «Acer» model №22 ;
- ноутбук «Acer» model №23Н1;
- ноутбук «Apple» А1 model А2681 сірого кольору;
- ноутбук «Apple» model А2681 синього кольору.
На обґрунтування клопотання зазначив, що у провадженні слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження за №12023100090002299 від 08.08.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до Солом'янського УП ГУНП у м. Києві надійшла заява Народного депутата України про те, що невстановлені особи на території м. Києва, організували та здійснюють незаконну діяльність «Колл-центрів» та «ботоферм», які спеціалізуються на отриманні шахрайським шляхом грошових коштів від громадян України та ЄС за допомогою використання електронно-обчислювальної техніки.
Крім того, 09.08.2023 на адресу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві надійшла заява від Голови Тимчасово слідчої комісії з питань розслідувань можливих фактів незаконної діяльності в сфері фінансових послуг та ринків фінансових послуг, які здійснюються за допомогою використання інформаційних (автоматизованих), електронних, комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем та електронно-телекомунікаційних мереж народного депутата України ОСОБА_4 , де викладено інші факти здійснення незаконної діяльності на території м. Києва, зокрема у приміщенні у приміщенні, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Кловський узвіз, 7 а, Бізнес-центр «Карнегі центр», 11 поверх.
Також, до Солом'янської окружної прокуратури надійшло звернення ГО «Прозора дія» щодо незаконної діяльності шахрайських колл-центрів у м. Києві, зокрема, і за адресою: м. Київ, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 7 а, Бізнес-центр «Карнегі центр», 11 поверх, в якому невстановлені особи здійснюються злочинні дії, направлені на протиправне заволодіння грошовими коштами громадян.
Для досягнення своєї мети, зазначені особи орендують офісні приміщення, на території м. Києва, так звані «колл-центри», обладнавши їх необхідною технікою, та в подальшому здійснюють підбір осіб так званих «операторів» з відсутністю моральних принципів, яких залучають до вчинення шахрайських дій відносно громадян, проводять їх навчання щодо здійснення психологічних прийомів, які в подальшому вчиняють шахрайські дії шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
Так, працівники «колл-центрів», використовуючи підготовлені скрипти (сценарії ведення розмови розроблений на основі методів психологічного впливу) під виглядом співробітників різноманітних банків або під виглядом продажу неіснуючих товарів, надання неіснуючих послуг або інвестування в неіснуючі криптовалютні біржи, розсилають на номери телефонів SMS-повідомлення або роблять дзвінки громадянам, та вводячи їх в оману, отримують особисту та банківську інформацію від клієнта: номери банківських карток, CVV-коди, СМС-коди, одноразові паролі тощо, або шахрайських шляхом, змушують потерпілих самостійно перераховувати кошті на підконтрольні їм рахунки. Інформація стосовно платіжних банківських карток громадян дозволяє зловмисникам здійснювати вивід грошових коштів з скомпрометованої банківської картки на підконтрольні рахунки. В подальшому незаконно отримані кошти виводяться у готівку та привласнюються учасниками організованої злочинної групи.
У подальшому, 05.08.2025 під час проведення обшуку, в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, у приміщенні, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кловський узвіз, 7 а, Бізнес-центр «Карнегі центр», 11 поверх ( який завершено о 17 годині 08 хвилині), в якому знаходиться незаконний «кол-центр», в ході якого виявлено та зафіксовано відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, а також вилучено речі та документи, які мають значення для кримінального провадження, а саме:
- 5 телефонів марки «Motorolla» темно сірого кольору без розпізнавальних знаків;
- 1 телефон «Apple» синього кольору, який має 2 задніх камери;
- 1 телефон 2ТЕ темно синього кольору;
- ноутбук «Acer» model №22 ;
- ноутбук «Acer» model №23Н1;
- ноутбук «Apple» А1 model А2681 сірого кольору;
- ноутбук «Apple» model А2681 синього кольору.
Приймаючи до уваги, що вищевказані предмети є процесуальними джерелами фактичних даних (доказів), на підставі яких можуть бути встановлені факти та обставини, що мають значення для цього кримінального провадження та підлягають доказуванню та для проведення подальшого експертного дослідження, для якого необхідні спеціальні знання, також є знаряддям вчиненого кримінальних правопорушеннях, оскільки використання електронно-обчислювальних машин задіяні шахрайські схеми всі предмети (комп'ютерні миші монітори, системні блоки та інші компоненти) є складовою частиною ЕОМ - визнано речовими доказами у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100090002299 від 08.08.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України.
Таким чином, з метою забезпечення збереження вищевказаного майна та запобігання можливості його відчуження, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно.
Кваліфікуючою ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України є спосіб вчинення злочину, а саме: шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
Електронно-обчислювальна техніка - комп'ютер - комплекс електронних технічних засобів, побудованих на основі мікропроцесорів і призначених для автоматичної обробки інформації при вирішенні обчислювальних та інформаційних завдань. ЕОМ складається, як правило, із трьох частин: системного блоку, який включає в себе мікропроцесор і інші пристрої, які необхідні для її роботи (накопичувачі даних, блок живлення тощо), клавіатури, з допомогою якої вводяться в ЕОМ символи, та монітора, на якому відображається текстова і графічна інформація.
З цією метою прокурором 06.08.2025 вищевказані речі визнано речовими доказами, адже вони відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК, а саме: являються знаряддям вчинення злочину та можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Прокурор подав заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги клопотання підтримав, просив його задовольнити, а також просив долучити до матеріалів справи Ухвалу про легалізацію обшуку.
Власник майна належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання у судове засідання не з'явився.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (псуванню, перетворенню, використанню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Відповідно до ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на рухоме, нерухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).
Судом встановлено, що у провадженні слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження за №12023100090002299 від 08.08.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України.
05.08.2025 під час проведення обшуку, в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, у приміщенні, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кловський узвіз, 7 а, Бізнес-центр «Карнегі центр», 11 поверх ( який завершено о 17 годині 08 хвилині), в якому знаходиться незаконний «кол-центр», в ході якого виявлено та зафіксовано відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, а також вилучено речі та документи, які мають значення для кримінального провадження, а саме:
- 5 телефонів марки «Motorolla» темно сірого кольору без розпізнавальних знаків;
- 1 телефон «Apple» синього кольору, який має 2 задніх камери;
- 1 телефон 2ТЕ темно синього кольору;
- ноутбук «Acer» model №22 ;
- ноутбук «Acer» model №23Н1;
- ноутбук «Apple» А1 model А2681 сірого кольору;
- ноутбук «Apple» model А2681 синього кольору.
05.08.2025 постановою слідчого вилучені предмети визнано речовим доказом.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12.08.2025 року надано дозвіл на проведення обшуку.
Як вбачається з матеріалів клопотання, у прокурора є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що вказані речі зберегли на собі сліди злочину, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Отже відповідне майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України критеріям, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу - відчуження, приховання, використання тощо на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, при вирішенні питання про накладення арешту на майно, приймаючи до уваги те, що наявна сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане у клопотанні майно, може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. А тому є всі передбачені ст.170 КПК України підстави для арешту, в межах даного кримінального провадження, вказаного у клопотанні майна.
При розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя також враховує, що арешт майна це тимчасовий захід забезпечення кримінального провадження і на даний час у сторони обвинувачення є необхідність встановити і перевірити обставини та відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України, провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема, допитати свідків, провести експертні дослідження тощо, у межах кримінального провадження № 12023100090002299.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням, зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а тому приходить до висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити.
Також слід роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. 98, 170 - 173, 175 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12023100090002299 від 08.08.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно вилучене в ході проведення обшуку офісного приміщення, нежитлова будівля що на 11 поверсі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- 5 телефонів марки «Motorolla» темно сірого кольору без розпізнавальних знаків;
- 1 телефон «Apple» синього кольору, який має 2 задніх камери;
- 1 телефон 2ТЕ темно синього кольору;
- ноутбук «Acer» model №22 ;
- ноутбук «Acer» model №23Н1;
- ноутбук «Apple» А1 model А2681 сірого кольору;
- ноутбук «Apple» model А2681 синього кольору.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Cлідчий суддя ОСОБА_1