Справа №:755/16096/25
Провадження №: 1-кс/755/3160/25
"28" серпня 2025 р. Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 12025100040002789, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,
встановив:
У провадження слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 12025100040002789, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Клопотання вмотивовано тим, що до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, надійшло повідомлення, про те, що 26.08.2025 року близько 02 год. 04 хв. за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, 29/2 ОСОБА_4 здійснив підпал скутера, який належить гр. ОСОБА_6 .
26.08.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Так, 26.08.2025 в період часу з 07 год. 54 хв. по 08 год. 22 хв. в порядку ч.3 ст.208 КПК України було проведено особистий обшук, в ході якого виявлено та вилучено речі та предмети, які мають значення для розслідування зазначеного кримінального провадження та могли бути використані у протиправній діяльності, а саме: кепку чорного кольору з літерою «А», яку упаковано до паперового конверту, з наліпкою №NPU-2310304; кофту з капюшоном чорного кольору із надписом «Icono Couture», яку упаковано до паперового конверту із наліпкою NPU-2310305; джинсові шорти чорного кольору з ременем, які упаковано до паперового конверту з наліпкою №NPU-2310306; кросівки чорного кольору з надписом «New Balance», які упаковано до картонної коробки, яку опечатано клейкою стрічкою та опломбовано наліпками: №NPU-2310307, №NPU-2310308, №NPU-2310310.
Постановою слідчого від 26.08.2025 вищевказані вилучені речі визнані речовим доказом у кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що перелічені вище предмети мають значення речових доказів в значенні ст. 98 КПК України, а саме є матеріальними об'єктами, які могли бути знаряддям вчинення злочину та могли зберегти на собі його сліди, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, просив накласти арешт шляхом заборони використання, розпорядження, відчуження майна.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 внесене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав, викладених у ньому. Зазначив, що вилучені речі необхідні для підтвердження особи, що вчинила кримінальне правопорушення.
Власник майна - ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання, підтвердив, що вказане майно належить йому.
Вислухавши позиції сторін, вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
З матеріалів клопотання вбачається, що слідчим відділом Дніпровського управління поліції головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025100040002789, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.08.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України. Процесуальне керівництво здійснюється Дніпровською окружною прокуратурою. Кримінальне провадження порушено за фактом того, що 26.08.2025 року близько 02.08 години надійшло повідомлення по спецлінії 102 про те, що невстановлена особа, знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, 29/2 здійснила підпал електроскутеру, внаслідок чого останній згорів повністю.
26 серпня 2025 року ОСОБА_4 о 05.00 годині було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
26 серпня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
В ході особистого обшуку було виявлено та вилучено кепку чорного кольору з літерою «А», яку упаковано до паперового конверту, з наліпкою №NPU-2310304; кофту з капюшоном чорного кольору із надписом «Icono Couture», яку упаковано до паперового конверту із наліпкою NPU-2310305; джинсові шорти чорного кольору з ременем, які упаковано до паперового конверту з наліпкою №NPU-2310306; кросівки чорного кольору з надписом «New Balance», які упаковано до картонної коробки, яку опечатано клейкою стрічкою та опломбовано наліпками: №NPU-2310307, №NPU-2310308, №NPU-2310310.
Постановою слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 26.08.2025 вилучені предмети визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 12025100040002789.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подане не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Строки звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна дотримані, оскільки вилучення майна, згідно протоколу обшуку відбулося 26 серпня 2025 року (субота), клопотання слідчим подане 27 серпня 2025 року безпосередньо до суду.
Отже, клопотання про арешт майна подано з дотриманням строку, визначеного ч. 5 ст. 171 КПК України.
Згідно із ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.
Частиною 1 статті 131 КПК України визначено, що захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
При цьому, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, в силу ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
З огляду на положення ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням викладеного, арешт майна з огляду на положення, передбачені п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що тимчасово вилучене майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту на нього є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.
Як постанова про визнання вказаного майна речовим доказом так і клопотання про арешт майна, з посиланням на встановлені у кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, містять відповідні мотиви та підстави на обґрунтування висновку про відповідність такого майна ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, зокрема посилання на те, що вилучене майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт, слідчим суддею не встановлено.
За викладених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. 98, 170-173, 175, 208, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя -
ухвалив:
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, із забороною відчуження, розпорядження, користування, та з метою збереження речового доказу, яке було вилучено 26.08.2025 року в результаті проведення особистого обшуку затриманого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в кримінальному провадженні № 12025100040002789, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, а саме:
- кепку чорного кольору з літерою «А», яку упаковано до паперового конверту, з наліпкою №NPU-2310304;
- кофту з капюшоном чорного кольору із надписом «Icono Couture», яку упаковано до паперового конверту із наліпкою NPU-2310305;
-джинсові шорти чорного кольору з ременем, які упаковано до паперового конверту з наліпкою №NPU-2310306;
- кросівки чорного кольору з надписом «New Balance», які упаковано до картонної коробки, яку опечатано клейкою стрічкою та опломбовано наліпками: №NPU-2310307, №NPU-2310308, №NPU-2310310, що належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1