печерський районний суд міста києва
Справа № 757/29670/25-к
пр. 1-кс-26062/25
01 липня 2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження № 12024000000000297 від 01.02.2024,
Прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене в ході проведення 12.05.2025 обшуку майно, що належить ОСОБА_4 , а саме: ноутбук марки «Asus», модель FA706N, серійний номер SANRCX065M697446, чорного кольору із зарядним пристроєм; мобільний телефон Iphone зеленого кольору, зовні схожий на 13 Pro; мобільний телефон Iphone білого кольору, зовні схожий на 16 Pro Max; мобільний телефон Iphone білого кольору, зовні схожий на 13, з сім-карткою на якій наявне маркування НОМЕР_1 ; мобільний телефон Iphone чорного кольору, зовні схожий на 13, на карткотримачі наявний ІМЕ: НОМЕР_2 , в якому наявна сім-карта із маркуванням НОМЕР_3 ; мобільний телефон Iphone 12, чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 із сім-карткою НОМЕР_6 ; мобільний телефон Iphone світло-фіолетового кольору, зовні схожий на 13; мобільний телефон Iphone сірого кольору, зовні схожий на 15 Pro Max; коробка від мобільного телефону 15 Pro Max IMEI: НОМЕР_7 ; коробка від мобільного телефону 15 Pro Max IMEI: НОМЕР_8 ; коробка від мобільного телефону 14 IMEI: НОМЕР_9 ; карткотримач з номером телефону НОМЕР_10 ; годинник марки «MICHAEL KORS» MК-6224, 251507; годинник марки «ROLEX» 592IR7G6 (чорного та сріблястого кольору); годинник марки «MICHAEL KORS» №251412 (золотого кольору); годинник марки «ROLEX» № G354973 (синього та сріблясто-золотого кольору); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_11 на транспортний засіб ВМ, д.н.з. НОМЕР_12 ; два ключі від транспортного засобу з маркуванням BMW та картка BMW Digital (номери маркувань ключів НОМЕР_13 , НОМЕР_14 ); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_15 на транспортний засіб Mercedes-Benz GLE 300D, д.н.3. НОМЕР_16 ; два ключі з маркуванням Mercedes.
Метою накладення арешту зазначає необхідність забезпечення збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації.
З наданих в обгрунтування клопотання матеріалів вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження № 12024000000000297 від 01.02.2024, зокрема, за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції від 06.11.2023, із змінами внесеними Законом України №2690-1Х), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції від 06.11.2023, із змінами внесеними Законом України №2690-ІХ).
Прокурор зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та невстановленою особою співорганізатором, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 21.11.2022, перебуваючи на території міста Вінниця, більш точного місця в ході досудового розслідування не встановлено, володіючи якостями лідера та організаторськими здібностями, діючи з прямим умислом, корисливих мотивів, вирішили здійснювати діяльність, пов?язану із заволодінням чужим майном - грошовими коштами громадян іноземних країн, в тому числі Латвійської Республіки, у великих та особливо великих розмірах, шляхом обману (шахрайств), а також шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
На думку прокурора що частина коштів потерпілих була перерахована на криптогаманець НОМЕР_17 , який зареєстрований на криптобіржі Binance та верифіковано документами на ім?я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , персональний код: НОМЕР_18 (посвідчення водія Грузії), ел. адреса: ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Також з відповіді представників криптобіржі Binance встановлено, що до облікового запису ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 здійснено авторизацію з використанням IР-адреси: НОМЕР_19 (яка за договором закріплена за адресою: АДРЕСА_1 - шахрайський кол-центр та за послуги користування якою сплачував ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Окрім того, в ході досудового розслідування проведено обшук за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 , в ході якого виявлено та вилучено належний йому мобільний телефон марки Xiomi Redmi model 2409BRN2CY, imeil: НОМЕР_20 , imei2: НОМЕР_21 . Подальшим оглядом мобільного телефону встановлено, що у ньому міститься контакт з номером телефону, який належить ОСОБА_4 . Також, у ньому наявна інформація про отримання коштів зазначеною особою, разом із іншими менеджерами.
Вказані відомості, на думку прокурора, підтверджують зв?язок ОСОБА_4 з одним із керівників організованої групи.
Прокурор вважає, що ОСОБА_4 міг здійснювати пособництво у вчиненні організованою групою вказаних злочинів та є достатні підстави вважати, що його майно підлягатиме спеціальній конфіскації, оскільки одержане за грошові кошти внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У судове засідання прокурор не з'явився.
Представник власника майна направила письмові заперечення, у яких зазначила, що відсутні підстави для накладення арешту на майно з огляду на те, що ОСОБА_4 про підозру не повідомлялося та останній не має статусу підозрюваного у кримінальному провадженні. Окрім того в клопотанні міститься лише припущення, що « ОСОБА_4 міг здійснювати пособництво у вчиненні організованою групою вказаних вище злочинів». З відповіді представників криптобіржі Binance встановлено, що до облікового запису ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 здійснено авторизацію з використанням ІР-адреси: НОМЕР_19 (яка за договором закріплена за адресою: АДРЕСА_1 - шахрайський кол-центр та за послуги користування якою сплачував ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )» Відтак у кримінальному провадженні відсутні докази причетності ОСОБА_12 до вчинення будь-яких кримінально-протиправних дій. А прямо зазначено, що за послуги користування криптобіржею сплачував ОСОБА_6 , а не ОСОБА_4 , а отже спеціальна конфіскація не може бути застосована по відношенню до належного йому майна. Майно, арешт на яке просить накласти прокурор не відповідає вимогам ст.98 КПК України, та відсутні правові підстави для обмеження законного право власника майна на володіння, користування та розпорядження вказаним майном.
Крім того звернула увагу, що як зазначено в додатку до протоколу обшуку ОСОБА_4 добровільно було надано пароль до ноутбуку, який використовувався його неповнолітнім сином, так само було надано пароль від мобільного телефону Iphone чорного кольору, зовні схожий на 13, на карткотримачі наявний ІМЕ: НОМЕР_2 , в якому наявна сім-карта із маркуванням НОМЕР_3 . Вказану техніку було оглянуто спеціалістом та не вст. оновлено відомостей які можуть стосуватись обставин кримінального правопорушення. Ноутбук марки «Asus», модель FA706N, серійний номер SANRCX065M697446, чорного кольору із зарядним пристроєм; мобільний телефон Iphone зеленого кольору, зовні схожий на 13 Pro; мобільний телефон Iphone білого кольору, зовні схожий на 16 Pro Max; мобільний телефон Iphone білого кольору, зовні схожий на 13, з сім-карткою на якій наявне маркування НОМЕР_1 ; мобільний телефон Iphone чорного кольору, зовні схожий на 13, на карткотримачі наявний ІМЕ: НОМЕР_2 , в якому наявна сім-карта із маркуванням НОМЕР_3 ; мобільний телефон Iphone 12, чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 із сім-карткою НОМЕР_6 ; мобільний телефон Iphone світло-фіолетового кольору, зовні схожий на 13; мобільний телефон Iphone сірого кольору, зовні схожий на 15 Pro Max не були набуті внасліок вчинення кримінального правопорушення, не зберегли на собі його сліди, не були об'єктом вчинення кримінального правопорушення та не можуть бути використані я докази у кримінальному провадженні, адже самі по собі є матеріальним об'єктом, що містить інформацію. Саме інформація, наявна на вказаних предметах теоретично може бути використана у кримінальному провадженні. Обшук було проведено 12.05.2025, відтак у слідчого було достатньо часу для з'ясування наявності або відсутності на мобільних телефонах та ноутбуці інформації, яка може стосуватися кримінального провадження та для її подальшого копіювання і повернення вказаної техніки.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, заслухавши думку учасників судового розгляду, приходить наступного висновку.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до положень ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Слідчим суддею за результатами розгляду клопотання встановлено, постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України від 12.05.2025 майно на арешті якого наполягає прокурор, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024000000000297.
Дана постанова про визнання майна речовим доказом у кримінальному провадженні не міститься достатніх обґрунтувань, якому чи яким із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України відповідає вказане майно, відсутні будь-які докази того що вилучене майно містять дані щодо обставин кримінального правопорушення. При цьому, відсутні докази того, що вилучене майно має відношення до розслідуваного кримінального провадження та набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, саме по собі винесення слідчим постанови про визнання речовим доказом у провадженні не є достатньою підставою для накладення арешту.
Однак, ні в матеріалах клопотання, ні під час судового розгляду прокурором не доведено існування ризиків, які б обґрунтували такий рівень втручання у право власності товариства.
Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Разом з тим, в даному випадку, слідчий суддя звертає увагу, що визнання вилученого в ході обшуку майна речовим доказом в даному кримінальному провадженні не є безумовною підставою для накладення арешту на таке майно, а виходячи зі змісту постанови про визнання речовим доказом - остання не містить переліку критеріїв відповідності вилученого майна ознакам речового доказу, що зазначені в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань спростовує твердження слідчого щодо визначення речовими доказами автомобіля, оскільки не містить відомостей щодо здійснення досудового розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення об'єктом якого може бути тимчасового вилучене майно, що належить ОСОБА_4 . Більше того у вказаному витязі відсутнє посилання на особу ОСОБА_4 .
Нормою ст.41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
Таким чином, матеріалами клопотання не доведено та не встановлено, яким чином ОСОБА_4 , має зазнавати будь-яких обтяжень.
Враховуючи викладене, з метою недопущення необґрунтованого втручання держави у право власності слідчий суддя вважає клопотання недостатньо обґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Крім того, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 травня 2025 року у справі № 757/22240/25-к було відмовлено у задоволенні клопотання прокурора щодо накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024000000000297 на тимчасово вилучене в ході проведення обшуку майно, що на праві власності належить ОСОБА_4 .
Суд вважає за необхідне зазначити, що у рішенні ЄСПЛ від 19.02.2009 «Христов проти України», заява №24465/04 Європейський суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка зокрема проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя зазначає, що дії органу досудового розслідування фактично зводяться до незгоди з прийнятим слідчим суддею рішенням. Таким чином, підстави для задоволення клопотання у слідчого судді відсутні.
Враховуючи викладене, з метою недопущення необґрунтованого втручання держави у право власності слідчий суддя вважає клопотання недостатньо обґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного і керуючись ст. 107, 131,132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження № 12024000000000297 від 01.02.2024 - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1