Справа №:755/13610/25
Провадження №: 2-о/755/526/25
"28" серпня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Гаврилова О.В. вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки і піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікунів, -
Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просив суд визнати недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із призначенням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 опікунами.
Заява була подана в електронному вигляді через систему «Електронний суд».
Вказану заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 23 липня 2025 року дану заяву залишено без руху та запропоновано заявнику в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки.
З метою усунення недоліків заяви, заявнику було запропоновано подати до суду заяву в новій редакції з дотриманням положень ч. 3 ст. 63 ЦК України, з викладенням обставин, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок якого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, із зазначенням заінтересованою особою (крім вже вказаних) особу, яку заявник просить визнати недієздатною, правильного зазначення органу опіки та піклування, із зазначенням відомостей про заінтересованих осіб згідно положень п.2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, до якої долучити докази надсилання заінтересованим особам до електронного кабінету або листом з описом вкладення копій заяви в новій редакції та доданих до первинно поданої заяви документів.
24 липня 2025 року вказану вище ухвалу суду доставлено до електронного кабінету заявника, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
25 липня 2025 року заявник подав до суду через систему «Електронний суд» заяву про усунення недоліків (яка передана судді Гавриловій О.В. 28 серпня 2025 року),в якій просить визнати недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із призначенням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 опікунами, до якої долучив заяву ОСОБА_2 , в якій не вказано жодної заінтересованої особи та в якій ОСОБА_2 просить визнати недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із призначенням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 опікунами.
Отже заявником подано до суду заяву про усунення недоліків, а не заяву про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікунів в новій редакції, не вказано заінтересованою особою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, копію цієї заяви доставлено до електронного кабінету Управління соціальної та ветеранської політики, а докази направлення заяви заінтересованим особам відсутні.
Таким чином заявник не усунув недоліки, вказані в ухвалі суду про залишення заяви без руху.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Судом при постановленні даної ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить із того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. (Рішення Суду у справі Жоффрделя Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).
З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи, що недоліки заяви, викладені в ухвалі Дніпровського районного суду міста Києва від 23 липня 2025 року, заявником усунуті не в повному обсязі, суд убачає визначені законом підстави для повернення заяви заявнику.
Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 8, 10, 14, 185, 258-261, 311, 352-354 ЦПК України, суддя -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки і піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікунів - повернути заявникові.
Роз'яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: